Буття 17 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (МП)

А як було Аврамові девятьдесять і девять год віку, явивсь Господь Аврамові, і рече йому: Я Бог всемогущий. Ходи передо мною і бувай щирий і праведен.

Аврам был девяноста девяти лет, и Господь явился Авраму и сказал ему: Я Бог Всемогущий; ходи предо Мною и будь непорочен;

І вчиню заповіт мїй проміж мною й тобою, і намножу тобі потомків безлїч.

и поставлю завет Мой между Мною и тобою, и весьма, весьма размножу тебя.

І впав Аврам ниць на лице своє, і рече йому Бог і глаголе:

И пал Аврам на лице свое. Бог продолжал говорить с ним и сказал:

Се я, що вчинив заповіт мій з тобою, що будеш ти праотець купи народів.

Я — вот завет Мой с тобою: ты будешь отцом множества народов,

І не зватимуть уже тебе на імя Аврам, а буде імя твоє Авраам, бо я вчинив тебе отцем купи народів.

и не будешь ты больше называться Аврамом, но будет тебе имя: Авраам, ибо Я сделаю тебя отцом множества народов;

І зрощу тебе вельми велико і вчиню тебе народами, і царі виходитимуть із тебе.

и весьма, весьма распложу тебя, и произведу от тебя народы, и цари произойдут от тебя;

І поставлю мій заповіт між мною й тобою, і потомками твоїми по тобі в їх родах про віковічний заповіт, щоб менї бути Богом тобі і потомкам твоїм по тобі.

и поставлю завет Мой между Мною и тобою и между потомками твоими после тебя в роды их, завет вечный в том, что Я буду Богом твоим и потомков твоих после тебя;

І дам тобі і потомству твойму по тобі землю, що в нїй тепер чужениця єси, всю Канаан землю на віковічню державу, і буду їх Богом.

и дам тебе и потомкам твоим после тебя землю, по которой ты странствуешь, всю землю Ханаанскую, во владение вечное; и буду им Богом.

І рече Бог Авраамові: Ти ж заповіт мій певнити меш, ти й потомки твої по тобі в їх роди.

И сказал Бог Аврааму: ты же соблюди завет Мой, ты и потомки твои после тебя в роды их.

Ось заповіт, що ви певнити мете між мною й вами й потомством твоїм по тобі. Усяке хлопя між вами мусить бути обрізано.

Сей есть завет Мой, который вы [должны] соблюдать между Мною и между вами и между потомками твоими после тебя [в роды их]: да будет у вас обрезан весь мужеский пол;

Обрізувати метеся ж ви на тїлї вашої передньої шкірки, і се буде ознакою заповіту між мною й вами.

обрезывайте крайнюю плоть вашу: и сие будет знамением завета между Мною и вами.

І в вісїм день віку мусить бути кожне хлопя обрізане проміж вами з роду в рід, і той хто родивсь у господї, і той, кого куплено за гроші, що не з твого роду.

Восьми дней от рождения да будет обрезан у вас в роды ваши всякий [младенец] мужеского пола, рожденный в доме и купленный за серебро у какого-нибудь иноплеменника, который не от твоего семени.

Хто родивсь у твоїй господї і кого куплено за гроші, повинен бути обрізаний; і сим робом заповіт мій буде на вашому тїлї про заповіт віковічний.

Непременно да будет обрезан рожденный в доме твоем и купленный за серебро твое, и будет завет Мой на теле вашем заветом вечным.

А необрізаний музького полу, такий що тїло його передньої шкірки необрізане, такого викоренити з народу його; він поламав заповіт мій.

Необрезанный же мужеского пола, который не обрежет крайней плоти своей [в восьмой день], истребится душа та из народа своего, [ибо] он нарушил завет Мой.

І рече Бог Авраамові далїй: Жену твою Сару не мусиш уже звати на імя Сара, а Сарра буде імя її.

И сказал Бог Аврааму: Сару, жену твою, не называй Сарою, но да будет имя ей: Сарра;

І благословлю її, і дам тобі сина від неї, і буде вона народами, царі в народів із неї будуть.

Я благословлю ее и дам тебе от нее сына; благословлю ее, и произойдут от нее народы, и цари народов произойдут от нее.

І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітнёму б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила?

И пал Авраам на лице свое, и рассмеялся, и сказал сам в себе: неужели от столетнего будет сын? и Сарра, девяностолетняя, неужели родит?

Рече ж Авраам до Бога: Нехай хоч Ізмаель живе перед тобою.

И сказал Авраам Богу: о, хотя бы Измаил был жив пред лицем Твоим!

Рече ж Бог до Авраама: Стеменно, Сарра жена твоя вродить сина тобі, і наречеш імя йому Ізаак, і поставлю завіт мій із ним про завіт вічнїй із потомством його по йому.

Бог же сказал [Аврааму]: именно Сарра, жена твоя, родит тебе сына, и ты наречешь ему имя: Исаак; и поставлю завет Мой с ним заветом вечным [в том, что Я буду Богом ему и] потомству его после него.

Тай про Ізмаеля вислухав я тебе, і ось благословлю його і вирошчу його і намножу його велико: дванайцять князїв появить, і дам йому бути народом великим.

И о Измаиле Я услышал тебя: вот, Я благословлю его, и возращу его, и весьма, весьма размножу; двенадцать князей родятся от него; и Я произведу от него великий народ.

Завіт же мій поставлю з Ізааком, що тобі вродить Сарра о 'цїй самій добі, в лїто друге.

Но завет Мой поставлю с Исааком, которого родит тебе Сарра в сие самое время на другой год.

Скіньчив же Бог слово до його, і знявся Бог од Авраама.

И Бог перестал говорить с Авраамом и восшел от него.

І взяв Авраам Ізмаеля, сина свого, і всю доморослу челядь свою, і всїх купленних за гроші, і ввесь музький пол зміж людей господи Авраамової, тай пообрізував крайню плоть їх того самого дня, як промовив йому Бог.

И взял Авраам Измаила, сына своего, и всех рожденных в доме своем и всех купленных за серебро свое, весь мужеский пол людей дома Авраамова; и обрезал крайнюю плоть их в тот самый день, как сказал ему Бог.

Авраамові ж було девятьдесять і девять год, як обрізано крайню плоть йому.

Авраам был девяноста девяти лет, когда была обрезана крайняя плоть его.

А Ізмаелеві, синові його, було тринайцять літ, як обрізано крайню плоть його.

А Измаил, сын его, был тринадцати лет, когда была обрезана крайняя плоть его.

Того ж самого дня обрізано Авраама й сина його Ізмаеля.

В тот же самый день обрезаны были Авраам и Измаил, сын его,

І з ним обрізані були всї чоловіки в господї в його, і ті що понароджувались у домівцї в його, і понакуповувані за срібло в інороднїх народів.

и с ним обрезан был весь мужеский пол дома его, рожденные в доме и купленные за серебро у иноплеменников.

« 16 глава 18 глава »