Jona 1 глава

Jona
Elberfelder Bibel 2006 → Українська Біблія. Турконяк

Und das Wort des HERRN geschah zu Jona, dem Sohn des Amittaiⓐ:

До Йони, сина Аматія, було Господнє слово, яке промовляло:

Mache dich auf, geh nach Niniveⓑ, der großen Stadtⓒ, und verkündige gegen sie[1]! Denn ihre Bosheit ist vor mich aufgestiegenⓓ.

Устань, піди до великого міста Ніневії і проповідуй у ньому, оскільки до Мене донісся крик його зла.

Aber Jona machte sich auf, um nach Tarsis[2]ⓔ zu fliehenⓕ, weg vom Angesicht des HERRN. Und er ging nach Jafo[3]ⓖ hinab, fand ein Schiff, das nach Tarsis fuhr, gab den Fahrpreis dafür und stieg hineinⓗ, um mit ihnen nach Tarsis zu fahren, weg vom Angesicht des HERRN.

І встав Йона, щоб від Господнього обличчя втекти до Тарсіса, спустився до Йоппії та знайшов корабель, що прямував до Тарсіса, дав свою плату за подорож і піднявся на нього, аби від Господнього обличчя плисти з ними до Тарсіса.

Da warf der HERR einen gewaltigen Wind auf das Meer, und es entstand ein großer Sturm auf dem Meerⓘ, so dass das Schiff zu zerbrechen drohte.

І Господь здійняв вітер на морі, і була велика буря на морі, тож корабель був у небезпеці розбитися.

Da fürchteten sich die Seeleute und schrien um Hilfe, jeder zu seinem Gottⓙ. Und sie warfen die Geräte, die im Schiff waren, ins Meer, um ihre schwierige Lage zu erleichtern[4]ⓚ. Jona aber war in den untersten Schiffsraum[5] hinabgestiegen, hatte sich hingelegt und schlief fest.

Моряки перелякалися, заголосили кожний до свого Бога і викидали в море вантаж, що на кораблі, щоб облегшитися, позбувшись його. А Йона зійшов усередину корабля, спав і хропів.

Da trat der Kapitän[6] an ihn heran und sagte zu ihm: Was ist mit dir, du Schläferⓛ? Steh auf, ruf deinen Gott an! Vielleicht wird der Gott sich auf uns besinnen, so dass wir nicht umkommen.

І до нього прийшов головний моряк, і сказав йому: Чому ти хропиш? Устань, приклич твого Бога, щоби Бог спас нас, і ми не загинули!

Und sie sagten einer zum anderen[7]: Kommt und lasst uns Lose werfen, damit wir erkennen, um wessentwillen dieses Unglück uns ‹trifft›! Und sie warfen Lose, und das Los fiel auf Jonaⓜ.

І сказав кожний до свого ближнього: Ходімо! Кинемо жереби і дізнаємося, через кого в нас є це зло. І кинули жереби, і жереб упав на Йону.

Da sagten sie zu ihm: Teile uns doch mit, durch wessen ‹Schuld› dieses Unglück uns ‹trifft›ⓝ! Was ist dein Beruf[8], und woher kommst du? Was ist dein Land, und von welchem Volk bist du?

І сказали йому: Сповісти нам, через що це зло є в нас. Яке твоє діло? І звідки прямуєш, з якої ти країни і з якого народу?

Und er sagte zu ihnen: Ich bin ein Hebräerⓞ, und ich fürchte den HERRN, den Gott des Himmelsⓟ, der das Meer und das trockene ‹Land› gemacht hatⓠ.

А він сказав їм: Я — раб Господа, і я вшановую небесного Господа Бога, Який створив море і сушу.

Da fürchteten sich die Männer mit großer Furcht und sagten zu ihm: Was hast du da getanⓡ! Die Männer hatten nämlich erfahren, dass er vor dem Angesicht des HERRN auf der Flucht war, denn er hatte es ihnen mitgeteilt.

І перелякалися мужі великим страхом, і сказали йому: Що це ти вчинив? Тому що зрозуміли мужі, що він втікав від Господнього обличчя, оскільки він їм сповістив про це.

Und sie sagten zu ihm: Was sollen wir ‹mit› dir tunⓢ, damit das Meer uns in Ruhe lässt[9]? — Denn das Meer wurde immer stürmischer.

І вони сказали йому: Що зробимо з тобою, і море вщухне для нас? Бо море продовжувало і ще більше підіймало хвилю.

Da sagte er zu ihnen: Nehmt mich und werft mich ins Meer! Dann wird das Meer euch in Ruhe lassen[10]; denn ich habe erkannt, dass dieser große Sturm um meinetwillen über euch ‹gekommen istⓣ›.

І сказав їм Йона: Візьміть мене і киньте мене в море, і море вщухне для вас. Тому що я пізнав, що через мене сталася ця велика буря проти вас.

Und die Männer ruderten mit aller Kraft[11], um ‹das Schiff› ans trockene ‹Land› zurückzubringen. Aber sie konnten es nicht, weil das Meer immer stürmischer gegen sie anging.

І мужі намагалися повернутися до землі, але не могли, бо море продовжувало і ще більше піднімалося на них.

Da riefen sie zum HERRN und sagten: Ach, HERR, lass uns doch nicht umkommen um der Seele dieses Mannes willen[12] und bringe nicht unschuldiges Blut über uns[13]ⓤ! Denn du, HERR, hast getan, wie es dir gefallen hat.

І вони закричали до Господа, гукаючи: Господи, хай зовсім не загинемо задля душі цього чоловіка, не дай на нас праведну кров, бо так, як Ти, Господи, забажав, так Ти і вчинив.

Und sie nahmen Jona und warfen ihn ins Meer. Da ließ das Meer ab[14] von seinem Wütenⓥ.

І взяли Йону, і викинули його в море, і море спинилося від свого хвилювання.

Und die Männer fürchteten den HERRN mit großer Furchtⓦ, und sie brachten dem HERRN Schlachtopfer dar und gelobten ‹ihm› Gelübde.

І мужі злякалися Господа великим страхом, принесли жертву Господу й помолилися молитвами.

Примечания:

Elberfelder Bibel 2006

¹ ⓐ – 2Kö 14,25

² ⓑ – 1Mo 10,11

² ⓒ – Kap. 3,2.3; 4,11

² [1] – w. rufe aus über sie

² ⓓ – 1Mo 18,21; 2Chr 28,9; Nah 3,19; Offb 18,5

³ [2] – wahrscheinlich Tartessus in Spanien

³ ⓔ – 2Chr 9,21

³ ⓕ – 2Mo 4,13; Hes 2,8

³ [3] – NT: Joppe; heute Jaffa

³ ⓖ – 2Chr 2,15

³ ⓗ – Jes 11,14

⁴ ⓘ – Ps 107,25.28; 148,8

⁵ ⓙ – Ps 107,25.28; 148,8

⁵ [4] – o. um <es> von ihnen zu erleichtern; d. h. das Schiff von den Schiffsgeräten

⁵ ⓚ – Apg 27,18

⁵ [5] – o. in das Heck des Schiffes; o. in den entlegensten Teil des Schiffsraums

⁶ [6] – w. der Oberste der Matrosen

⁶ ⓛ – Lk 22,46

⁷ [7] – w. jeder zu seinem Kameraden

⁷ ⓜ – Spr 16,33

⁸ ⓝ – Jos 7,19

⁸ [8] – w. deine Sendung, o. deine Arbeit

⁹ ⓞ – 1Mo 14,13

⁹ ⓟ – Esr 1,2

⁹ ⓠ – Ps 95,5

¹⁰ ⓡ – 1Mo 3,13

¹¹ ⓢ – 2Sam 21,3

¹¹ [9] – w. von über uns weg zur Ruhe kommt

¹² [10] – w. von über euch weg zur Ruhe kommen

¹² ⓣ – 2Sam 24,17

¹³ [11] – w. durchbrachen <die Wellen>

¹⁴ [12] – d. h. wenn wir diesen Mann ums Leben bringen

¹⁴ [13] – d. h. rechne es uns nicht an, wenn wir unschuldiges Blut vergießen

¹⁴ ⓤ – 5Mo 21,8

¹⁵ [14] – w. Und das Meer stand still

¹⁵ ⓥ – Kap. 3,9; Jos 7,26; 2Sam 21,14; Ps 107,29

¹⁶ ⓦ – Jer 5,22; Mk 4,41

« 1 глава 2 глава »