Числа 22 глава

Числа, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Но вскоре отправились сыны Израиля дальше и остановились на равнинах Моава, близ Иордана, на другом берегу которого был Иерихон.

І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

Балак, сын Циппора, узнал обо всем, что сделал Израиль с амореями,

І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

и устрашились жители Моава нашествия этого народа, ведь он был так многочислен! Страх перед сынами Израилевыми обуял моавитян,

І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

и они обратились к старейшинам Мидьяна: «Это полчище слижет всё дочиста вокруг нас, как корова языком траву на поле». Тогда же Балак, сын Циппора, — он был царем Моава в то время —

І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

отправил своих посланцев позвать Валаама,1 сына Беора, который жил в Петоре, что у реки Евфрат, в своей родной стране, и поручил сказать ему: «Знай, что некий народ вышел из Египта и заполоняет ныне все земли вокруг и стоит уже у самой двери моей.

І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

Приди немедленно и на народ сей призови проклятие, сделай это мне в помощь, ибо он сильнее меня. Может, удастся мне тогда одолеть его и изгнать из страны. Ведь знаю я: благословен тот, кого ты благословишь, и проклят тот, кого проклянешь».

А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

Старейшины Моава и Мидьяна взяли с собой вознаграждение за прорицание2 и, придя к Валааму, передали ему слова Балака.

І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

«Переночуйте нынче здесь, — предложил он, — а утром я скажу вам, какой ответ даст мне ГОСПОДЬ». И остались князья моавитские и мидьянские у Валаама.

А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

Бог явился Валааму во сне и спросил: «Что это за люди у тебя?»

І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

Валаам ответил: «Их прислал ко мне царь Моава Балак, сын Циппора, с такими словами:

І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

„Знай же, тот народ, что вышел из Египта, заполоняет все земли вокруг. Приди ныне и призови проклятие на тот народ ради меня. Может, я смогу победить и изгнать его“».

Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

Бог на это сказал Валааму: «Не ходи с ними. Не проклинай тот народ, ибо он благословен».

І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

И вот встал Валаам поутру и сказал пришедшим от Балака князьям: «Возвращайтесь в землю вашу.3 ГОСПОДУ неугодно, чтобы пошел я с вами».

І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

Князья моавитские вернулись к Балаку и доложили ему: «Не согласился Валаам идти с нами».

І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

Балак послал других князей, почитаемых более прежних, и числом их было больше.

А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

Те пришли к Валааму и снова стали уговаривать его: «Балак, сын Циппора, очень просил тебя прийти к нему.

І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

„Великие почести, — обещал он, — окажу я тебе и всё, о чем ни попросишь меня, сделаю для тебя. Приди же проклясть этот народ“».

бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

Но Валаам так отвечал посланцам Балака: «Даже если Балак даст мне дворец свой, набитый серебром и золотом, я не смогу поступить наперекор повелению ГОСПОДА, Бога моего, ни в малом деле, ни в великом.

І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

Впрочем, останьтесь и вы на ночь, а я узнаю, что еще скажет мне ГОСПОДЬ».

А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

И Бог вновь явился Валааму ночью и сказал ему: «Раз уж пришли к тебе эти люди и зовут тебя, встань и пойди с ними, но делай там только то, что Я повелю тебе».

І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

Поутру Валаам встал, оседлал ослицу и отправился с князьями Моава.

І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

И когда Валаам продолжал свой путь, разгневался на него Бог, и Ангел ГОСПОДЕНЬ преградил ему дорогу (а Валаам ехал верхом на ослице в сопровождении двух своих слуг).

І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

Увидев Ангела ГОСПОДНЯ с обнаженным мечом в руке, ослица свернула с дороги и пошла полем. Валаам стал бить ослицу, чтобы та вернулась на дорогу.

І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

Тогда Ангел ГОСПОДЕНЬ встал перед ними на тропе между виноградниками, обнесенными каменными оградами.

І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

Увидев Ангела ГОСПОДНЕГО, ослица, прижимаясь к стене, придавила к ней ногу Валаама. Он снова стал бить ее.

І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

Ангел ГОСПОДЕНЬ встал у них на пути в другом месте, столь узком, что нельзя было свернуть ни вправо, ни влево.

І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

Увидев опять Ангела ГОСПОДНЕГО, ослица легла на тропинке. Рассвирепел тогда Валаам и нещадно стал бить ослицу палкой.

І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

А ГОСПОДЬ наделил ослицу даром речи, и возопила она к Валааму: «Что сделала я тебе, почему в третий уже раз бьешь меня?»

І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

Валаам ответил ей: «Да ведь ты издеваешься надо мной! Будь в руке моей меч, тут же убил бы тебя!»

І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

Но возразила ослица: «Разве я не та ослица, на которой ты ездил всю свою жизнь? Поступала ли я когда с тобою так, как сегодня?» Валаам ответил: «Нет».

І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

И открыл тогда ГОСПОДЬ Валааму глаза, и он увидел Ангела ГОСПОДНЕГО, стоявшего на дороге с обнаженным мечом в руке. Низко склонился Валаам перед Ангелом и пал ниц.

І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

Обличил его Ангел ГОСПОДЕНЬ: «За что бил ты ослицу свою эти три раза? Ведь это Я пришел остановить тебя — зло ты делаешь предо Мною.4

І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

Ослица увидела Меня и трижды уклонилась. Если бы не отпрянула она, Я бы убил тебя, а ее пощадил».

І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

«Согрешил я, — ответил Валаам Ангелу ГОСПОДНЮ, — но я ведь и не знал, что Ты стоишь на дороге. Но если Ты против, я вернусь».

І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

Ангел ГОСПОДЕНЬ сказал ему: « Продолжай путь, иди с этими людьми. Только говори лишь те слова, что Я скажу тебе». И пошел Валаам далее за князьями Балака.

І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

Услышав, что Валаам приближается, Балак выехал ему навстречу и у Ара в земле моавитской,5 на берегу Арнона, у самой границы страны, встретил его.

І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

И упрекнул его Балак: «Не посылал ли я много раз за тобой, призывая тебя на помощь? Почему же не шел ты ко мне? Неужели думал, что не смогу я воздать тебе почести?»

І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

«Вот я и пришел, как ты видишь, — ответил Валаам. — Но разве в моей власти говорить что-либо от себя? Скажу лишь те слова, которые Бог вложит в мои уста».

І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

И пошел Валаам с Балаком далее, пока не пришли они в Кирьят-Хуцот,

І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

где Балак заколол в жертву быков и овец и части от них дал Валааму и тем князьям, что сопровождали его.

І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

А утром Балак позвал Валаама с собою и возвел его на холмы Баала.6 Оттуда увидели они край огромного стана израильского.

І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Евр. Билям.

7 [2] — Друг. возм. пер.: старейшины… опытные в ворожбе; букв.: с ворожбой в своих руках.

13 [3] — LXX: к господину вашему.

32 [4] — Смысл последней части предложения в евр. тексте не вполне ясен.

36 [5] — Букв.: у города Моава (евр. эль-ир Моав), но ср. 21:13−15, где упоминается город Ар, что на границе Моава и амореев.

41 [6] — Возможно, речь идет о географическом названии: Бамот-Баал.

« 21 глава 23 глава »