2 Коринфянам 10 глава

Второе послание к Коринфянам апостола Павла
Синодальный перевод → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Я же, Павел, который лично между вами скромен, а заочно против вас отважен, убеждаю вас кротостью и снисхождением Христовым.
 
Сам-жа я, Паўла, што асабіста між вамі ціхі, а завочна адважны супраць вас, малю вас лагоднасьцяй і паблажлівасьцяй Хрыстовай;

Прошу, чтобы мне по пришествии моём не прибегать к той твёрдой смелости, которую думаю употребить против некоторых, помышляющих о нас, что мы поступаем по плоти.
 
прашу-ж, каб мне́, як буду між вамі, ня быць адважным з тэй упэўненасьцяй, з якой думаю адважыцца супраць некаторых, што лічаць нас так, як быццам мы ходзім водле це́ла.

Ибо мы, ходя во плоти, не по плоти воинствуем.
 
Бо мы, ходзячы ў це́ле, не́ водле це́ла ваюем,

Оружия воинствования нашего не плотские, но сильные Богом на разрушение твердынь: ими ниспровергаем замыслы
 
(бо збро́я змаганьня нашага не цяле́сная, але дужа́я Богам на зруйнаваньне цьвярдыняў),

и всякое превозношение, восстающее против познания Божия, и пленяем всякое помышление в послушание Христу,
 
руйнуючы за́мыслы і ўсякае вывышшаньне, што паўстае́ проці пазнаньня Божага, і бяручы́ ў палон усякае памышле́ньне на послух Хрысту,

и готовы наказать всякое непослушание, когда ваше послушание исполнится.
 
і гатовыя аддмсьціць за кожную непаслухмянасьць, калі ваш послух вы́паўніцца.

На личность ли смотрите? Кто уверен в себе, что он Христов, тот сам по себе суди, что, как он Христов, так и мы Христовы.
 
Ці на аблічча глядзіцё? Хто пэўны ў сабе́, што ён Хрыстоў, той сам па сабе́ няхай разважае, што, як ён Хрыстоў, гэтак і мы Хрыстовыя.

Ибо если бы я и более стал хвалиться нашею властью, которую Господь дал нам к созиданию, а не к расстройству вашему, то не остался бы в стыде.
 
Бо, каб я і бале́й стаў хваліцца нашай уладай, якую Госпад даў нам на збудаваньне, а не на зьніштажэньне вашае, дык не асароміўся бы.

Впрочем, да не покажется, что я устрашаю вас только посланиями.
 
Каб не здалося, быццам я палохаю вас пасланьнямі,

Так как некто говорит: «в посланиях он строг и силён, а в личном присутствии слаб, и речь его незначительна», —
 
бо, скажуць, пасланьні важкія і сільныя, а бытнасьць це́ла бяссільная і слова няважкае.

такой пусть знает, что, каковы мы на словах в посланиях заочно, таковы и на деле лично.
 
Гэтакі няхай ве́дае тое, што, якія мы словам у пасланьнях, ня будучы, гэткія і дзе́лам, будучы.

Ибо мы не смеем сопоставлять или сравнивать себя с теми, которые сами себя выставляют: они измеряют себя самими собою и сравнивают себя с собою неразумно.
 
Бо мы не адважаемся стаўляць сябе́ побач ці раўнаваць з тымі, якія самі сябе́ выстаўляюць: тыя, што ме́раюць сябе́ самымі сабою і раўнуюць сябе́ з сабою, неразумныя.

А мы не без меры хвалиться будем, но по мере удела, какой назначил нам Бог в такую меру, чтобы достигнуть и до вас.
 
А мы не бяз ме́ры хваліцца будзем, але ў ме́ру ме́ркі, што назначыў нам Бог ме́рыць, каб дасягнуць і да вас.

Ибо мы не напрягаем себя, как не достигшие до вас, потому что достигли и до вас благовествованием Христовым.
 
Бо мы ня так, як быццам недасягнуўшыя да вас, лішне цягнемся: бо-ж дасяглі й Эвангельлем.

Мы не без меры хвалимся, не чужими трудами, но надеемся, с возрастанием веры вашей, с избытком увеличить в вас удел наш,
 
Мы не бяз ме́ры хвалімся чужою працаю, але спадзяе́мся, што з узрастаньнем ве́ры вашай з лішкам узьвялічымся і мы ў вас водле ме́ркі нашае,

так чтобы и далее вас проповедовать Евангелие, а не хвалиться готовым в чужом уделе.
 
каб і дале́й вас навучаць Эвангельля, а не хваліцца прыгатаваным чужой ме́ркай.

Хвалящийся хвались о Господе.
 
Бо, хто хваліцца, няхай хваліцца Госпадам (Ерамія 9:24).

Ибо не тот достоин, кто сам себя хвалит, но кого хвалит Господь.
 
Бо ня той варты, хто сам сябе́ хваліць, але каго хваліць Госпад.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.