Євреїв 4 глава

Послання до євреїв
Переклад Куліша та Пулюя → Аверинцев: отдельные книги

Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.

Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.

Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.

Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."

І в сьому (місцї) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."

Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;

то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших."

Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.

Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.

Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.

Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.

Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.

І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.

Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.

« 3 глава 5 глава »