3 Царств 12 глава

Третья книга Царств
Cовременный перевод WBTC → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Все израильтяне и Ровоам пошли в Сихем, чтобы сделать Ровоама царём.
 
І пайшоў Рэхабаам у Сыхэм, бо ў Сыхэм прыйшоў увесь Ізраіль, каб паставіць яго валадаром.

Иеровоам, сын Навата, ещё находился в Египте, куда убежал от царя Соломона. Когда он услышал о смерти Соломона, он вернулся из Египта в свой город Зереда, в горах Ефрема. Царь Соломон умер и был похоронен со своими предками.
 
І сталася, што пачуў [пра гэта] Ерабаам, сын Навата, а ён яшчэ быў у Эгіпце, куды ўцёк ад аблічча валадара Салямона, і вярнуўся Ерабаам з Эгіпту.

Люди сказали Ровоаму:
 
І паслалі, і паклікалі яго. І прыйшоў Ерабаам і ўся царква Ізраіля, і прамовілі яны да Рэхабаама, кажучы:

"Твой отец заставлял нас выполнять непосильную работу. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе".
 
«Бацька твой узлажыў на нас ярмо цяжкае, а ты цяпер зьменшы цяжкія работы бацькі твайго і цяжар ярма ягонага, якое ён узлажыў на нас, і мы будзем служыць табе».

Ровоам ответил: "Вернитесь через три дня, и я отвечу вам". И народ ушёл.
 
І ён сказаў ім: «Ідзіце і праз тры дні вярніцеся да мяне». І народ адыйшоў.

Царь Ровоам посоветовался со старцами, которые помогали Соломону при жизни принимать решения. Он спросил их: "Что вы посоветуете мне ответить этим людям?"
 
І валадар Рэхабаам раіўся са старшынямі, якія стаялі перад абліччам Салямона, бацькі ягонага, калі ён яшчэ жыў, кажучы: «Якое слова вы параіце мне адказаць народу гэтаму?»

Они сказали: "Если ты сегодня будешь слугой этому народу, будешь говорить с ними ласково и дашь им удовлетворительный ответ, тогда они всегда будут служить тебе".
 
І яны прамовілі да яго, кажучы: «Калі сёньня будзеш слугою народу гэтага і прыслужышся яму, і адкажаш ім, і прамовіш да іх словы добрыя, будуць яны слугамі тваімі ў-ва ўсе дні».

Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним.
 
Але ён адкінуў раду старшыняў, якую яны яму далі, і раіўся з юнакамі, якія гадаваліся разам з ім і якія стаялі перад абліччам ягоным.

Он спросил их: "Что следует мне ответить этим людям, которые сказали мне: "Облегчи нам работу, которую давал нам отец твой"?"
 
І сказаў ён ім: «Што вы параіце мне адказаць народу гэтаму? Бо яны прамовілі да мяне, кажучы: “Зрабі лягчэйшым ярмо, якое ўзлажыў на нас бацька твой”».

Молодые друзья, которые выросли с царём, ответили: "Эти люди пришли к тебе и сказали: "Твой отец заставлял нас делать тяжёлую работу. Ты же облегчи её". Ты скажи им: "Мой мизинец толще всего тела моего отца.
 
І прамовілі да яго юнакі, якія разам з ім гадаваліся, кажучы: «Так скажы гэтаму народу, які прамовіў да цябе, кажучы: “Бацька твой зрабіў цяжкім ярмо нашае, а ты зрабі лягчэйшым ярмо нашае”. Так прамоў да іх: “Найменшы палец мой таўшчэйшы за сьцёгны бацькі майго.

Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелей. Отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы"".
 
Бацька мой узлажыў на вас ярмо цяжкае, а я яшчэ дадам да ярма вашага. Бацька мой караў вас пугамі, а я буду караць вас скарпіёнамі”».

Ровоам сказал народу: "Вернитесь ко мне через три дня". И через три дня весь израильский народ вернулся к царю.
 
І на трэці дзень прыйшоў Ерабаам і ўвесь народ да Рэхабаама, як быў ім сказаўшы валадар, кажучы: «Вярніцеся да мяне праз тры дні».

Царь ответил народу сурово. Он не послушался совета, который дали ему старцы.
 
І адказаў валадар народу жорстка, бо ён адкінуў параду старшыняў, якую яны яму давалі,

Он сделал, как посоветовали ему молодые люди, и сказал: "Мой отец заставлял вас выполнять тяжёлую работу. Я же сделаю её ещё тяжелей. Мой отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы".
 
а прамовіў да іх паводле рады юнакоў, кажучы: «Бацька мой зрабіў цяжкім ярмо вашае, а я яшчэ дадам да ярма вашага. Бацька мой караў вас пугамі, а я буду караць вас скарпіёнамі».

И не сделал царь того, что просил народ, ибо Господь сделал так, чтобы исполнилось слово Его, которое Он сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию Силомлянина.
 
І не паслухаў валадар народу, бо гэта было вызначана ГОСПАДАМ, каб споўнілася слова, якое ГОСПАД прамовіў праз Ахію з Шыло Ерабааму, сыну Навата.

Когда все израильтяне увидели, что царь их не послушал, они сказали царю: "Разве мы часть семьи Давида? Разве есть у нас хоть часть земли сына Иессеева? Нет! Так разойдись же, Израиль, по своим домам. Пусть сын Давида правит своим собственным домом". И израильтяне разошлись по своим домам.
 
І ўбачыў увесь Ізраіль, што валадар ня чуе іх, і адказаў народ валадару слова, кажучы: «Якая частка нашая ў Давідзе або якая спадчына [нашая] ў сыне Есэя? Ізраіль, [ідзі] ў намёты свае! Цяпер, Давід, сам глядзі дом твой!» І пайшоў Ізраіль у намёты свае.

Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи.
 
І Рэхабаам заваладарыў толькі над тымі сынамі Ізраіля, якія жылі ў гарадах Юды.

Царь Ровоам послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Но израильтяне забросали его камнями, и он умер. А царь Ровоам поспешил в свою колесницу, чтобы убежать в Иерусалим.
 
І паслаў валадар Рэхабаам Аданірама, які быў наглядчыкам за данінаю, і ўкаменавалі яго камянямі ўсе Ізраільцяне, і ён памёр. І валадар Рэхабаам пасьпешліва сеў у калясьніцу, і ўцёк у Ерусалім.

И восстал Израиль против дома Давида. Они и до сего дня против дома Давида.
 
І адыйшоў Ізраіль ад дому Давіда аж да сёньняшняга дня.

Когда все израильтяне услышали, что Иеровоам возвратился, они позвали его на собрание и сделали его царём над всем Израилем. Только колено Иуды осталось верным дому Давида.
 
І пачуў увесь Ізраіль, што вярнуўся Ерабаам, і паслалі, і паклікалі яго да грамады, і паставілі яго валадаром над усім Ізраілем. А пры доме Давіда не засталося нікога, апрача калена Юды.

Ровоам прибыл в Иерусалим и собрал из колен Иуды и Вениамина сто восемьдесят тысяч отборных воинов, чтобы воевать против народа Израиля и возвратить царство Ровоаму, сыну Соломона.
 
І вярнуўся Рэхабаам у Ерусалім, і сабраў увесь дом Юды і калена Бэн’яміна, сто восемдзясят тысячаў выбранцоў, каб пачаць вайну з домам Ізраіля і вярнуць валадарства Рэхабааму, сыну Салямона.

Но Господь сказал Самею, человеку Божьему:
 
І было слова Божае да Шэмаі, чалавека Божага, кажучы:

"Скажи Ровоаму, сыну Соломона, царю Иудейскому, и всему дому Иуды и Вениамина, и всему остальному народу:
 
«Скажы Рэхабааму, сыну Салямона, валадару Юды, і ўсяму дому Юды і Бэн’яміна, і рэшце народу, кажучы:

"Так говорит Господь: не ходите на войну с братьями вашими, израильтянами. Возвратитесь каждый в свой дом, потому что Я сделал, чтобы это произошло"". И они послушались слова Господа и разошлись по домам.
 
“Гэта кажа ГОСПАД. Не ідзіце і не ваюйце супраць братоў вашых, сыноў Ізраіля. Няхай кожны вяртаецца ў дом свой, бо ад Мяне сталася гэта”». І яны паслухаліся слова ГОСПАДА, і вярнуліся, ідучы паводле слова ГОСПАДА.

Иеровоам укрепил город Сихем в горной стране Ефремовой и поселился в нём. Оттуда он пошёл в город Пенуил и укрепил его.
 
І пабудаваў Ерабаам Сыхэм на гары Эфраіма, і абжыўся там, а [потым] выйшаў адтуль і пабудаваў Пэнуэль.

И подумал Иеровоам: "Царство может опять перейти к дому Давида.
 
І сказаў Ерабаам у сэрцы сваім: «Цяпер валадарства вернецца да дому Давіда,

Если народ будет продолжать ходить для жертвоприношения в храм Господа в Иерусалиме, то сердца их снова обратятся к государю своему, к Ровоаму, царю Иудейскому. Тогда они убьют меня".
 
калі народ гэты будзе хадзіць складаць ахвяры ў Доме ГОСПАДА ў Ерусаліме, і вернецца сэрца народу гэтага да гаспадара свайго Рэхабаама, валадара Юды. І яны заб’юць мяне, і вернуцца да Рэхабаама, валадара Юды».

И, посоветовавшись, царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу: "Не нужно вам ходить в Иерусалим. Израиль, вот твои боги, которые вывели тебя из Египта".
 
І радзіўся валадар, і зрабіў двух залатых быкоў і сказаў [народу]: «Далёка для вас хадзіць у Ерусалім! Вось бог твой, Ізраілю, які вывеў цябе з зямлі Эгіпецкай».

Одного тельца он поставил в Вефиле, а другого в Дане.
 
І паставіў аднаго [быка] ў Бэтэлі, а другога паставіў у Дане.

Это был великий грех. Народ Израиля ходил в Вефиль и в Дан, чтобы поклоняться тельцам.
 
І гэта прывяло да грэху, і народ стаў хадзіць перад аблічча аднаго з іх аж у Дан.

Он также построил храмы на высотах, и выбрал священников из разных колен Израиля, даже если они не были левитами.
 
І паставіў ён сьвятыню на ўзгорку, і паставіў сьвятарамі [звычайных] людзей, якія не былі сынамі Левія.

Иеровоам установил новый праздник в пятнадцатый день восьмого месяца, подобный тому празднику, какой был в Иудее, и приносил жертвы на алтаре. Он делал это в Вефиле, принося жертву тельцам, которых сделал. Он также выбрал священников в Вефиле служить на высотах, которые он устроил.
 
І ўстанавіў Ерабаам сьвята ў восьмым месяцы, у пятнаццаты дзень месяца, падобнае да таго сьвята, якое ў Юдзе, і сам узыйшоў да ахвярніка. І зрабіў ён так у Бэтэлі, складаючы ахвяру крывавую быкам, якіх сам зрабіў. І паставіў ён у Бэтэлі святароў для ўзгоркаў, якія пабудаваў.

Так, царь Иеровоам выбрал израильтянам своё время для праздника. На пятнадцатый день восьмого месяца, месяца, который он произвольно назначил, он приносил жертвы и воскурял фимиам на алтаре, который построил в Вефиле.
 
І ўзыйшоў ён да ахвярніка, які зрабіў у Бэтэлі, у пятнаццаты дзень восьмага месяца, які вызначыў паводле [намеру] сэрца свайго, і ўстанавіў сьвята для сыноў Ізраіля. І ўзыйшоў ён да ахвярніка, каб кадзіць.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.