Быцьцё 50 глава

Першая кніга Масеява: Быцьцё
Пераклад Яна Станкевіча → Библейской Лиги ERV

 
 

І паў Язэп на від айца свайго, і плакаў над ім, і пацалаваў яго.
 
Иосиф очень горевал, когда Израиль умер. Обняв отца, он плакал над ним и целовал его.

І загадаў Язэп слугам сваім лекарам, бальсамаваць айца ягонага; і набальсамавалі лекары Ізраеля.
 
Он приказал своим слугам-врачам подготовить тело отца, и те, согласно обычаю египтян, по-особому набальзамировали тело Иакова для погребения.

І споўнілася яму сорак дзён, бо толькі вымагаецца дзён на бальсамаваньне. І плакалі па ім Ягіпцяне семдзясят дзён.
 
Подготавливая тело по-особому, египтяне выжидали сорок дней до погребения, а потом семьдесят дней скорбели об Иакове.

І мінулі дні плачу па ім, і гукаў Язэп дому Фараонаваму, кажучы: «Калі я знайшоў ласку ў вачох вашых, то кажыце, калі ласка, у вушы Фараону, кажучы:
 
Когда же время скорби прошло, Иосиф обратился к придворным фараона и сказал: «Прошу вас, передайте фараону:

"Айцец мой узяў зь мяне прысягу, кажучы: ’Вось, паміраю; у гробе маім, каторы я выкапаў у зямлі Канаанскай, там пахавай мяне’"; І цяпер, калі ласка, узыйду, і пахаваю айца свайго, і зьвярнуся».
 
„Когда мой отец был при смерти, я дал ему обещание, что похороню его в Ханаанской земле, в той пещере, которую он приготовил для себя. Так позволь же мне пойти похоронить моего отца, а после этого я возвращусь к тебе”».

І сказаў Фараон: «Узыйдзі й пахавай айца свайго, як ён абавязаў цябе прысягаю».
 
«Сдержи своё обещание, — ответил фараон, — иди и похорони своего отца».

І ўзышоў Язэп хаваць айца свайго; і ўзышлі зь ім усі слугі фараонавы, старцы дому ягонага, і ўсі старшыя зямлі Ягіпецкае,
 
Тогда Иосиф пошёл хоронить отца, а с ним пошли все придворные фараона, все старейшины дома фараона и все старейшины Египта.

І ўвесь дом Язэпаў, і браты ягоныя, і дом айца ягонага. Адно дзецяняткі свае і драбны й буйны статак свой пакінулі ў зямлі Ґошэн.
 
С Иосифом пошла вся его семья, его братья и все члены семьи его отца, только дети, овцы и скот остались в земле Гесем.

І ўзышлі зь ім таксама цялежкі й коньнікі, і быў груд вельмі вялікі.
 
Народа было очень много, там были даже воины на колесницах и всадники.

І прышлі яны да такаўні Атодавае на другім баку Ёрдану, і галасілі там жалобу вялікую а вельмі цяжкую; і зрабіў жалобу па айцу сваім сем дзён.
 
Они дошли до Горен-Гаатада к востоку от реки Иордан и там совершили по Израилю долгую погребальную службу, продолжавшуюся семь дней.

І бачылі жыхары зямлі тае, Канааняне, жалобу на такаўні Атодавай, і сказалі: «Вялікая жалоба гэта ў Ягіпцян!» Затым назвалі імя месца таго: Жалоба Ягіпцян: гэта на другім баку Ёрдану.
 
Увидев погребальную службу в Горен-Гаатаде, жители Ханаанской земли сказали: «До чего же печальная служба у этих египтян!» Потому и называется то место Авел-Мизраим.

І зрабілі сынове зь ім так, як расказаў ім.
 
Так сыновья Израиля исполнили то, что он им завещал.

І занесьлі яго сынове ягоныя да зямлі Канаанскае, і пахавалі яго ў пячоры поля Махпела, поле каторае купіў Абрагам на собскасьць на паховы ў Ефрона Гэціча, перад Мамрэ.
 
Они отнесли его тело в Ханаан и похоронили в пещере у Махпелы, неподалеку от Мамре, на поле, купленном Авраамом у Ефрона хеттеянина. Авраам купил эту пещеру, чтобы иметь место для погребения.

І зьвярнуўся Язэп, просьле пахову ім айца свайго, да Ягіпту, ён а браты ягоныя, і ўсі, што ўзыходзілі зь ім хаваць айца ягонага.
 
Иосиф похоронил отца и вместе со всеми, кто был с ним, возвратился в Египет.

І абачылі браты Язэпавы, што памер айцец іхны, і сказалі: «А што калі зьненавідзе нас Язэп і чыста аддасьць нам усім тым ліхам, каторае мы яму зрабілі?»
 
После смерти Иакова братья Иосифа стали опасаться, что Иосиф всё ещё разгневан на них за то, что они совершили много лет назад. «Может быть, Иосиф всё ещё ненавидит нас за то, что мы сделали», — говорили братья.

І загадалі яны сказаць Язэпу, кажучы: «Айцец твой загадаў перад сьмерцю сваёю, кажучы:
 
Они послали сказать ему: «Отец перед смертью велел нам что-то передать тебе.

"Гэтак, калі ласка, скажыце яму: "Даруй жа выступ братом сваім і грэх іхны, бо ліхам плацілі табе’. І цяпер даруй жа выступ слугаў Бога айца твайго"». І плакаў Язэп, як яны гукалі яму.
 
„Скажите Иосифу, — сказал он, — что я прошу его простить братьям зло, которое они ему причинили”. И вот теперь мы просим тебя, Иосиф: прости нас, слуг Бога твоего отца, за то зло, что мы тебе причинили». Иосиф был очень опечален этим посланием и заплакал.

І пайшлі таксама браты ягоныя, і палі перад відам ягоным, і сказалі: «Вось мы слугі табе».
 
Братья пришли и низко поклонились ему, сказав: «Мы — твои слуги».

І сказаў ім Язэп: «Ня бойцеся, ціж я замест Бога?
 
Иосиф же ответил: «Не бойтесь меня, я не Бог!

І вы думалі ліха на мяне; але Бог думаў гэта на дабро, каб зрабіць тое, што цяпер ё: захаваць жыцьцё вялікаму ліку людзёў.
 
Правда, что вы замыслили против меня зло, но Бог назначил мне доброе, по промыслу Его я послужил к сохранению жизни множества людей, как и случилось до сего дня!

А цяпер ня бойцеся, я буду жывіць вас і дзецяняты вашы». І цешыў іх, і гукаў па сэрцу іх.
 
Так не бойтесь же, я позабочусь о вас и о ваших детях». И он успокоил их, говоря добрые слова.

І жыў Язэп у Ягіпце сам і дом айца ягонага; і жыў Язэп сто дзесяць год.
 
Иосиф жил в Египте с семьёй своего отца и прожил всего 110 лет.

І бачыў Язэп у Яхрэма дзеці да трэйцяга пакаленьня; таксама й сынове Махіровы, сына Манасовага нарадзіліся на каленях Язэпавых.
 
При жизни Иосифа у Ефрема родились дети и внуки, и у его сына Манассии родился сын по имени Махир. И дожил Иосиф до того времени, когда увидел детей Махира.

І сказаў Язэп братом сваім: «Я паміраю; але Бог напэўна даведаецца да вас і вывядзе вас ізь зямлі гэтае да зямлі, праз каторую прысяг Абрагаму, Ісаку а Якаву».
 
Когда Иосиф был близок к смерти, он сказал своим братьям: «Близок час моей смерти, но я знаю, что Бог позаботится о вас и выведет вас из этой страны. Бог приведёт вас в ту землю, которую обещал дать Аврааму, Исааку и Иакову».

І абавязаў Язэп прысягаю сыноў Ізраелявых, кажучы: «Бог напэўна даведаецца да вас, і ўзьнясіце косьці мае адгэтуль».
 
Затем Иосиф попросил членов своей семьи, чтобы они дали ему обещание. «Обещайте мне, — сказал Иосиф, — что возьмёте с собой мои кости, когда Бог поведёт вас из Египта в новую землю».

І памер Язэп сту дзесяцёх год. І набальсамавалі яго, і палажылі ў дамавіну ў Ягіпце.
 
Иосиф умер в Египте, когда ему было 110 лет, его тело набальзамировали к погребению и положили в гроб в Египетской земле.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.