2 Летопись 6 глава

Вторая книга Летопись
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

Тогда Соломон сказал: «Господь сказал, что Он будет жить в тёмном облаке.

Тодї промовив Соломон: Господь обіцяв, що буде жити в облацї,

Господи, я построил высокий храм для Тебя, в котором Ты будешь жить вечно!»

Я ж збудував дом на пробуток йому, щоб там пробував по віки.

Соломон повернулся и благословил весь народ Израиля, стоявший перед ним.

І повернувся царь своїм лицем і поблагословив увесь збір Ізраїлський — (бо ввесь збір Ізраїлський стояв), —

Он сказал: «Благословен Господь, Бог Израиля, Который исполнил всё, что обещал моему отцу Давиду. Вот что говорил Господь Бог:

І сказав: Нехай буде слава Господеві, Богові Ізрайлевому, котрий, що вирік устами своїми Давидові, панотцеві мойму, здїйснив тепер своєю рукою! А сказав він:

„С того дня, как Я вывел Мой народ Израиля из Египта, Я не выбрал города ни в одном из колен Израиля, чтобы там был построен храм. Я не избрал человека, который бы правил Моим народом, народом Израиля.

Від того часу, як я вивів народ мій з землї Египецької, не обрав я міста нї в одному зпоміж поколїн Ізрайлевих до збудування дому, де пробувало б імя моє, й не вибрав чоловіка, що управляв би народом моїм Ізраїлем,

Но теперь Я избрал Иерусалим местом для Моего имени, и Я избрал Давида, чтобы он правил Моим народом, Израилем”.

А вибрав я Ерусалим, щоб там пробувало імення моє, й вибрав Давида, щоб був над народом моїм Ізраїлем.

Мой отец Давид хотел построить храм в честь Господа, Бога Израиля,

І було на думцї в Давида, панотця мого, збудувати дім іменню Господа, Бога Ізрайлевого,

но Господь сказал ему: „Давид, это хорошо, что ты хочешь построить храм Моему имени.

Але Господь сказав Давидові, панотцеві мойму: В тебе на думцї збудувати храм іменню мойму, та й добре, що це в тебе на думцї,

Однако ты не сделаешь этого. Твой собственный сын построит храм Моему имени”.

Але не ти збудуєш храм, а твій син, що вийде з чересел твоїх, — він збудує храм іменню мойму.

И исполнил Господь обещание, которое Он дал. Я стал преемником моего отца Давида и сейчас сижу на престоле Израиля, как обещал Господь, и я построил храм в честь Господа, Бога Израиля.

І здїйснив Господь слово своє, що вирік: Я став на місце Давида, панотця мого, й засїв на престолї Ізрайлевому, як вирік Господь, і збудував дом іменню Господа, Бога Ізрайлевого.

Я поставил в храме ковчег Соглашения, в котором хранится Соглашение, заключённое Господом с народом Израиля».

І зложив я там скриню, що в їй завіт Господнїй, вчинений ним з синами Ізрайлевими.

Он взошёл на помост, встал на колени перед алтарём Господа и перед всем израильским народом и поднял руки к небу.

І став Соломон перед жертівником Господнїм поперед усієї громади Ізраїлської, й зняв руки свої, —

Сделанный бронзовый помост, который был 5 локтей в длину, 5 локтей в ширину и 3 локтя в высоту, стоял посреди наружного двора. Он взошёл на помост, встал на колени перед алтарём Господа и перед всем израильским народом, и подняв руки к небу,

Бо Соломон зробив був мідяний амвон, завдовжки пять локот, і завширшки пять локот, а заввишки три ліктї, й поставив його серед двора — , й став на йому, й припав на колїна поперед усієї громади Ізраїлської, і зняв свої руки до неба,

сказал: «О, Господи, Бог Израиля, нет подобного Тебе на небесах и на земле. Ты хранишь своё соглашение, которое заключил со Своим народом. Ты добр и верен людям, которые следуют за Тобой всем своим сердцем.

І промовив: Господи, Боже Ізрайлїв! Нема Бога, рівного тобі нї на небі нї на землї. Ти додержуєш заповіт і ласку до слуг твоїх, що обертаються до тебе усїм серцем своїм:

Ты сдержал обещание, которое дал Своему слуге Давиду, моему отцу. Ты изрёк это обещание Своими устами, а сегодня Ты Своими руками исполнил его.

Ти подав слузї твойму Давидові, панотцеві мойму, що ти казав йому; що вирік ти устами твоїми, те справдив єси сьогоднї рукою твоєю.

И теперь, о Господи, Бог Израиля, исполни обещание, данное Твоему слуге Давиду, моему отцу. Ты говорил: „Если твои сыновья будут во всём подчиняться Мне и служить, как ты служил, то один из членов твоей семьи всегда будет управлять народом Израиля”.

І тепер, Господи, Боже Ізрайлїв! сповни слузї твойму Давидові, панотцеві мойму, те, що сказав єси йому, говорючи: не переведеться в тебе перед лицем моїм седячий на престолї Ізрайлевому, як тільки сини твої стерегти муть доріг своїх, ходячи по законові мойму так, як ти ходив передо мною.

И теперь, Господи, Боже Израиля, сдержи Своё обещание, данное моему отцу.

Тепер же, Господи, Боже Ізрайлїв! нехай здїйсниться слово твоє, що вирік єси слузї твойму Давидові.

Но мы знаем, что на самом деле Ты, Боже, не будешь жить на земле с людьми. Всё небо и даже самые высокие небеса не могут вместить Тебя! Поэтому и этот храм, который я построил для Тебя, тоже не может вместить Тебя!

Та чи ж справдї Богові жити з людьми на землї? Коли небо й небо небес не помістять тебе, то тим менше сей храм, що я збудував.

Но услышь мою мольбу и прошение, о Господи, Боже мой. Услышь мольбу и молитву, с которой Твой слуга обращается к Тебе сегодня.

Але зглянься на молитву й благаннє слуги твого, Господи Боже мій! почуй взиваннє й мольбу, якою слуга твій молиться перед тобою.

Давным-давно Ты сказал: „Меня будут почитать там”. Так пусть Твои глаза будут обращены на этот храм день и ночь! Услышь молитву, которой будет молиться Твой слуга в этом храме.

Нехай очі твої споглядають на храм сей в день і в ночі, на місце, де ти обіцяв положити імення твоє, щоб вислуховувати молитву, якою раб твій буде молитись на сьому місцї.

Услышь мольбу Твоего слуги и Твоего народа Израиля, когда будут они молиться на этом месте. Услышь с небес, где Ты живёшь, наши молитвы и прости нас!

Вислуховуй благаннє слуги твого й народу твого Ізраїля, коли вони будуть молитись на сьому місцї; вислуховуй в місцї пробутку твого, в небі, почуй і помилуй!

Если кто-то согрешит против другого человека, его приведут сюда к Твоему алтарю в Твоём храме, и он поклянётся, что не виновен,

Коли хто согрішить проти ближнього свого, й наложать на його присягу, щоб поклявся, і присяга буде відбуватись перед жертівником твоїм в сьому храмі,

тогда услышь с небес и рассуди Твоих слуг. Если человек виноват, признай его виновным и накажи, а если человек невинен, то признай его невиновным и вознагради его за праведность.

Тодї ти почуй з неба і вчини суд над слугами твоїми; покарай винного, обернувши провину його на голову його, й виправдай безвинного, віддавши йому по правдї його.

Когда Твой народ Израиль будет разбит врагами за то, что согрешил против Тебя, тогда они вернутся к Тебе и станут восхвалять Тебя. Они будут молиться и умолять Тебя в этом храме.

Коли народ твій Ізраїль буде побитий ворогом за те, що согрішив перед тобою, відтак же вони обернуться і взнають імення твоє, та будуть просити й молитись перед тобою в сьому храмі,

Тогда услышь с небес и прости грехи Твоего народа Израиля, и возврати им снова землю, которую Ты дал их предкам.

Тодї ти почуй з неба, й прости гріх народові твойму Ізраїлеві, й верни їх у землю, що дав єси їм і батькам їх.

Когда небеса закроются и не будет дождя за то, что израильтяне согрешили перед Тобой, тогда они будут молиться на этом месте, будут восхвалять Твоё имя и будут сожалеть о своих грехах.

Як замкнеться небо і не буде дощу за те, що вони согрішили перед тобою, а відтак молитись муть на сьому місцї й взнають імення твоє, й навернуться від гріха свого, бо ти впокорив їх, —

Тогда услышь с небес их молитву и прости грехи Твоих слуг и Твоего народа Израиля. Укажи людям правильный путь, как жить, и пошли дождь на землю, которую Ты дал Своему народу.

Тодї почуй з неба й прости гріх слугам твоїм і народові твойму Ізраїлеві, напутивши їх на добру путь, якою їм ходити, й пошли дощ на землю твою, що дав єси народові твойму в наслїдню державу.

Если придёт на землю голод или великая болезнь распространится среди людей, или весь урожай, который вырастет, будет уничтожен насекомыми, или неприятель будет теснить народ в его земле, или будет какое-либо бедствие или болезнь,

Коли буде голод у землї, чи буде пошесть, чи буде суша, чи ржа, сарана або черви, чи тїснити муть його вороги його в землї займанщини його, або буде яка нужда чи хороба яка, —

и, если хоть один человек пожалеет о своём грехе и протянет в молитве свои руки к этому храму,

То всяку молитву, всяке благаннє від якої небудь людини або від усього народу твого Ізраїля, коли вони почують кожний своє горе й нужду свою, й простягнуть руки свої до храму сього,

тогда с небес, где Ты обитаешь, услышь его молитву и помилуй. Только Ты один знаешь, что на сердце у каждого человека. Поэтому суди каждого человека и будь к ним справедлив.

Ти почуй з неба, з місця пробування твого, й прости, й відплати кожному по всїх поступках його, так як ти взнаєш серце його, бо ти один знаєш серце синів людських, —

Сделай это, чтобы Твои люди всегда боялись Тебя, пока будут жить на земле, которую Ты дал нашим предкам.

Щоб вони боялись тебе й ходили дорогами твоїми по всї днї, доки живуть на землї, що дав єси батькам нашим.

Люди из далёких стран услышат о Твоём величии и силе. Они придут из далёкой земли, чтобы помолиться в этом храме.

Навіть і чужинець, що не з твого народу Ізраїля, — коли б він прийшов із далекої сторони ради імення твого великого й руки твої потужної, та простягнутої правицї твоєї, — коли б він прийшов і молився перед храмом сим,

Услышь с небес, где Ты обитаешь, их молитвы и сделай всё, о чём будут просить Тебя эти люди, чтобы все народы земли знали Твоё имя и боялись Тебя, как Твой народ в Израиле. Тогда везде все люди будут знать, что я построил этот храм, чтобы прославлять Тебя.

То почуй його з неба, з місця пробутку твого, й вчини все, про що буде покликати до тебе чужоземець, щоб усї народи на землї взнали імя твоє, й щоб боялись тебе, як народ твій Ізраїль, та щоб дознались, що дім сей, що його збудував я, твоїм називається іменем.

Когда Ты прикажешь своим людям пойти и сразиться со своими врагами, тогда они будут молиться, повернувшись к городу, который Ты избрал, и к храму, который я построил, чтобы прославлять Твоё имя,

Коли виступить народ твій на війну проти ворогів своїх тим шляхом, яким ти пошлеш його, й буде молитись до тебе, обернувшись проти сього міста, що ти вибрав, і проти храму, що я збудував іменню твойму,

тогда услышь с небес их молитву и помоги им.

Тодї почуй з неба молитву їх і благаннє їх, і подай, чого їм треба.

Твои люди будут грешить против Тебя, потому что нет безгрешного человека. Ты будешь зол на них и позволишь врагам разбить их. Враги возьмут их в плен и отведут в чужую землю далеко от дома.

Коли ж вони согрішать перед тобою, — бо нема людини, щоб не грішила, — а ти розгнїваєшся на їх, і віддаси їх ворогові, й заберуть їх у полон та одведуть їх чи то в далеку чи близьку сторону,

И в той земле Твои люди будут сожалеть о своих грехах и будут молиться Тебе, говоря: „Мы согрешили, мы совершили зло”.

І коли вони в землї, де будуть в полонї, схаменуться й навернуться, й будуть молитись до тебе в землї неволї своєї, кажучи: Ми согрішили, вчинили беззаконність, ми винуваті,

Твои люди обратятся к Тебе всем своим сердцем, находясь в земле своих врагов, которые пленили их. Они будут молиться Тебе, повернувшись к своей земле, которую Ты дал их предкам, к городу, который Ты избрал, и к храму, построенному мной в Твою честь.

І обернуться до тебе всїм серцем своїм і всією душею своєю в землї свого полону, куди зайнято їх в неволю, та коли молити муться, вернувшись в сторону землї своєї, що дав єси батькам їх, і 'д містові, що ти вибрав, і до храму, що я збудував іменні твойму, —

Тогда, прошу Тебя, услышь с небес, где Ты живёшь, их молитву и помоги им. Прости Своему народу все его грехи и прости израильтян за то, что они согрешили против Тебя.

Тодї почуй з неба, з місця пробутку твого, молитву їх і благання, й вчини, чого їм треба, та прости народові твойму, в чому він согрішив перед тобою.

А теперь, мой Бог, я прошу Тебя, открой Свои глаза и уши и обрати внимание на молитвы, которые мы возносим с этого места.

Боже мій! нехай будуть очі твої отворені й уші твої вважливі на молитву в сьому місцї.

А теперь, Господи Боже, явись в особое место Твоё, в ковчег Соглашения, свидетельствующий о Твоём могуществе. Пусть Твои священники будут в спасение облачены. Пусть Твои истинные последователи радуются этим благам.

А тепер, Господи Боже, стань на місцї спокою твого, ти й скриня сили твоєї. Сьвященники твої, Господи Боже, нехай з'одягнуться в спасеннє, а сьвяті твої нехай насолоджуються добрами.

Господи Боже, не отказывай Твоему избранному царю! Помни Давида, Твоего верного слугу!»

Господи Боже! не одверни лиця від помазанника твого, помяни ласку до Давида, слуги твого!

« 5 глава 7 глава »