Jonah 1 глава

Jonah
English Standard Version → Українська Біблія. Турконяк

Now the word of the Lord came to Jonah the son of Amittai, saying,

До Йони, сина Аматія, було Господнє слово, яке промовляло:

“Arise, go to Nineveh, that great city, and call out against it, for their evila has come up before me.”

Устань, піди до великого міста Ніневії і проповідуй у ньому, оскільки до Мене донісся крик його зла.

But Jonah rose to flee to Tarshish from the presence of the Lord. He went down to Joppa and found a ship going to Tarshish. So he paid the fare and went down into it, to go with them to Tarshish, away from the presence of the Lord.

І встав Йона, щоб від Господнього обличчя втекти до Тарсіса, спустився до Йоппії та знайшов корабель, що прямував до Тарсіса, дав свою плату за подорож і піднявся на нього, аби від Господнього обличчя плисти з ними до Тарсіса.

But the Lord hurled a great wind upon the sea, and there was a mighty tempest on the sea, so that the ship threatened to break up.

І Господь здійняв вітер на морі, і була велика буря на морі, тож корабель був у небезпеці розбитися.

Then the mariners were afraid, and each cried out to his god. And they hurled the cargo that was in the ship into the sea to lighten it for them. But Jonah had gone down into the inner part of the ship and had lain down and was fast asleep.

Моряки перелякалися, заголосили кожний до свого Бога і викидали в море вантаж, що на кораблі, щоб облегшитися, позбувшись його. А Йона зійшов усередину корабля, спав і хропів.

So the captain came and said to him, “What do you mean, you sleeper? Arise, call out to your god! Perhaps the god will give a thought to us, that we may not perish.”

І до нього прийшов головний моряк, і сказав йому: Чому ти хропиш? Устань, приклич твого Бога, щоби Бог спас нас, і ми не загинули!

And they said to one another, “Come, let us cast lots, that we may know on whose account this evil has come upon us.” So they cast lots, and the lot fell on Jonah.

І сказав кожний до свого ближнього: Ходімо! Кинемо жереби і дізнаємося, через кого в нас є це зло. І кинули жереби, і жереб упав на Йону.

Then they said to him, “Tell us on whose account this evil has come upon us. What is your occupation? And where do you come from? What is your country? And of what people are you?”

І сказали йому: Сповісти нам, через що це зло є в нас. Яке твоє діло? І звідки прямуєш, з якої ти країни і з якого народу?

And he said to them, “I am a Hebrew, and I fear the Lord, the God of heaven, who made the sea and the dry land.”

А він сказав їм: Я — раб Господа, і я вшановую небесного Господа Бога, Який створив море і сушу.

Then the men were exceedingly afraid and said to him, “What is this that you have done!” For the men knew that he was fleeing from the presence of the Lord, because he had told them.

І перелякалися мужі великим страхом, і сказали йому: Що це ти вчинив? Тому що зрозуміли мужі, що він втікав від Господнього обличчя, оскільки він їм сповістив про це.

Then they said to him, “What shall we do to you, that the sea may quiet down for us?” For the sea grew more and more tempestuous.

І вони сказали йому: Що зробимо з тобою, і море вщухне для нас? Бо море продовжувало і ще більше підіймало хвилю.

He said to them, “Pick me up and hurl me into the sea; then the sea will quiet down for you, for I know it is because of me that this great tempest has come upon you.”

І сказав їм Йона: Візьміть мене і киньте мене в море, і море вщухне для вас. Тому що я пізнав, що через мене сталася ця велика буря проти вас.

Nevertheless, the men rowed hardb to get back to dry land, but they could not, for the sea grew more and more tempestuous against them.

І мужі намагалися повернутися до землі, але не могли, бо море продовжувало і ще більше піднімалося на них.

Therefore they called out to the Lord, “O Lord, let us not perish for this man’s life, and lay not on us innocent blood, for you, O Lord, have done as it pleased you.”

І вони закричали до Господа, гукаючи: Господи, хай зовсім не загинемо задля душі цього чоловіка, не дай на нас праведну кров, бо так, як Ти, Господи, забажав, так Ти і вчинив.

So they picked up Jonah and hurled him into the sea, and the sea ceased from its raging.

І взяли Йону, і викинули його в море, і море спинилося від свого хвилювання.

Then the men feared the Lord exceedingly, and they offered a sacrifice to the Lord and made vows.

І мужі злякалися Господа великим страхом, принесли жертву Господу й помолилися молитвами.

c And the Lord appointedd a great fish to swallow up Jonah. And Jonah was in the belly of the fish three days and three nights.

« 1 глава 2 глава »