Да Габрэяў 3 глава

Пасланне да Габрэяў
Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла → Русского Библейского Центра

 
 

Браты святыя, удзельнікі нябеснага паклікання, зразумейце Апостала і Першасвятара нашага вызнання, Езуса,
 
Ваша святость, братья, — от причастности к небесному призванию. Стало быть, обратите взоры на Посланника и Архиерея нашего исповедания, Иисуса,

бо Ён верны таму, хто Яго ўстанавіў, як і Майсей ва ўсім доме Яго.
 
На Его верность Тому, кто Его на это поставил. В Божьем доме такая верность была еще только у Моисея.

Ён варты настолькі большай пашаны, чым Майсей, наколькі большую пашану, чым дом, мае яго будаўнік.
 
Но славы Иисусу выходит больше, чем Моисею, как и больше чести достается не дому, а строителю дома.

Кожны дом хтосьці будуе, а той, хто збудаваў усё, — гэта Бог.
 
У каждого дома есть свой строитель. А строитель мироздания — Бог.

І Майсейбыў верным ва ўсім доме Яго як слуга дзеля сведчання пра тое, што трэба было сказаць.
 
Моисей был один на всех в Божьем доме верный слуга. Его делом было — свидетельство о том, чему еще предстояло быть сказанным.

Хрыстус жа як Сын у доме Яго, а Ягоным домам з’яўляемся мы, калі толькі захаваем адвагу і слаўную надзею.
 
А Христос в Божьем доме — верный Сын во главе дома. Его дом — это мы сами. Давайте же не побоимся увидеть в Нем счастливую надежду.

Як кажа Дух Святы: «Сёння, калі пачуеце Ягоны голас,
 
Об этом говорит Святой Дух: «Слушайте Его голос! Сегодня

нерабіце жорсткімі сэрцы вашыя, як учас бунту, у дзень выпрабавання ў пустыні,
 
Не будьте упрямы, как в пору смуты, в день испытания в пустыне,

дзе, спакушаючы, выпрабоўвалі Мяне бацькі вашыя хоць бачылі справы Мае
 
Где разбирались со Мной ваши отцы, глаз с Меня не спускали. Сорок лет взирали на Мои дела, а что толку!

напрацягу сарака гадоў. Таму Я і разгневаўся на пакаленне тое, і сказаў: Яны заўсёды блукаюць у сэрцы, не пазналі яны шляхоў Маіх.
 
Раздосадовало Меня их племя, и Я сказал: “Никогда ни с чем не согласны. Все делают Мне наперекор.”

Таму Я прысягнуў у гневе Маім, што яны не ўвойдуць у Мой адпачынак».
 
Поклялся Я в гневе: не допущу их к Моему покою!».

Глядзіце, браты, каб не было ў каго з вас ліхога сэрца бязвер’я, якое аддаляе ад жывога Бога.
 
Смотрите, братья, чтобы у кого-нибудь из вас не было в душе порчи и неверия, отказа от Бога Живого.

Але настаўляйце адзін аднаго штодня, пакуль можна казаць «сёння», каб ніхто з вас не стаў жорсткім праз падман граху.
 
Наставляйте друг друга все эти дни, пока еще можно сказать о них «сегодня». Не будьте упрямы, не обманывайтесь прелестью греха.

Бо мы станемся саўдзельнікамі Хрыста, калі да канца захаваем моцную надзею, якую мелі ад пачатку.
 
Мы Христу сделались свои. Давайте же до конца бережно сохраним начавшуюся нашу причастность.

Таму гаворыцца: «Сёння, калі пачуеце голас Ягоны, не рабіце жорсткімі сэрцы вашыя, як падчас бунту».
 
Как сказано: «Слушайте Его голос! Сегодня не будьте упрямы, как в пору смуты...».

Дык хто ж тыя, хто, пачуўшы, узбунтаваўся? Гэта ж не ўсе тыя, хто з Майсеем выйшаў з Егіпта?
 
Но кто это был? Кто учинил смуту, хотя и слышал голос? Не касается ли это всех и каждого, кто шел из Египта с Моисеем?

На каго Ён гневаўся сорак гадоў? Ці не на тых, хто зграшыў і чые трупы засталіся на пустыні?
 
На кого все сорок лет гневался Бог? Не на тех ли, кто согрешил? Они и сложили свои кости в пустыне.

Каму пакляўся, што не ўвойдуць у Ягоны адпачынак, калі не тым, хто не паслухаўся?
 
И кого поклялся не допустить к Своему покою, если не строптивых?

І мы бачым, што яны не змаглі ўвайсці з прычыны бязвер’я.
 
Мы видим, что доступа им не было за неверие.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.