Буття 11 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (МП)

І була вся земля мова одна і слово одно.

На всей земле был один язык и одно наречие.

І сталось, як мандрували вони від схід сонця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.

Двинувшись с востока, они нашли в земле Сеннаар равнину и поселились там.

І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.

И сказали друг другу: наделаем кирпичей и обожжем огнем. И стали у них кирпичи вместо камней, а земляная смола вместо извести.

І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.

И сказали они: построим себе город и башню, высотою до небес, и сделаем себе имя, прежде нежели рассеемся по лицу всей земли.

І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чолвїчі.

И сошел Господь посмотреть город и башню, которые строили сыны человеческие.

І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.

И сказал Господь: вот, один народ, и один у всех язык; и вот что начали они делать, и не отстанут они от того, что задумали делать;

Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.

сойдем же и смешаем там язык их, так чтобы один не понимал речи другого.

І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.

И рассеял их Господь оттуда по всей земле; и они перестали строить город [и башню].

Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.

Посему дано ему имя: Вавилон, ибо там смешал Господь язык всей земли, и оттуда рассеял их Господь по всей земле.

А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.

Вот родословие Сима: Сим был ста лет и родил Арфаксада, через два года после потопа;

І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.

по рождении Арфаксада Сим жил пятьсот лет и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.

Арфаксад жил тридцать пять [135] лет и родил [Каинана. По рождении Каинана Арфаксад жил триста тридцать лет и родил сынов и дочерей и умер. Каинан жил сто тридцать лет, и родил] Салу.

А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.

По рождении Салы Арфаксад [Каинан] жил четыреста три [330] года и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.

Сала жил тридцать [130] лет и родил Евера.

А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.

По рождении Евера Сала жил четыреста три [330] года и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.

Евер жил тридцать четыре [134] года и родил Фалека.

А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.

По рождении Фалека Евер жил четыреста тридцать [370] лет и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.

Фалек жил тридцать [130] лет и родил Рагава.

А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.

По рождении Рагава Фалек жил двести девять лет и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.

Рагав жил тридцать два [132] года и родил Серуха.

А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.

По рождении Серуха Рагав жил двести семь лет и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.

Серух жил тридцать [130] лет и родил Нахора.

А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.

По рождении Нахора Серух жил двести лет и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.

Нахор жил двадцать девять [79] лет и родил Фарру.

А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.

По рождении Фарры Нахор жил сто девятнадцать [129] лет и родил сынов и дочерей [и умер].

І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.

Фарра жил семьдесят лет и родил Аврама, Нахора и Арана.

А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.

Вот родословие Фарры: Фарра родил Аврама, Нахора и Арана. Аран родил Лота.

І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.

И умер Аран при Фарре, отце своем, в земле рождения своего, в Уре Халдейском.

І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.

Аврам и Нахор взяли себе жен; имя жены Аврамовой: Сара; имя жены Нахоровой: Милка, дочь Арана, отца Милки и отца Иски.

Сара ж була неплідна, не мала дїтей.

И Сара была неплодна и бездетна.

І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.

И взял Фарра Аврама, сына своего, и Лота, сына Аранова, внука своего, и Сару, невестку свою, жену Аврама, сына своего, и вышел с ними из Ура Халдейского, чтобы идти в землю Ханаанскую; но, дойдя до Харрана, они остановились там.

А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.

И было дней [жизни] Фарры [в Харранской земле] двести пять лет, и умер Фарра в Харране.

« 10 глава 12 глава »