2 Царств 15 глава

Вторая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

После этого Авессалом приобрёл себе колесницу, лошадей и пятьдесят человек, которые бежали перед ним.
 
Пасьля гэтага Авэсалом завёў у сябе калясьніцы і коней і пяцьдзясят скараходаў.

Он вставал рано утром и становился у городских ворот, и, когда кто-нибудь приходил со своей тяжбой к царю на суд, Авессалом подзывал его и спрашивал: «Откуда ты?» Человек отвечал: «Я из такого-то колена Израиля».
 
І ўставаў Авэсалом рана раніцай, і станавіўся пры дарозе каля брамы, і калі хто-небудзь, маючы цяжбіну, ішоў да цара на суд, дык Авэсалом падклікаў яго да сябе і пытаўся: зь якога ты горада? І калі той адказваў: з такога племя Ізраілевага раб твой,

Тогда Авессалом говорил этому человеку: «Твои слова правильные и честные, но царь не станет слушать тебя».
 
тады казаў яму Авэсалом: вось, справа твая добрая і справядлівая, але ў цара няма каму выслухаць цябе.

Затем Авессалом добавлял: «О, если бы меня поставили судьёй в этой земле! Я бы смог помочь каждому, кто пришёл ко мне со своими делами, и судил бы его справедливо».
 
І казаў Авэсалом: о, калі б мяне паставілі судзьдзёю ў гэтай зямлі! да мяне прыходзіў бы кожны, хто мае спрэчку і цяжбіну, і я судзіў бы яго па праўдзе.

А если кто-то подходил к нему поклониться, то Авессалом протягивал к человеку руки, обнимал и целовал его.
 
І калі падыходзіў хто-небудзь пакланіцца яму, дык ён працягваў руку сваю і абдымаў яго і цалаваў яго.

Авессалом вёл себя так со всеми, кто приходил к царю за правосудием, и так завоёвывал сердца израильтян.
 
Так рабіў Авэсалом з кожным Ізраільцянінам, які ішоў на суд да цара, і ўкрадваўся Авэсалом у сэрцы Ізраільцянам.

Через четыре года Авессалом сказал царю Давиду: «Позволь мне пойти в Хеврон и исполнить обет, который я дал Господу.
 
Як прайшло сорак гадоў цараваньня Давіда, Авэсалом сказаў цару: пайду я і выканаю абяцаньне маё, якое я даў Госпаду ў Хэўроне;

Живя в Гессуре, я дал такой обет: „Если Господь вернёт меня в Иерусалим, я буду служить Господу в Хевроне”».
 
бо я, раб твой, жывучы ў Гесуры ў Сірыі, даў абяцаньне: калі Гасподзь верне мяне ў Ерусалім, я прынясу ахвяру Госпаду.

Царь сказал ему: «Иди с миром». И Авессалом пошёл в Хеврон.
 
І сказаў яму цар: ідзі зь мірам. І ўстаў ён і пайшоў у Хэўрон.

Он разослал лазутчиков во все израильские племена, чтобы сказать им: «Когда вы услышите звуки труб, то говорите: „Авессалом воцарился в Хевроне!”»
 
І разаслаў Авэсалом выведнікаў ва ўсе плямёны Ізраіля, сказаўшы: калі вы пачуеце гук трубы, дык кажэце: Авэсалом зацараваў у Хэўроне.

С Авессаломом из Иерусалима пошли двести человек, которых он пригласил. Они пошли по простоте своей, не зная, в чём дело.
 
З Авэсаломам пайшлі зь Ерусаліма дзьвесьце чалавек, якія былі запрошаны ім, і пайшлі па прастаце сваёй, ня ведаючы, што сталася.

Во время жертвоприношения Авессалом призвал Ахитофела гилонянина, советника Давида, из города Гило. Заговор Авессалома продолжал набирать силу, и вокруг него собиралось всё больше и больше народа.
 
У час ахвяраваньня Авэсалом паслаў і паклікаў Ахітафэла Гіланяніна, дарадцу Давідавага, зь ягонага роду Гіло. І склалася моцная змова, і народ сьцякаўся і множыўся вакол Авэсалома.

К Давиду пришёл вестник и сказал: «Израильтяне стали поддерживать Авессалома».
 
І прыйшоў вястун да Давіда і сказаў: сэрца Ізраільцянаў ухілілася на бок Авэсалома.

Тогда Давид сказал всем слугам, которые были с ним в Иерусалиме: «Мы должны бежать! Или никто из нас не спасётся от Авессалома. Мы должны бежать немедленно, пока Авессалом не захватил нас, не разрушил город и не убил всех людей».
 
І сказаў Давід усім слугам сваім, якія былі пры ім у Ерусаліме: устаньце, уцячэм, бо ня будзе нам ратунку ад Авэсалома; сьпяшайцеся, каб нам уцячы, каб ён не застаў нас і не навёў на нас бяды і ня зьнішчыў горада мечам.

И ответили ему царские слуги: «Мы сделаем всё, что ты скажешь».
 
І сказалі слугі царскія цару: ва ўсім, што да спадобы гаспадару нашаму цару мы — рабы твае.

Когда Давид покинул Иерусалим, вся его семья пошла следом за ним. Царь оставил десять наложниц, чтобы они присматривали за домом.
 
І выйшаў цар і ўвесь дом ягоны за ім пеша. А пакінуў цар дзесяць жонак, наложніц дзеля догляду дома.

Он отправился с людьми, следовавшими за ним, и через некоторое время они остановились на привал у последнего дома.
 
І выйшаў цар і ўвесь народ пешыя, і спыніліся каля Бэт-Мэрхата.

Все слуги проходили мимо царя. Все хелефеи, все фелефеи и около шестисот гефян, которые пришли с ним из Гефа, прошли мимо царя.
 
І ўсе слугі ягоныя ішлі абапал яго, і ўсе Хэлэтэі, і ўсе Фэлэтэі, і ўсе Гэцяне да шасьцісот чалавек, якія прыйшлі разам зь ім з Гэта, ішлі наперадзе цара.

Царь сказал Еффею гефянину: «Зачем и ты идёшь с нами? Возвращайся и оставайся с царём Авессаломом. Ты — чужеземец, изгнанный из своей земли.
 
І сказаў цар Этэю Гэцяніну: навошта і ты ідзеш з намі? вярніся і заставайся з тым царом, бо ты чужаземец і прыйшоў сюды з свайго месца;

Только вчера ты пришёл к нам. Должен ли ты сейчас скитаться со мной с места на место? Возвратись и возьми с собой своих братьев. Пусть милость и преданность Господа сопутствуют тебе».
 
учора ты прыйшоў, а сёньня я прымушу цябе ісьці з намі? я іду, куды надарыцца; вярніся і вярні братоў сваіх з сабою; хай учыніць Гасподзь міласьць і ісьціну з табою!

Но Еффей ответил царю: «Так же верно, как то, что Господь жив, и как жив господин мой царь, я всегда буду с тобой, в жизни ли или в смерти!»
 
І адказваў Этэй цару і сказаў: жывы Гасподзь, і хай жыве гаспадар мой цар: дзе б ні быў гаспадар мой цар, ці ў жыцьці, а ці ў сьмерці, там будзе і раб твой.

И сказал Давид Еффею: «Тогда пойдём». Еффей гефянин и вся его семья с детьми отправились вместе с Давидом, и
 
І сказаў Давід Этэю: тады ідзі і хадзі са мною. І пайшоў Этэй Гэцянін і ўсе людзі ягоныя і ўсе дзеці, якія былі зь ім.

все люди громко рыдали. Царь Давид перешёл поток Кедрон, и весь народ пошёл по направлению к пустыне.
 
І плакала ўся зямля вялікім голасам. І ўвесь народ пераходзіў, і цар перайшоў паток Кедрон; і пайшоў увесь народ і цар па дарозе да пустыні.

Садок и все левиты, бывшие с ним, несли ковчег Соглашения Господнего. Они поставили ковчег Божий, и Авиафар стал молиться, пока весь народ не покинул Иерусалим.
 
Вось, і Садок сьвятар, і ўсе лявіты зь ім несьлі каўчэг запавета Божага з Вэтары і паставілі каўчэг Божы; Авіятар жа стаяў на ўзвышэньні, пакуль увесь народ ня выйшаў з горада.

Затем царь повелел Садоку: «Возьми ковчег Божий и отнеси его обратно в Иерусалим. Если Господь доволен мной, Он возвратит меня и позволит мне снова увидеть Его и Его шатёр.
 
І сказаў цар Садоку: вярні каўчэг Божы ў горад. Калі я здабуду міласьць прад вачыма Госпада, дык Ён верне мяне і дасьць мне бачыць яго і жытлішча ягонае.

А если Он скажет, что недоволен мной, то пусть тогда делает со мной всё, что захочет».
 
А калі Ён скажа так: «няма Маёй добрай волі да цябе», дык вось я: хай робіць са мною, што Яму заўгодна.

И ещё царь сказал священнику Садоку: «Ты пророк, не правда ли? Возвратись же в город с миром. И возьми с собой своего сына Ахимааса, а также Ионафана, сына Авиафара.
 
І сказаў цар Садоку сьвятару: бачыш, — вярніся ў горад зь мірам, і Ахімаас, сын твой, і Ёнатан, сын Авіятара, абодва сыны вашыя з вамі;

Я буду ждать возле того места, где люди переходят через реку в пустыню. Я буду ждать там до тех пор, пока ко мне не придёт известие от вас».
 
бачыце, я памаруджу на раўніне ў пустыні, пакуль ня прыйдзе вестка ад вас да мяне.

Тогда Садок и Авиафар возвратили ковчег Божий в Иерусалим и остались там.
 
І вярнулі Садок і Авіятар каўчэг Божы ў Ерусалім і засталіся там.

А Давид продолжал подниматься на Елеонскую гору, громко рыдая. Его голова была покрыта, а ноги босы. И все люди, бывшие с ним, покрыли себе головы и шли, плача.
 
І Давід пайшоў на гару Элеонскую, ішоў і плакаў; галава ў яго была пакрытая; ён ішоў босы, і ўсе людзі, якія былі зь ім, накрылі кожны галаву сваю, ішлі і плакалі.

Давиду сказали: «Ахитофел находится среди заговорщиков с Авессаломом». Тогда Давид ответил: «Господи, сделай совет Ахитофела бесполезным».
 
Данесьлі Давіду і сказалі: і Ахітафэл у ліку змоўшчыкаў з Авэсаломам. І сказаў Давід: Госпадзе! разбуры раду Ахітафэлаву.

Когда Давид поднялся на вершину горы, где люди обычно молились Богу, навстречу ему вышел Хусий архитянин. Одежда на нём была разорвана, а голова посыпана пылью.
 
Калі Давід падняўся на вяршыню гары, дзе ён пакланяўся Богу, вось, насустрач яму ідзе Хусій Архіцянін, сябар Давідаў: вопратка на ім была падраная, і пыл на галаве ягонай.

Давид сказал Хусию: «Если ты пойдёшь со мной, то будешь мне в тягость.
 
І сказаў яму Давід: калі ты пойдзеш са мною, ты будзеш мне цяжарам;

Но если ты вернёшься в Иерусалим, то сможешь сделать совет Ахитофела бесполезным. Скажи Авессалому: „Царь, я — слуга твой. Раньше я был слугой твоего отца, а теперь я буду твоим слугой”.
 
але калі вернешся ў горад і скажаш Авэсалому: «цару, прайшлі міма цары твае, і цар бацька твой прайшоў, і сёньня і раб твой; пакінь мяне жывым, дагэтуль я быў рабом бацькі твайго, а цяпер я твой раб», дык ты разладзіш мне раду Ахітафэлаву.

Священники Садок и Авиафар будут с тобой. Рассказывай им всё, что услышишь в доме царя.
 
Вось, там з табою Садок і Авіятар сьвятары, і ўсякае слова, якое пачуеш з дома цара, пераказвай Садоку і Авіятару сьвятарам.

Ахимаас, сын Садока, и Ионафан, сын Авиафара, будут находиться с ними. Ты пошлёшь их рассказать мне всё, что услышишь».
 
Там зь імі і два сыны іхнія, Ахімаас, сын Садокаў, і Ёнатан, сын Авіятараў; празь іх пасылайце мне кожную вестку, якую пачуеце.

Хусий, друг Давида, добрался до Иерусалима в то время, когда Авессалом вступал в город.
 
І прыйшоў Хусій, сябар Давідаў, у горад; а Авэсалом уступіў тады ў Ерусалім.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.