1 Летопись 21 глава

Первая книга Летопись
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Сатана был против израильтян. Он подстрекнул Давида пересчитать народ Израиля.

І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль.

Тогда Давид сказал Иоаву и вождям народа: «Пойдите и пересчитайте всех израильтян в стране, от Вирсавии до Дана, чтобы я знал их число».

І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність!

Но Иоав ответил: «Пусть Господь сделает Свой народ во сто раз многочисленнее! Господин, все израильтяне — твои слуги. Для чего ты хочешь сделать это, мой господин царь? Ты сделаешь весь народ Израиля виновным в грехе!»

І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві.

Но Давид настоял на своём, и поэтому Иоаву пришлось сделать то, что приказал царь. Иоав прошёл через всю Израильскую страну, пересчитывая людей, а затем вернулся в Иерусалим

Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим.

и сообщил Давиду, сколько всего было человек. В Израиле был один миллион сто тысяч человек, а в Иудее было четыреста семьдесят тысяч человек, умеющих пользоваться мечом.

І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч.

Иоав не пересчитал колено Левия и Вениамина, потому что ему не нравился приказ царя Давида.

Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.

Давид совершил зло в глазах Бога, и поэтому Он наказал Израиль.

І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль.

Тогда Давид сказал Богу: «Я поступил безрассудно. Я совершил великий грех, пересчитав народ Израиля, и теперь я молю Тебя, сними этот грех с меня, Твоего слуги».

І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний!

Господь сказал Гаду, провидцу Давида:

І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи:

«Пойди и скажи Давиду: „Так говорит Господь: „Я предоставлю тебе право выбрать одно из трёх наказаний. Я накажу тебя согласно твоему выбору”».

Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.

Затем Гад пошёл к Давиду и обратился к нему с такими словами: «Господь говорит: „Давид, выбери,

І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі:

какое наказание ты хочешь: три года голода или чтобы вы три месяца убегали от своих врагов, которые будут преследовать вас со своими мечами, или три дня наказания от Господа. Страшная болезнь распространится по всей стране, и Ангел Господа будет ходить по Израилю, уничтожая людей”. Давид, Бог послал меня. Теперь ты должен решить, какой ответ я должен дать Ему».

або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав!

Давид сказал Гаду: «Я в беде! Я не хочу, чтобы люди решали моё наказание. Господь очень милостив, пусть Он решает, как наказать меня».

І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!

Тогда Господь послал на Израиль страшную болезнь, и умерло семьдесят тысяч человек.

І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, —

Бог послал Ангела уничтожить Иерусалим, но, когда Ангел стал истреблять людей, живших в этом городе, Господь увидел это и сжалился, и решил не уничтожать Иерусалим. Господь сказал Ангелу, который убивал людей: «Остановись! Довольно!» В то время Ангел Господа стоял у молотилки Орны иевусеянина.

Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця.

Давид поднял глаза и увидел Ангела Господа в небесах, который держал свой меч над Иерусалимом. Тогда Давид и старейшины пали ниц и поклонились до земли. Давид и старейшины были одеты в особые одежды, чтобы выразить свою печаль.

І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.

Давид сказал Богу: «Я один согрешил! Я приказал пересчитать народ! Я сделал зло! Народ Израиля не сделал ничего плохого! Господи, мой Бог, накажи только меня и мою семью, только останови страшную болезнь, которая убивает мой народ!»

І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло [1]! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи!

Тогда Ангел Господа сказал Гаду: «Прикажи Давиду, чтобы он построил алтарь для поклонения Господу. Давид должен построить этот алтарь возле молотилки Орны иевусеянина».

І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця.

Гад передал Давиду слова Господа, и царь пошёл к молотилке Орны,

І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов.

который в то время молотил пшеницу. Оглянувшись, Орна увидел царя Давида, а его четверо сыновей убежали и спрятались.

А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю).

Увидев Давида, Орна вышел с молотилки, а затем подошёл к Давиду и низко поклонился ему до самой земли.

І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.

Давид сказал Орне: «Продай мне свою молотилку. Я заплачу тебе полную стоимость. Я построю на этом месте алтарь для поклонения Господу. Тогда придёт конец страшной болезни народа».

І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!

Орна ответил Давиду: «Ты можешь забрать её себе! Ты — мой господин и царь, делай, что тебе угодно. Я дам тебе и скот для жертвы всесожжения, молотильные орудия на дрова и пшеницу для хлебного приношения. Всё это отдам тебе даром!»

А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав!

Но царь ответил Орне: «Нет, я заплачу тебе полную стоимость. Я не могу отдать Господу то, что принадлежит тебе. Я не буду приносить во всесожжение то, что досталось мне даром».

Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплю [2]їх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення.

Тогда Давид дал Орне за это место около 600 шекелей золота.

І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.

Царь построил там алтарь для поклонения Господу и принёс на нём всесожжения и жертвы содружества. Когда Давид молился Господу, Он ответил Давиду, послав с небес огонь на алтарь жертвы всесожжения.

І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення.

Затем Господь приказал Ангелу вложить меч в ножны.

І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.

Когда Давид увидел, что Господь ответил на его молитву у молотилки Орны иевусеянина, царь принёс там жертвы Господу.

У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву.

Священный шатёр и алтарь для приношения жертв всесожжения находились на высоте в городе Гаваон. Моисей поставил этот шатёр, когда народ Израиля был в пустыне.

На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні.

Давид не мог пойти в священный шатёр, чтобы говорить с Богом, потому что боялся меча Ангела Господа.

Та Давид не міг піти перед нього шукати Бога, бо поспішив з-перед меча Господнього ангела.

« 20 глава 22 глава »