3 Царств 12 глава

Третья книга Царств
Cовременный перевод WBTC → Українська Біблія. Турконяк

 
 

Все израильтяне и Ровоам пошли в Сихем, чтобы сделать Ровоама царём.
 
Цар Ровоам пішов до Сікіми, бо весь Ізраїль прийшов до Сікіми, щоб настановити його царем.

Иеровоам, сын Навата, ещё находился в Египте, куда убежал от царя Соломона. Когда он услышал о смерти Соломона, он вернулся из Египта в свой город Зереда, в горах Ефрема. Царь Соломон умер и был похоронен со своими предками.
 

Люди сказали Ровоаму:
 
І народ звернувся до царя Ровоама, кажучи:

"Твой отец заставлял нас выполнять непосильную работу. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе".
 
Твій батько зробив наше ярмо тяжким, а ти тепер полегши рабство твого батька від тягаря і від його тяжкого ярма, яке він наклав на нас, і ми тобі служитимемо!

Ровоам ответил: "Вернитесь через три дня, и я отвечу вам". И народ ушёл.
 
А він сказав їм: Розійдіться на три дні, а тоді повернетеся до мене! І вони розійшлися.

Царь Ровоам посоветовался со старцами, которые помогали Соломону при жизни принимать решения. Он спросил их: "Что вы посоветуете мне ответить этим людям?"
 
А цар сповістив старійшинам, які стояли перед його батьком Соломоном, ще коли він був живим, запитуючи: Як ви радите? Яку відповідь мені дати цьому народові?

Они сказали: "Если ты сегодня будешь слугой этому народу, будешь говорить с ними ласково и дашь им удовлетворительный ответ, тогда они всегда будут служить тебе".
 
А вони сказали йому, радячи: Якщо в цей день будеш рабом цьому народові, служитимеш їм і скажеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами на всі дні.

Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним.
 
Та він залишив пораду старійшин, яку вони йому дали, і вирішив порадитися зі слугами, вигодуваними з ним, які стояли перед його обличчям.

Он спросил их: "Что следует мне ответить этим людям, которые сказали мне: "Облегчи нам работу, которую давал нам отец твой"?"
 
І він сказав їм: А ви що порадите, і яку мені дати відповідь цьому народові, який заговорив до мене, прохаючи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав на нас!

Молодые друзья, которые выросли с царём, ответили: "Эти люди пришли к тебе и сказали: "Твой отец заставлял нас делать тяжёлую работу. Ты же облегчи её". Ты скажи им: "Мой мизинец толще всего тела моего отца.
 
А слуги, вигодувані з ним, які стояли перед ним, сказали йому, радячи: Ось що скажеш цьому народові, який говорив тобі, прохаючи: Тяжким зробив твій батько наше ярмо, а ти тепер полегши нам! — так скажеш їм: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька!

Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелей. Отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы"".
 
Тож тепер, мій батько наклав на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!

Ровоам сказал народу: "Вернитесь ко мне через три дня". И через три дня весь израильский народ вернулся к царю.
 
На третій день увесь Ізраїль прийшов до царя Ровоама, як цар і сказав їм, промовляючи: Поверніться до мене третього дня.

Царь ответил народу сурово. Он не послушался совета, который дали ему старцы.
 
І цар відповів народові суворо (Ровоам відкинув пораду старійшин, яку ті йому дали,

Он сделал, как посоветовали ему молодые люди, и сказал: "Мой отец заставлял вас выполнять тяжёлую работу. Я же сделаю её ещё тяжелей. Мой отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы".
 
а промовив до них за порадою слуг), говорячи: Мій батько зробив ваше ярмо тяжким, а я додам до вашого ярма! Мій батько карав вас бичами, а я вас каратиму скорпіонами!

И не сделал царь того, что просил народ, ибо Господь сделал так, чтобы исполнилось слово Его, которое Он сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию Силомлянина.
 
І не послухався цар народу, бо зміна була від Господа, щоби збулося Його слово, яке Він промовив через Ахію, силонійця, про Єровоама, сина Навата.

Когда все израильтяне увидели, что царь их не послушал, они сказали царю: "Разве мы часть семьи Давида? Разве есть у нас хоть часть земли сына Иессеева? Нет! Так разойдись же, Израиль, по своим домам. Пусть сын Давида правит своим собственным домом". И израильтяне разошлись по своим домам.
 
І весь Ізраїль побачив, що цар їх не послухав, і відповів народ цареві, кажучи: Яка нам частка в Давиді? Немає нам спадку в сині Єссея! Відійди, Ізраїлю, до твоїх помешкань! Тепер, Давиде, паси свій дім! Й Ізраїль відійшов до своїх помешкань.

Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи.
 

Царь Ровоам послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Но израильтяне забросали его камнями, и он умер. А царь Ровоам поспешил в свою колесницу, чтобы убежать в Иерусалим.
 
І цар послав Адонірама, який був над податками, та весь Ізраїль побив його камінням, і він помер. Тож цар Ровоам поспішив піднятися, щоб втекти в Єрусалим.

И восстал Израиль против дома Давида. Они и до сего дня против дома Давида.
 
Відтоді Ізраїль відступив від дому Давида — аж до цього дня.

Когда все израильтяне услышали, что Иеровоам возвратился, они позвали его на собрание и сделали его царём над всем Израилем. Только колено Иуды осталось верным дому Давида.
 
І сталося, коли весь Ізраїль почув, що Єровоам повернувся з Єгипту, то вони послали й покликали його на збори, і настановили його царем над Ізраїлем. А за домом Давида не було нікого іншого, за винятком скіпетра Юди і Веніаміна.

Ровоам прибыл в Иерусалим и собрал из колен Иуды и Вениамина сто восемьдесят тысяч отборных воинов, чтобы воевать против народа Израиля и возвратить царство Ровоаму, сыну Соломона.
 
Тоді Ровоам прибув у Єрусалим, і скликав збори Юди і скіпетра Веніаміна, сто двадцять тисяч молодців, які здатні вести війну, щоб воювати з домом Ізраїля, аби повернути царство Ровоамові, синові Соломона.

Но Господь сказал Самею, человеку Божьему:
 
Та до Самея, Божого чоловіка, було промовлене слово Господнє:

"Скажи Ровоаму, сыну Соломона, царю Иудейскому, и всему дому Иуды и Вениамина, и всему остальному народу:
 
Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, та всьому дому Юди, Веніаміна і народові, який залишився, промовляючи:

"Так говорит Господь: не ходите на войну с братьями вашими, израильтянами. Возвратитесь каждый в свой дом, потому что Я сделал, чтобы это произошло"". И они послушались слова Господа и разошлись по домам.
 
Так говорить Господь: Ви не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене сталася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, — щоб іти за Господнім словом. 24a А цар Соломон спав зі своїми батьками, — він був похований зі своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам, його син, замість нього в Єрусалимі, бувши шістнадцятилітнього віку, коли він зацарював. Дванадцять років він царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Наанана, дочка Анана, сина Нааса, царя синів Аммона. І він чинив погане перед Господом, і не пішов дорогою Давида, свого батька. 24b І був чоловік з гори Єфрема, раб Соломона, його ім’я — Єровоам, а ім’я його матері — Саріра, жінка-розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що на горі Єфрема, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Єфрема, він замкнув мури міста Давида і підносився на царство. 24c А Соломон розшукував його вбити, тож він злякався і втік до Сусакіма, царя Єгипту, і був з ним, аж доки не помер Соломон. 24d Єровоам почув у Єгипті, що Соломон помер, і сказав до вух Сусакіма, царя Єгипту, прохаючи: Відішли мене, і я піду до своєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь-яке прохання, і тобі дам. 24e І Сусакім дав Єровоамові Ану, старшу сестру своєї жінки Текеміни, — йому за жінку. Вона була великою серед дочок царя і народила Єровоамові його сина Авію. 24f І сказав Єровоам Сусакімові: Направду відпусти мене, і піду. І Єровоам вийшов із Єгипту, і пішов у землю Саріри, що на горі Єфрема. І зібрався туди весь скіпетр Єфрема. І там Єровоам збудував замок. 24g І захворіла його дитина дуже тяжкою хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав своїй жінці Ані: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби. 24h І був чоловік у Силомі на ім’я Ахія, і він був шістдесятилітнього віку, і Господнє слово було з ним. І сказав Єровоам своїй жінці: Встань і візьми у свою руку хліба для Божого чоловіка, паляниці для його дітей, виноград і посудину меду. 24i Тож жінка встала і взяла у свою руку хліба, дві паляниці, виноград і посудину меду для Ахії. А чоловік був старий, і його очі стали темними, так що він не бачив. 24k І вона піднялася із Саріри, і пішла. І сталося, коли вона входила в місто, до Ахії, силонійця, то Ахія сказав своєму слузі: Вийди назустріч Ані, жінці Єровоама, і скажеш їй: Увійди і не стій, бо так каже Господь: Погане Я нашлю на тебе! 24l І ввійшла Ана до Божого чоловіка, і Ахія сказав їй: Навіщо ти мені принесла хліб, паляниці, виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від Мене, і буде, коли ти входитимеш через браму до Саріри, твої служниці вийдуть тобі назустріч і скажуть тобі: Дитина померла! 24m Бо так говорить Господь: Ось Я вигублю в Єровоама кожного, хто мочиться до стіни, і померлі Єровоама, які будуть в місті, їх з’їдять пси, а мертвого, який у полі, склюють небесні птахи. А дитину оплакуватимуть: Горе, Господи! — бо в ньому знайдено добре слово, в Господі. 24n І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, то дитина померла, і назустріч вирвався крик. 24o І Єровоам пішов до Сікіми, що на горі Єфрема, і зібрав там племена Ізраїля. Туди пішов і Ровоам, син Соломона. І було Господнє слово до Самеї, еламійця, яке наказувало: Візьми собі новий одяг, який ще не був у воді, і розірви його на дванадцять частин, і даси Єровоамові, і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частин, щоб одягнутися! І Єровоам узяв. А Самея сказав: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля! 24p І сказав народ Ровоаму, синові Соломона: Твій батько зробив тяжким своє ярмо на нас і тягарем для нас зробив їжу свого столу. Тепер же, якщо ти нам облегшиш, то тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні, і відповім вам слово. 24q І сказав Ровоам: Приведіть мені старійшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові на третій день. І говорив Ровоам до їхніх вух так, як послав до нього народ, і сказали старійшини народу: Так промовив до тебе народ. 24r Та Ровоам відкинув їхню раду, — не милою вона була перед ним. І він послав, і привів вихованих з ним, і сказав їм таке: Таке послав до мене народ, кажучи. А виховані з ним юнаки сказали: Так промовиш до народу, заявляючи: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька! Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами! 24s І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так, як йому порадили виховані з ним молодці. 24t І весь народ, як один чоловік, промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали, вигукуючи: Немає нам частки в Давиді, ні спадку в сині Єссея! По своїх наметах, Ізраїлю, бо цей чоловік не буде нам за володаря чи за проводиря! 24u І розійшовся весь народ із Сікіми, і кожний пішов до своїх поселень. І Ровоам залишився непохитним, він відійшов, піднявся у свою колісницю та ввійшов у Єрусалим, а за ним попрямував увесь скіпетр Юди і весь скіпетр Веніаміна. 24x І сталося, коли наставав новий рік, Ровоам зібрав усіх мужів Юди та Веніаміна і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма. 24y І було Господнє слово до Самея, Божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові, цареві Юди, і всьому домові Юди, Веніаміна і народові, який залишився, кажучи: Так говорить Господь: Не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене збулася ця справа! 24z І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, щоб не йти, згідно з Господнім словом.

Иеровоам укрепил город Сихем в горной стране Ефремовой и поселился в нём. Оттуда он пошёл в город Пенуил и укрепил его.
 
Єровоам збудував Сікім, що на горі Єфрема, і оселився в ньому. І вийшов звідти, і поселився у Фануїлі.

И подумал Иеровоам: "Царство может опять перейти к дому Давида.
 
І сказав Єровоам у своєму серці: Ось тепер царство повернеться до дому Давида!

Если народ будет продолжать ходить для жертвоприношения в храм Господа в Иерусалиме, то сердца их снова обратятся к государю своему, к Ровоаму, царю Иудейскому. Тогда они убьют меня".
 
Якщо цей народ піде в Єрусалим, щоб приносити жертви в Господньому домі, то серце народу повернеться до Господа та до їхнього володаря Ровоама, царя Юди, а мене вб’ють!

И, посоветовавшись, царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу: "Не нужно вам ходить в Иерусалим. Израиль, вот твои боги, которые вывели тебя из Египта".
 
Тож цар зібрав нараду, пішов і зробив дві золоті телиці, і сказав народові: Досить вам ходити в Єрусалим. Ось, Ізраїлю, твої боги, які вивели тебе з Єгипетської землі!

Одного тельца он поставил в Вефиле, а другого в Дане.
 
І він поставив одну теличку у Ветилі, а одну поставив у Дані.

Это был великий грех. Народ Израиля ходил в Вефиль и в Дан, чтобы поклоняться тельцам.
 
І ця справа була гріхом. І народ ходив перед одну з них аж до Дана.

Он также построил храмы на высотах, и выбрал священников из разных колен Израиля, даже если они не были левитами.
 
І він побудував доми на висотах і зробив священиками якусь частину народу — тих, які не були із синів Левія.

Иеровоам установил новый праздник в пятнадцатый день восьмого месяца, подобный тому празднику, какой был в Иудее, и приносил жертвы на алтаре. Он делал это в Вефиле, принося жертву тельцам, которых сделал. Он также выбрал священников в Вефиле служить на высотах, которые он устроил.
 
І Єровоам влаштував свято у восьмому місяці, на п’ятнадцятий день місяця згідно зі святом, яке відзначали в землі Юди, і пішов до жертовника, який зробив у Ветилі, щоб принести жертву телицям, які зробив, і він настановив у Ветилі священиків для високих місць, які зробив.

Так, царь Иеровоам выбрал израильтянам своё время для праздника. На пятнадцатый день восьмого месяца, месяца, который он произвольно назначил, он приносил жертвы и воскурял фимиам на алтаре, который построил в Вефиле.
 
І він пішов до жертовника, який зробив, у восьмому місяці на п’ятнадцятий день (у свято, яке запровадив за своїм серцем, — влаштував свято синам Ізраїля), і підійшов до жертовника, щоб принести жертву.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.