3 Царств 12 глава

Третья книга Царств
Cовременный перевод WBTC → Переклад Огієнка

Все израильтяне и Ровоам пошли в Сихем, чтобы сделать Ровоама царём.

І пішов Рехав'а́м до Сихе́му, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настанови́ти його царем.

Иеровоам, сын Навата, ещё находился в Египте, куда убежал от царя Соломона. Когда он услышал о смерти Соломона, он вернулся из Египта в свой город Зереда, в горах Ефрема. Царь Соломон умер и был похоронен со своими предками.

І сталося, що це почув Єровоа́м, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.

Люди сказали Ровоаму:

І послали й покликали його. І прийшов Єровоа́м та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

"Твой отец заставлял нас выполнять непосильную работу. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе".

„Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти тепер полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“.

Ровоам ответил: "Вернитесь через три дня, и я отвечу вам". И народ ушёл.

А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до мене“. І пішов той народ.

Царь Ровоам посоветовался со старцами, которые помогали Соломону при жизни принимать решения. Он спросил их: "Что вы посоветуете мне ответить этим людям?"

І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: „Як ви радите відпові́сти цьому наро́дові?“

Они сказали: "Если ты сегодня будешь слугой этому народу, будешь говорить с ними ласково и дашь им удовлетворительный ответ, тогда они всегда будут служить тебе".

І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому наро́дові, і будеш служити їм, і відповіси́ їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні“.

Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним.

Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодика́ми, що виросли ра́зом із ним, що стояли перед ним.

Он спросил их: "Что следует мне ответить этим людям, которые сказали мне: "Облегчи нам работу, которую давал нам отец твой"?"

І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, що твій батько наклав був на нас“.

Молодые друзья, которые выросли с царём, ответили: "Эти люди пришли к тебе и сказали: "Твой отец заставлял нас делать тяжёлую работу. Ты же облегчи её". Ты скажи им: "Мой мизинец толще всего тела моего отца.

І говорили до нього ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубший за сте́гна мого батька!

Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелей. Отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы"".

А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо́, а я дода́м до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я каратиму вас скорпіо́нами!“

Ровоам сказал народу: "Вернитесь ко мне через три дня". И через три дня весь израильский народ вернулся к царю.

І прийшов Єровоа́м та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“.

Царь ответил народу сурово. Он не послушался совета, который дали ему старцы.

І цар жорсто́ко відповів народові, і відкинув пораду старши́х, що радили йому.

Он сделал, как посоветовали ему молодые люди, и сказал: "Мой отец заставлял вас выполнять тяжёлую работу. Я же сделаю её ещё тяжелей. Мой отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы".

І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я дода́м до вашого ярма. Батько мій карав вас бича́ми, а я каратиму вас скорпіонами!“

И не сделал царь того, что просил народ, ибо Господь сделал так, чтобы исполнилось слово Его, которое Он сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию Силомлянина.

І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, — щоб спра́вдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

Когда все израильтяне увидели, что царь их не послушал, они сказали царю: "Разве мы часть семьи Давида? Разве есть у нас хоть часть земли сына Иессеева? Нет! Так разойдись же, Израиль, по своим домам. Пусть сын Давида правит своим собственным домом". И израильтяне разошлись по своим домам.

І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! До наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов Ізраїль до наметів своїх.

Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи.

А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — тільки над ними зацарюва́в Рехав'а́м.

Царь Ровоам послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Но израильтяне забросали его камнями, и он умер. А царь Ровоам поспешил в свою колесницу, чтобы убежать в Иерусалим.

І послав цар Рехав'ам Адоніра́ма, що був над даниною, та ввесь Ізраїль заки́дав його́ камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспіши́в сісти на колесницю та втекти́ до Єрусалиму.

И восстал Израиль против дома Давида. Они и до сего дня против дома Давида.

І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.

Когда все израильтяне услышали, что Иеровоам возвратился, они позвали его на собрание и сделали его царём над всем Израилем. Только колено Иуды осталось верным дому Давида.

І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоа́м, то послали й покликали його на збори, та й настанови́ли його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було ніко́го, окрім одного Юдиного пле́мени.

Ровоам прибыл в Иерусалим и собрал из колен Иуды и Вениамина сто восемьдесят тысяч отборных воинов, чтобы воевать против народа Израиля и возвратить царство Ровоаму, сыну Соломона.

І прийшов Рехав'а́м до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племе́но, сто й вісімдеся́т тисяч ви́браних військо́вих, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амо́ві, Соломоновому синові.

Но Господь сказал Самею, человеку Божьему:

І було Боже слово до Шема́ї, чоловіка Божого, говорячи:

"Скажи Ровоаму, сыну Соломона, царю Иудейскому, и всему дому Иуды и Вениамина, и всему остальному народу:

„Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:

"Так говорит Господь: не ходите на войну с братьями вашими, израильтянами. Возвратитесь каждый в свой дом, потому что Я сделал, чтобы это произошло"". И они послушались слова Господа и разошлись по домам.

Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми брата́ми, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене!“ І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.

Иеровоам укрепил город Сихем в горной стране Ефремовой и поселился в нём. Оттуда он пошёл в город Пенуил и укрепил его.

І збудував Єровоам Сихема в Єфремових гора́х, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.

И подумал Иеровоам: "Царство может опять перейти к дому Давида.

І сказав Єровоам у своєму серці: „Тепер ве́рнеться царство до Давидового дому!

Если народ будет продолжать ходить для жертвоприношения в храм Господа в Иерусалиме, то сердца их снова обратятся к государю своему, к Ровоаму, царю Иудейскому. Тогда они убьют меня".

Якщо наро́д цей буде ходити до Єрусалиму, щоб прино́сити жертви в Господньому домі, то ве́рнеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й ве́рнуться до Рехав'ама, царя Юдиного“.

И, посоветовавшись, царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу: "Не нужно вам ходить в Иерусалим. Израиль, вот твои боги, которые вывели тебя из Египта".

І порадився цар, і зробив два золоті тельці́, і сказав до народу: „До́сить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, бо́ги твої, що вивели тебе з єгипетського кра́ю“.

Одного тельца он поставил в Вефиле, а другого в Дане.

І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.

Это был великий грех. Народ Израиля ходил в Вефиль и в Дан, чтобы поклоняться тельцам.

І була́ та річ на гріх, бо народ ходив до одно́го з них аж до Дану.

Он также построил храмы на высотах, и выбрал священников из разных колен Израиля, даже если они не были левитами.

І зробив він жертівне́ місце на па́гірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.

Иеровоам установил новый праздник в пятнадцатый день восьмого месяца, подобный тому празднику, какой был в Иудее, и приносил жертвы на алтаре. Он делал это в Вефиле, принося жертву тельцам, которых сделал. Он также выбрал священников в Вефиле служить на высотах, которые он устроил.

І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого дня місяця, подібне до свята, що в Юді, — і прино́сив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб прино́сити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків па́гірків, що поробив.

Так, царь Иеровоам выбрал израильтянам своё время для праздника. На пятнадцатый день восьмого месяца, месяца, который он произвольно назначил, он приносил жертвы и воскурял фимиам на алтаре, который построил в Вефиле.

І прино́сив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого ви́мислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до же́ртівника, щоб покадити.

« 11 глава 13 глава »