Числа 30 глава

Числа, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

И Моисей пересказал сынам Израилевым всё, что повелел ему ГОСПОДЬ.

І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.

Вождям, которые представляли все колена сынов Израилевых, Моисей передал такое повеление ГОСПОДА:

І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав:

«Если даст кто обет ГОСПОДУ нечто сделать для Него или свяжет себя клятвою, что будет воздерживаться от чего-либо, он должен держать свое слово,1 должен точно исполнить всё, что произнес устами своими.

Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

Если женщина в девичестве своем, когда живет еще в доме отца своего, даст обет ГОСПОДУ или пообещает воздерживаться от чего-либо,

А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості,

то все обеты ее должны ею соблюдаться и всякое обещание о воздержании исполняться. Но это только в том случае, если отец ее, услышав об обете или такого рода обещании дочери, не возразил ей.

і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і буде важний кожен зарі́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́.

Если же он, узнав об ее обете или ее обязательстве о воздержании, запретит ей их исполнять, она освобождается от них. ГОСПОДЬ не вменит ей это в вину, поскольку отец запретил ей это сделать.

А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обі́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важні́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй.

Если на замужней женщине остаются какие-то обеты или поспешные обещания, которыми она связала себя,

А якщо буде вона замі́жня, а обі́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою,

она должна соблюдать их только в том случае, если ее муж, слыша о них, промолчит.

і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні́ обі́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важні́.

Однако, когда муж, услышав, запретит ей держаться ее обета или поспешного обещания, которым она связала себя, он тем самым отменит их. И ГОСПОДЬ не вменит ей это в вину.

А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обі́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй.

Любой обет вдовы или женщины разведенной остается для нее обязательным.

А обі́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній.

Если женщина, живущая со своим мужем, дает обет или клятвенно обещает воздерживаться от чего-то,

А якщо вона обі́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою,

а он, слыша о том, ей ничего не говорит и не запрещает, — все такие обеты и обязательства о воздержании, принятые этой женщиной на себя, должны исполняться.

а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важні́ всі обі́тниці її, і кожен зарі́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й.

Но если муж такой женщины откажется признавать их, как только о них услышит, тогда ничто из сказанного ею: ни один из ее обетов и никакое обещание о воздержании — не будет обязательным. Муж ее отменил их, и ГОСПОДЬ не вменит ей это в вину.

А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй.

Любой обет и всякое клятвенное обязательство, данное женщиной для смирения ее души,2 муж ее имеет право утвердить или запретить.

Кожна обі́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її.

Но если муж, услышав о них, молчит и день и два, то он тем самым выражает свое согласие с ее обетами и взятыми на себя обязательствами о воздержании, признаёт их молчанием своим.

А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обі́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

Однако если он отменяет их спустя какое-то время после того, как стало ему известно о них, тогда за ее вину он будет в ответе».

А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її.

Таковы установления, которые дал ГОСПОДЬ Моисею об отношениях между мужем и женою, между отцом и дочерью в годы девичества ее, когда живет она еще в отчем доме.

Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між ба́тьком та його дочкою в її мо́лодості в домі батька свого“.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Букв.: не должен осквернить свое слово — нарушение данного обещания было преступлением перед Богом и профанацией человеческой личности.

14 [2] — Или: ее пост.

« 29 глава 31 глава »