Євреїв 4 глава

Послання до євреїв
Переклад Куліша та Пулюя → Переклад Хоменка

Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.

Біймося, отже, щоб часом, поки залишається обітниця ввійти в його відпочинок, не видавалося, що хтось її позбавлений.

Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.

Бо й ми, так само як вони, одержали гарну новину, але слово, яке вони чули, не було їм корисне, бо вони не поєднались у вірі з тими, що слухали.

Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.

Ми ж, які увірували, увійдемо в його відпочинок, згідно з тим, що каже: «Я поклявсь у моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій відпочинок», хоча діла його були закінчені від сотворення світу.

Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."

На одному бо місці він так сказав про сьомий день: «Бог відпочив сьомого дня від усіх діл своїх»;

І в сьому (місцї) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."

і знову на тому місці: «Вони не ввійдуть у мій відпочинок.»

Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;

Коли ж так воно є, що деякі у нього ввійдуть, а ті, кому перше благовіствовано, не ввійшли у нього через непослух,

то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших."

то він знову призначає якийсь день, «сьогодні», говоривши через Давида після такого довгого часу, як було сказано раніше: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими.»

Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.

Бо якби Ісус (Навин) увів їх у відпочинок, то не говорив би після нього про інший день.

Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.

Отже, для Божого народу збережено відпочинок;

Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.

бо той, хто ввійде в його відпочинок, відпочине також від своїх діл, як і Бог від своїх власних.

Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.

Намагаймося, отже, увійти до того відпочинку, щоб ніхто не впав, даючи той самий приклад невірства.

Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.

Бо слово — живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця.

І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.

Нема створіння, скритого від нього; все оголене і явне перед очима того, кому ми маємо звіт дати.

Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання.

Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха.

Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.

Приступім, отже, з довір'ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч.

« 3 глава 5 глава »