Есфирь 6 глава

Книга Есфири
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

В ту ночь царь никак не мог уснуть.1 Он велел принести книгу памятных записей, летопись, и читать ему вслух.

Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав прине́сти Книгу пам'яток, Хроніки, — і вони читалися перед обличчям царськи́м.

Среди прочего прочли, как Мардохей раскрыл заговор Бигтаны и Тереша — двух царедворцев, стороживших вход во дворец и задумавших убийство царя Ксеркса.

І зна́йдене було́ написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царськи́х е́внухів, зо сторо́жів поро́га, що заду́мували були простягнути руку на царя́ Ахашверо́ша.

«Как же отметили Мардохея, — спросил царь, — какие почести ему за это воздали?» « Никак, — отвечали приближенные царя, — ничем его не отметили».

І сказав цар: „Яка честь та гі́дність зро́блена Мордеха́єві за це?“ І сказали ца́реві о́троки, що прислуго́вували йому: „Нічо́го йому́ не зро́блено“...

«Кто сейчас во дворе?» — спросил царь. А в это время во внешний двор царского дворца вошел Аман — просить царя о том, чтобы Мардохея казнили и повесили на поставленном им деревянном столбе.

І спита́в цар: „Хто́ на подві́р'ї?“ А Га́ман прийшов на зо́внішнє подві́р'я царсько́го дому, щоб сказати цареві пові́сити Мордехая на тій ши́бениці, яку пригото́вив для нього.

«Аман стоит во дворе», — ответили приближенные царя, и царь велел: «Пусть войдет!»

І сказали о́троки царя до нього: „Ось Га́ман стоїть на подві́р'ї“. І сказав цар: „Нехай уві́йде!“

Когда Аман вошел, царь спросил его: «Как поступить с человеком, которому царь желает воздать почести?» Аман подумал про себя: «Это мне царь желает воздать почести — кому же, если не мне?»

І Гаман увійшов, а цар йому сказав: „Що́ зробити з чоловіком, якому цар хоче чести?“ І подумав Гаман у серці своїм: „Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?“

«Если царю угодно воздать кому-либо почести, — отвечал он царю, —

І відповів Гаман царе́ві: „Тому чоловікові, якому цар жадає чести,

пусть принесут царское одеяние, которое носил царь, и приведут увенчанного царским украшением2 коня, на котором он ездил,

нехай принесу́ть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була да́на царська́ корона на його го́лову.

пусть одежду и коня дадут одному из знатнейших царских вельмож, чтобы он одел того человека, которому царь желает воздать почести, посадил его на коня и провел коня по городской площади, провозглашая: „Так поступают с тем человеком, которому царь желает воздать почести!“»

І дати цю одежу та цього коня на руку котро́гось із старших князі́в царе́вих. І нехай зодя́гнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай во́зять його на коні на міські́й площі, і нехай кличуть перед ним: „Так ро́биться му́жеві, якому цар жадає чести!“

И царь велел Аману: «Поспеши взять одеяние и коня, как ты сам сказал, и исполни всё это с иудеем Мардохеем, который сидит у царских ворот. Не упусти ничего из перечисленного!»

І сказав цар до Гамана: „Поспіши, візьми́ одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордеха́єві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що́ ти говорив!“

Аман взял царское одеяние и коня, облачил Мардохея и провел коня по городской площади, провозглашая: «Так поступают с тем человеком, которому царь желает воздать почести!»

І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міські́й площі, і кричав перед ним: „Так ро́биться му́жеві, якому цар жадає чести!“

Затем Мардохей вернулся к царским воротам, а Аман, угнетенный случившимся, покрыл в знак печали свою голову и поспешил домой.

I вернувся Мордеха́й до царсько́ї брами, а Га́ман поспішив до дому свого сумни́й та закривши го́лову.

Он рассказал жене своей Зереши и друзьям обо всем, что с ним случилось, и ответили ему советники3 и жена Зерешь: «Если из-за Мардохея, иудея,4 началось твое падение, то не победишь ты его, и падение твое перед ним неизбежно ».

І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім при́ятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зе́реш: „Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впаде́ш перед ним!“

Они еще говорили, когда пришли царедворцы поторопить Амана прийти на пир, который устроила Эсфирь.

Ще вони говорили з ним, а е́внухи царські́ прибули́ й поспішили відве́сти Гамана на гости́ну, яку зробила Есте́р.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — LХХ: Бог лишил царя сна.

8 [2] — Букв.: венцом.

13 [3] — Букв.: мудрецы.

13 [4] — Букв.: из семени иудеев.

« 5 глава 7 глава »