2 Царств 15 глава

Вторая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

После этого Авессалом приобрёл себе колесницу, лошадей и пятьдесят человек, которые бежали перед ним.
 
І сталася пасьля гэтага, што Абсалом справіў сабе калясьніцу і коней, і пяцьдзясят мужчынаў, беглі перад абліччам ягоным.

Он вставал рано утром и становился у городских ворот, и, когда кто-нибудь приходил со своей тяжбой к царю на суд, Авессалом подзывал его и спрашивал: «Откуда ты?» Человек отвечал: «Я из такого-то колена Израиля».
 
І ўставаў Абсалом рана, і станавіўся каля дарогі пры браме. І кожнага, хто з нейкай справай судовай зьвяртаўся да валадара на суд, клікаў Абсалом да сябе і казаў: «З якога ты гораду?» Той казаў: «Слуга твой з такога і такога калена Ізраіля».

Тогда Авессалом говорил этому человеку: «Твои слова правильные и честные, но царь не станет слушать тебя».
 
І Абсалом казаў яму: «Глядзі, справа твая добрая і слушная, але ў валадара ты ня знойдзеш нікога, хто б цябе выслухаў».

Затем Авессалом добавлял: «О, если бы меня поставили судьёй в этой земле! Я бы смог помочь каждому, кто пришёл ко мне со своими делами, и судил бы его справедливо».
 
І казаў Абсалом: «Калі б хто мяне паставіў судзьдзёю над зямлёй? Тады прыходзілі б да мяне ўсе, што маюць спрэчку або справу судовую, і я паводле праведнасьці [судзіў бы іх]».

А если кто-то подходил к нему поклониться, то Авессалом протягивал к человеку руки, обнимал и целовал его.
 
І калі падыходзіў чалавек, каб пакланіцца яму, ён працягваў руку, і абдымаў яго, і цалаваў яго.

Авессалом вёл себя так со всеми, кто приходил к царю за правосудием, и так завоёвывал сердца израильтян.
 
І рабіў Абсалом так з кожным Ізраільцянінам, які прыходзіў на суд да валадара, і здабываў Абсалом сэрцы Ізраільцянаў.

Через четыре года Авессалом сказал царю Давиду: «Позволь мне пойти в Хеврон и исполнить обет, который я дал Господу.
 
Праз чатыры гады сказаў Абсалом валадару: «Пайду я ў Хеўрон і споўню шлюбаваньне маё, якое я абяцаў ГОСПАДУ.

Живя в Гессуре, я дал такой обет: „Если Господь вернёт меня в Иерусалим, я буду служить Господу в Хевроне”».
 
Бо калі слуга твой быў у Гешуры Сірыйскім, я шлюбаваў, кажучы: “Калі верне мяне ГОСПАД назад у Ерусалім, буду служыць ГОСПАДУ”».

Царь сказал ему: «Иди с миром». И Авессалом пошёл в Хеврон.
 
І сказаў яму валадар: «Ідзі ў супакоі». І той устаў, і пайшоў у Хеўрон.

Он разослал лазутчиков во все израильские племена, чтобы сказать им: «Когда вы услышите звуки труб, то говорите: „Авессалом воцарился в Хевроне!”»
 
І паслаў Абсалом таемных весьнікаў у-ва ўсе калены Ізраіля, кажучы: «Калі пачуеце гук рогу, гаманіце: “Абсалом [абраны] валадаром у Хеўроне”».

С Авессаломом из Иерусалима пошли двести человек, которых он пригласил. Они пошли по простоте своей, не зная, в чём дело.
 
І з Абсаломам выйшлі з Ерусаліму дзьвесьце чалавек, і пайшлі ў шчырасьці [сэрца], ня ведалі нічога.

Во время жертвоприношения Авессалом призвал Ахитофела гилонянина, советника Давида, из города Гило. Заговор Авессалома продолжал набирать силу, и вокруг него собиралось всё больше и больше народа.
 
І паслаў Абсалом у час складаньня ахвяраў, і паклікаў Ахітафэля з Гіло, дарадцу Давіда, з гораду ягонага Гіло. І ўмацавалася змова, і народ зыходзіўся і павялічваўся вакол Абсалома.

К Давиду пришёл вестник и сказал: «Израильтяне стали поддерживать Авессалома».
 
І прыйшоў весьнік да Давіда, кажучы: «Сэрца ўсяго Ізраіля з Абсаломам».

Тогда Давид сказал всем слугам, которые были с ним в Иерусалиме: «Мы должны бежать! Или никто из нас не спасётся от Авессалома. Мы должны бежать немедленно, пока Авессалом не захватил нас, не разрушил город и не убил всех людей».
 
І сказаў Давід усім слугам, якія [былі] з ім у Ерусаліме: «Уставайце! Уцякайма! Бо ня будзе нам ратунку перад абліччам Абсалома. Сьпяшайцеся ўцячы, каб не дагнаў ён нас раптам і каб ня выгубіў нас, і каб вострывам мяча ня зьнішчыў гораду».

И ответили ему царские слуги: «Мы сделаем всё, что ты скажешь».
 
І слугі валадара сказалі валадару: «Усё, што вырашыць гаспадар наш, валадар, вось, мы, слугі твае, [выканаем]».

Когда Давид покинул Иерусалим, вся его семья пошла следом за ним. Царь оставил десять наложниц, чтобы они присматривали за домом.
 
І выйшаў валадар, і ўвесь дом ягоны нагамі сваімі, і пакінуў валадар дзесяць жанчынаў наложніцаў сьцерагчы дом.

Он отправился с людьми, следовавшими за ним, и через некоторое время они остановились на привал у последнего дома.
 
І выйшаў валадар, і ўвесь народ нагамі сваімі, і затрымаліся яны пры апошнім доме.

Все слуги проходили мимо царя. Все хелефеи, все фелефеи и около шестисот гефян, которые пришли с ним из Гефа, прошли мимо царя.
 
І праходзілі пад рукою ягонай усе слугі ягоныя, усе Керэты, усе Пэлеты і ўсе тыя, якія прыйшлі з Гату, шэсьцьсот чалавек, якія нагамі сваімі прыйшлі з Гату перад аблічча валадара.

Царь сказал Еффею гефянину: «Зачем и ты идёшь с нами? Возвращайся и оставайся с царём Авессаломом. Ты — чужеземец, изгнанный из своей земли.
 
І сказаў валадар Іттаю з Гату: «Навошта ты ідзеш разам з намі? Вярніся і застанься з валадаром, бо ты — чужынец і выгнанец з бацькаўшчыны тваёй.

Только вчера ты пришёл к нам. Должен ли ты сейчас скитаться со мной с места на место? Возвратись и возьми с собой своих братьев. Пусть милость и преданность Господа сопутствуют тебе».
 
Учора прыйшоў ты, а сёньня я змушаю цябе ісьці блукаць разам з намі, і я сам ня ведаю, куды іду. Вярніся і забяры братоў тваіх, і міласэрнасьць і праўда [няхай будуць] з табой».

Но Еффей ответил царю: «Так же верно, как то, что Господь жив, и как жив господин мой царь, я всегда буду с тобой, в жизни ли или в смерти!»
 
І адказаў Іттай валадару, і сказаў: «Як жывы ГОСПАД і як жывы гаспадар мой, валадар! Толькі там, дзе будзе гаспадар мой, валадар, на сьмерць ці на жыцьцё, там будзе і слуга твой».

И сказал Давид Еффею: «Тогда пойдём». Еффей гефянин и вся его семья с детьми отправились вместе с Давидом, и
 
І сказаў Давід Іттаю: «Ідзі і праходзь!» І перайшоў [Кедрон] Іттай з Гату і ўсе людзі ягоныя, і ўсе дзеці ягоныя, якія з ім.

все люди громко рыдали. Царь Давид перешёл поток Кедрон, и весь народ пошёл по направлению к пустыне.
 
А ўся зямля плакала голасам вялікім, і ўвесь народ пераходзіў [Кедрон], і валадар перайшоў ручай Кедрон, і ўвесь народ накіраваўся па дарозе ў пустыню.

Садок и все левиты, бывшие с ним, несли ковчег Соглашения Господнего. Они поставили ковчег Божий, и Авиафар стал молиться, пока весь народ не покинул Иерусалим.
 
І вось, Цадок, і з ім усе лявіты, несучы Каўчэг Запавету Божага. І паставілі яны Каўчэг Божы, і Абіятар стаяў, пакуль увесь народ ня выйшаў з гораду.

Затем царь повелел Садоку: «Возьми ковчег Божий и отнеси его обратно в Иерусалим. Если Господь доволен мной, Он возвратит меня и позволит мне снова увидеть Его и Его шатёр.
 
І сказаў валадар Цадоку: «Занясіце Каўчэг Божы ў горад. Калі я знайду ласку ў вачах ГОСПАДА, Ён верне мяне, і я ўбачу Яго і жытло Ягонае.

А если Он скажет, что недоволен мной, то пусть тогда делает со мной всё, что захочет».
 
А калі Ён скажа: “Ня маю ўпадабаньня ў табе”, вось я, няхай Ён робіць, што добрае ў вачах Ягоных».

И ещё царь сказал священнику Садоку: «Ты пророк, не правда ли? Возвратись же в город с миром. И возьми с собой своего сына Ахимааса, а также Ионафана, сына Авиафара.
 
І сказаў валадар Цадоку сьвятару: «Ці ж ты не відушчы? Вяртайся ў горад у супакоі. Ахімаац, сын твой, і Ёнатан, сын Абіятара, абодва сыны вашыя [застануцца] з вамі.

Я буду ждать возле того места, где люди переходят через реку в пустыню. Я буду ждать там до тех пор, пока ко мне не придёт известие от вас».
 
Вось, я буду чакаць на раўнінах пустыні, пакуль ня прыйдзе да мяне слова ад вас, якое вы паведаміце мне».

Тогда Садок и Авиафар возвратили ковчег Божий в Иерусалим и остались там.
 
І вярнулі Цадок і Абіятар Каўчэг Божы ў Ерусалім, і засталіся там.

А Давид продолжал подниматься на Елеонскую гору, громко рыдая. Его голова была покрыта, а ноги босы. И все люди, бывшие с ним, покрыли себе головы и шли, плача.
 
А Давід узыходзіў на гару Аліўную, узыходзіў і плакаў, галава ягоная была закрытая, і ён ішоў босы. І ўвесь народ, які [быў] з ім, ішоў з закрытымі галовамі, і ўзыходзілі, і плакалі.

Давиду сказали: «Ахитофел находится среди заговорщиков с Авессаломом». Тогда Давид ответил: «Господи, сделай совет Ахитофела бесполезным».
 
І паведамілі Давіду, кажучы: «Ахітафэль у змове з Абсаломам». І сказаў Давід: «ГОСПАДЗЕ, зрабі неразумнай раду Ахітафэля».

Когда Давид поднялся на вершину горы, где люди обычно молились Богу, навстречу ему вышел Хусий архитянин. Одежда на нём была разорвана, а голова посыпана пылью.
 
І калі Давід узыйшоў на вяршыню [гары], дзе пакланяліся Богу, вось, пераняў яго Хушай Аркеец у разьдзёртым адзеньні і з [пасыпанай] зямлёй галавой.

Давид сказал Хусию: «Если ты пойдёшь со мной, то будешь мне в тягость.
 
І сказаў яму Давід: «Калі ты пойдзеш са мною, будзеш для мяне цяжарам.

Но если ты вернёшься в Иерусалим, то сможешь сделать совет Ахитофела бесполезным. Скажи Авессалому: „Царь, я — слуга твой. Раньше я был слугой твоего отца, а теперь я буду твоим слугой”.
 
А калі вернешся ў горад і скажаш Абсалому: “Я, валадару, слуга твой. Як раней я быў слугой бацькі твайго, так цяпер буду слугой тваім!”, і ты ўдарэмніш раду Ахітафэля адносна мяне.

Священники Садок и Авиафар будут с тобой. Рассказывай им всё, что услышишь в доме царя.
 
там з табою Цадок і Абіятар, сьвятары. І ўсе словы, якія пачуеш у доме валадара, перакажаш Цадоку і Абіятару, сьвятарам.

Ахимаас, сын Садока, и Ионафан, сын Авиафара, будут находиться с ними. Ты пошлёшь их рассказать мне всё, что услышишь».
 
Вось, з імі два сыны іхнія, Ахімаац у Цадока і Ёнатан у Абіятара. Праз іх перакажаш кожнае слова, якое пачуеш».

Хусий, друг Давида, добрался до Иерусалима в то время, когда Авессалом вступал в город.
 
І ўвайшоў Хушай, сябра Давіда, у горад. І Абсалом увайшоў у Ерусалім.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.