Числа 22 глава

Числа, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Но вскоре отправились сыны Израиля дальше и остановились на равнинах Моава, близ Иордана, на другом берегу которого был Иерихон.

Вирушили сини Ізраїля та й отаборились у степах моавських, по другому боці Йордану, навпроти Єрихону.

Балак, сын Циппора, узнал обо всем, что сделал Израиль с амореями,

Балак же, син Ціпора, довідався про все, що заподіяв Ізраїль аморіям.

и устрашились жители Моава нашествия этого народа, ведь он был так многочислен! Страх перед сынами Израилевыми обуял моавитян,

Злякалися моавитяни вельми того люду, бо було його багато, і огорнув їх страх перед синами Ізраїля.

и они обратились к старейшинам Мидьяна: «Это полчище слижет всё дочиста вокруг нас, как корова языком траву на поле». Тогда же Балак, сын Циппора, — он был царем Моава в то время —

І казали моавитяни старшим мідіянським: “Ось тепер об'їсть оця голота геть усе навкруги нас, як то об'їдає віл траву в полі.” А був тоді царем моавським Балак, син Ціпора.

отправил своих посланцев позвать Валаама,1 сына Беора, который жил в Петоре, что у реки Евфрат, в своей родной стране, и поручил сказать ему: «Знай, что некий народ вышел из Египта и заполоняет ныне все земли вокруг и стоит уже у самой двери моей.

Послав він посланців до Валаама, сина Беора, у Петор, що над рікою, в землі синів його народу, щоб покликати його та й сказати: “Ось народ вийшов з Єгипту й покрив обличчя землі, та й осівся навпроти мене.

Приди немедленно и на народ сей призови проклятие, сделай это мне в помощь, ибо он сильнее меня. Может, удастся мне тогда одолеть его и изгнать из страны. Ведь знаю я: благословен тот, кого ты благословишь, и проклят тот, кого проклянешь».

Тож прийди, прошу, та прокляни мені народ оцей, бо він дужчий за мене. Може, вдасться мені розбити його й вигнати з країни; бо знаю, кого ти благословиш, той благословен, кого ж прокленеш, проклят буде той.”

Старейшины Моава и Мидьяна взяли с собой вознаграждение за прорицание2 и, придя к Валааму, передали ему слова Балака.

І пішли старші моавські та мідіянські з дарунками в руках за заклинання. Прийшли вони до Валаама та й переказали йому слова Балака.

«Переночуйте нынче здесь, — предложил он, — а утром я скажу вам, какой ответ даст мне ГОСПОДЬ». И остались князья моавитские и мидьянские у Валаама.

Той же повідав їм: “Переночуйте отут сю ніч, і я дам вам відповідь так, як Господь мені скаже.” Князі моавські й зостались у Валаама.

Бог явился Валааму во сне и спросил: «Что это за люди у тебя?»

Прийшов Бог до Валаама та й каже: “Що то за люди в тебе?”

Валаам ответил: «Их прислал ко мне царь Моава Балак, сын Циппора, с такими словами:

Валаам і відказує Богові: “Балак, син Ціпора, цар моавський, послав мені сказати:

„Знай же, тот народ, что вышел из Египта, заполоняет все земли вокруг. Приди ныне и призови проклятие на тот народ ради меня. Может, я смогу победить и изгнать его“».

ось народ вийшов з Єгипту та й укрив обличчя землі; тож прийди, проклени мені його, може я подужаю його в бою і вижену геть.”

Бог на это сказал Валааму: «Не ходи с ними. Не проклинай тот народ, ибо он благословен».

І каже Бог Валаамові: “Не йди з ними й народ не проклинай, він бо благословенний.”

И вот встал Валаам поутру и сказал пришедшим от Балака князьям: «Возвращайтесь в землю вашу.3 ГОСПОДУ неугодно, чтобы пошел я с вами».

Устав Валаам уранці й сказав князям Балака: “Йдіть самі у вашу країну, бо не схотів Господь дозволити мені йти з вами.”

Князья моавитские вернулись к Балаку и доложили ему: «Не согласился Валаам идти с нами».

Устали й князі моавські, а прийшовши до Балака, повідали: “Не схотів Валаам іти з нами.”

Балак послал других князей, почитаемых более прежних, и числом их было больше.

Тоді послав Балак знову князів, ще поважніших, ніж ті, й було їх більше.

Те пришли к Валааму и снова стали уговаривать его: «Балак, сын Циппора, очень просил тебя прийти к нему.

Прибули вони до Валаама та й кажуть до нього: “Так мовить Балак, син Ціпора: Не відмовляйся, прошу, прийти до мене.

„Великие почести, — обещал он, — окажу я тебе и всё, о чем ни попросишь меня, сделаю для тебя. Приди же проклясть этот народ“».

Я тебе вельми за те вшаную і вчиню все, що мені скажеш; прийди ж, будь ласкав, проклени мені народ отой!”

Но Валаам так отвечал посланцам Балака: «Даже если Балак даст мне дворец свой, набитый серебром и золотом, я не смогу поступить наперекор повелению ГОСПОДА, Бога моего, ни в малом деле, ни в великом.

Відрік Валаам і повідав слугам Балака: “Навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, то я не міг би переступити наказ Господа, Бога мого, ні в малому, ні у великому.

Впрочем, останьтесь и вы на ночь, а я узнаю, что еще скажет мне ГОСПОДЬ».

Але все ж таки зостаньтеся, прошу, ви й цієї ночі тут, а я довідаюся, що скаже мені Господь знову.”

И Бог вновь явился Валааму ночью и сказал ему: «Раз уж пришли к тебе эти люди и зовут тебя, встань и пойди с ними, но делай там только то, что Я повелю тебе».

Прийшов Бог уночі до Валаама та й каже до нього: “Та вже коли ті люди прийшли по тебе, то вставай, іди з ними; але чинитимеш тільки те, що я тобі повім.”

Поутру Валаам встал, оседлал ослицу и отправился с князьями Моава.

Устав Валаам уранці, осідлав ослицю і рушив у дорогу з моавськими князями.

И когда Валаам продолжал свой путь, разгневался на него Бог, и Ангел ГОСПОДЕНЬ преградил ему дорогу (а Валаам ехал верхом на ослице в сопровождении двух своих слуг).

Гнів Божий запалав за те, що пішов він, і ангел Господній став на шляху, щоб загородити йому: той же був верхи на ослиці й двоє слуг його з ним.

Увидев Ангела ГОСПОДНЯ с обнаженным мечом в руке, ослица свернула с дороги и пошла полем. Валаам стал бить ослицу, чтобы та вернулась на дорогу.

Уздріла ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі, й голий меч у руці в нього та й звернула з дороги й пішла полем. І почав Валаам бити ослицю, аби завернула на шлях.

Тогда Ангел ГОСПОДЕНЬ встал перед ними на тропе между виноградниками, обнесенными каменными оградами.

Але ангел став на вузькій стежці між виноградниками: стіна з одного боку й стіна з другого боку.

Увидев Ангела ГОСПОДНЕГО, ослица, прижимаясь к стене, придавила к ней ногу Валаама. Он снова стал бить ее.

Як же уздріла ослиця ангела, то присунулася до муру й придавила трохи Валаамову ногу; він знову став бити її.

Ангел ГОСПОДЕНЬ встал у них на пути в другом месте, столь узком, что нельзя было свернуть ни вправо, ни влево.

Тоді ангел Господній пройшов далі наперед і став на вузькому місці, де було не спосіб звернути ні праворуч, ні ліворуч.

Увидев опять Ангела ГОСПОДНЕГО, ослица легла на тропинке. Рассвирепел тогда Валаам и нещадно стал бить ослицу палкой.

Уздрівши ж ослиця ангела Господнього, лягла під Валаамом додолу; і запалав Валаам гнівом та й запопався бити ослицю палицею.

А ГОСПОДЬ наделил ослицу даром речи, и возопила она к Валааму: «Что сделала я тебе, почему в третий уже раз бьешь меня?»

Розтулив тоді Господь рота ослиці, й вона мовила до Валаама: “Що бо я скоїла тобі, що б'єш мене вже втрете?”

Валаам ответил ей: «Да ведь ты издеваешься надо мной! Будь в руке моей меч, тут же убил бы тебя!»

І відказав Валаам ослиці: “Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці.”

Но возразила ослица: «Разве я не та ослица, на которой ты ездил всю свою жизнь? Поступала ли я когда с тобою так, как сегодня?» Валаам ответил: «Нет».

А ослиця до Валаама: “Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?” А він до неї: Ні.

И открыл тогда ГОСПОДЬ Валааму глаза, и он увидел Ангела ГОСПОДНЕГО, стоявшего на дороге с обнаженным мечом в руке. Низко склонился Валаам перед Ангелом и пал ниц.

Тут відкрив Господь очі Валаамові, й побачив той ангела Господнього, що стояв на дорозі, та голий меч у руці в нього. І вклонився він, і припав обличчям до землі.

Обличил его Ангел ГОСПОДЕНЬ: «За что бил ты ослицу свою эти три раза? Ведь это Я пришел остановить тебя — зло ты делаешь предо Мною.4

Ангел же Господній запитав його: “За що бив єси свою ослицю аж тричі? Ось я вийшов перепинити тобі дорогу, бо путь твоя супротивна мені.

Ослица увидела Меня и трижды уклонилась. Если бы не отпрянула она, Я бы убил тебя, а ее пощадил».

Ослиця бачила мене й завернула передо мною оце вже тричі. Була б вона не завернула передо мною, давно вже я вбив би тебе, її ж лишив живою.”

«Согрешил я, — ответил Валаам Ангелу ГОСПОДНЮ, — но я ведь и не знал, что Ты стоишь на дороге. Но если Ты против, я вернусь».

І каже Валаам до ангела Господнього: “Згрішив я, та проте не знав, що стояв єси проти мене на стежці. Отож, коли воно не гаразд на твій погляд, повернусь я назад.”

Ангел ГОСПОДЕНЬ сказал ему: « Продолжай путь, иди с этими людьми. Только говори лишь те слова, что Я скажу тебе». И пошел Валаам далее за князьями Балака.

А ангел Господній до Валаама: “Та йди вже з тими людьми, але казатимеш тільки те, що я скажу тобі.” То й пішов Валаам із князями Балаковими.

Услышав, что Валаам приближается, Балак выехал ему навстречу и у Ара в земле моавитской,5 на берегу Арнона, у самой границы страны, встретил его.

Як почув же Балак, що прибув Валаам, то вийшов йому назустріч в Ір-Моав, що на межі Арнона, на самому кінці границі.

И упрекнул его Балак: «Не посылал ли я много раз за тобой, призывая тебя на помощь? Почему же не шел ты ко мне? Неужели думал, что не смогу я воздать тебе почести?»

І каже Балак до Валаама: “Хіба не посилав я посланця мого по тебе? Чого ж не прибув єси до мене? Чи то я, може, не спроможен пошанувати тебе як слід?”

«Вот я и пришел, как ты видишь, — ответил Валаам. — Но разве в моей власти говорить что-либо от себя? Скажу лишь те слова, которые Бог вложит в мои уста».

А Валаам до Балака й каже: “Ось я прибув до тебе. Та хіба ж то Моя воля — промовляти щонебудь? Що вкладе мені Господь в уста, те й скажу.”

И пошел Валаам с Балаком далее, пока не пришли они в Кирьят-Хуцот,

Вирушили Валаам з Балаком та й прибули в Кіріят-Хуцот.

где Балак заколол в жертву быков и овец и части от них дал Валааму и тем князьям, что сопровождали его.

Приніс Балак жертву з великої та дрібної скотини й послав Валаамові та князям, що були з ним.

А утром Балак позвал Валаама с собою и возвел его на холмы Баала.6 Оттуда увидели они край огромного стана израильского.

Другого ж дня вранці взяв Балак Валаама та й вивів його вгору на Бамот-Ваал, звідки видно було край народу.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Евр. Билям.

7 [2] — Друг. возм. пер.: старейшины… опытные в ворожбе; букв.: с ворожбой в своих руках.

13 [3] — LXX: к господину вашему.

32 [4] — Смысл последней части предложения в евр. тексте не вполне ясен.

36 [5] — Букв.: у города Моава (евр. эль-ир Моав), но ср. 21:13−15, где упоминается город Ар, что на границе Моава и амореев.

41 [6] — Возможно, речь идет о географическом названии: Бамот-Баал.

« 21 глава 23 глава »