2 Коринфянам 10 глава

Второе послание к Коринфянам апостола Павла
Синодальный перевод → Пераклад Анатоля Клышкi

 
 

Я же, Павел, который лично между вами скромен, а заочно против вас отважен, убеждаю вас кротостью и снисхождением Христовым.
 
Але сам я, Павел, прашу вас лагоднасцю і мяккасцю Хрыстовай — я, той, хто нясмелы між вас, але адважны з вамі ў адсутнасці, —

Прошу, чтобы мне по пришествии моём не прибегать к той твёрдой смелости, которую думаю употребить против некоторых, помышляющих о нас, что мы поступаем по плоти.
 
прашу, каб мне, як буду між вамі, не давялося ўжыць тую цвёрдую адвагу, з якою я думаю выступіць супроць некаторых, што лічаць, быццам мы жывём паводле цела.

Ибо мы, ходя во плоти, не по плоти воинствуем.
 
Бо, хоць мы жывём у целе, мы не паводле цела ваюем;

Оружия воинствования нашего не плотские, но сильные Богом на разрушение твердынь: ими ниспровергаем замыслы
 
бо зброя нашага змагання не цялесная, а моцная Богам на зруйнаванне цвярдыняў; мы руйнуем задумы

и всякое превозношение, восстающее против познания Божия, и пленяем всякое помышление в послушание Христу,
 
і ўсялякае высакамер’е, што паўстае супроць пазнання Бога, і палонім усялякую думку ў паслухмянасць Хрысту,

и готовы наказать всякое непослушание, когда ваше послушание исполнится.
 
і мы гатовы пакараць усякую непаслухмянасць, калі ваша паслухмянасць стане поўнаю.

На личность ли смотрите? Кто уверен в себе, что он Христов, тот сам по себе суди, что, как он Христов, так и мы Христовы.
 
Глядзіце на тое, што перад вачыма. Калі хто ўпэўнены ў сабе, што ён Хрыстоў, няхай яшчэ раз сам па сабе разважыць, што як ён Хрыстоў, так і мы [Хрыстовы].

Ибо если бы я и более стал хвалиться нашею властью, которую Господь дал нам к созиданию, а не к расстройству вашему, то не остался бы в стыде.
 
Бо нават калі я і трошкі болей пахвалюся нашаю ўладай, якую даў Госпад дзеля вашага збудавання, а не дзеля вашага разбурэння, я не буду пасаромлены.

Впрочем, да не покажется, что я устрашаю вас только посланиями.
 
Кажу гэта, каб не здалося, быццам я запалохваю вас лістамі,

Так как некто говорит: «в посланиях он строг и силён, а в личном присутствии слаб, и речь его незначительна», —
 
таму што, хоць яго лісты, скажа хтосьці, важкія і моцныя, у асабістай прысутнасці ён слабы і слова яго мізэрнае.

такой пусть знает, что, каковы мы на словах в посланиях заочно, таковы и на деле лично.
 
Такі няхай ведае, што якія мы ў слове лістоў, калі адсутнічаем, такія мы ва ўчынках, калі прысутнічаем.

Ибо мы не смеем сопоставлять или сравнивать себя с теми, которые сами себя выставляют: они измеряют себя самими собою и сравнивают себя с собою неразумно.
 
Бо мы не адважваемся залічаць сябе да тых ці параўноўваць сябе з тымі, хто сам сябе рэкамендуе; але яны, вымяраючы сябе сабою і параўноўваючы сябе з сабою, не разумеюць.

А мы не без меры хвалиться будем, но по мере удела, какой назначил нам Бог в такую меру, чтобы достигнуть и до вас.
 
А мы не будзем хваліцца праз меру, але ў межах, вызначаных нам Богам, каб дайсці і да вас.

Ибо мы не напрягаем себя, как не достигшие до вас, потому что достигли и до вас благовествованием Христовым.
 
Бо мы не напружваем сябе, як быццам не дасягнулі вас, бо мы дайшлі і да вас у Дабравесці Хрыстовым.

Мы не без меры хвалимся, не чужими трудами, но надеемся, с возрастанием веры вашей, с избытком увеличить в вас удел наш,
 
Мы не хвалімся без меры чужою працай, але спадзяёмся, што з узрастаннем вашай веры невымерна ўзвялічыцца ў вас наш удзел,

так чтобы и далее вас проповедовать Евангелие, а не хвалиться готовым в чужом уделе.
 
каб дабравесціць між тых, хто па-за вашымі межамі, а не для таго, каб хваліцца гатовым у чужым удзеле.

Хвалящийся хвались о Господе.
 
А той, хто хваліцца, няхай хваліцца Госпадам;

Ибо не тот достоин, кто сам себя хвалит, но кого хвалит Господь.
 
бо не той годны, хто сам сабе выстаўляе, а той, каго ставіць Госпад.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.