4 Царств 21 глава

Четвертая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Куліша та Пулюя

Манассия взошел на престол в возрасте двенадцати лет и правил в Иерусалиме пятьдесят пять лет. Имя его матери было Хефцива.

Було Манассієві дванайцять год віку, як він став царем, а пятьдесять і пять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хевзиба.

Он творил то, что было злом в глазах ГОСПОДА, подражая омерзительным обычаям народов, изгнанных ГОСПОДОМ ради израильтян.

І чинив він неправедність в очах Господнїх і гидоти тих народів, що їх Господь попроганяв із перед синів Ізрайлевих.

Он заново отстроил капища, разрушенные его отцом Езекией, соорудил жертвенники Ваалу и, следуя примеру царя израильского Ахава, поставил столб, посвященный Ашере. Он также поклонялся и служил всему воинству небесному.

І построїв знов висоти, що батько його Езекія поруйнував був, побудував жертівники Баалові, й позаводив дуброви, як робив Ахаб, царь Ізраїлський, й поклонявся усьому (зоряшньому) військові небесному, й служив йому.

Даже в Храме ГОСПОДНЕМ, о котором ГОСПОДЬ сказал: «В Иерусалиме будет почитаемо имя Мое», — и там он поставил жертвенники.

Поробив також жертівники й в храму Господньому, що про його сказав Господь: В Ерусалимі положу імя моє.

В обоих дворах Храма ГОСПОДНЕГО он поставил жертвенники, посвященные всему воинству небесному.

І построїв в обох дворах храму Господнього жертівника всьому військові небесному.

Собственного сына он провел через огонь, занимался гаданием и колдовством, обращался к вызывателям мертвых и заклинателям духов. Он сотворил много того, что было злом в глазах ГОСПОДА, и навлек на себя Его гнев.

І провів сина свого через огонь, і ворожбитував та віщував, і позаводив викликачів мертвих і знахорів; багацько чинив такого перед Господом, чим запалював гнїв його.

Сделав изваяние Ашеры, Манассия поставил его в том самом Храме, о котором ГОСПОДЬ говорил Давиду и сыну его Соломону: «В этом Храме, в Иерусалиме, избранном Мной среди всех колен Израилевых, имя Мое будет почитаемо вечно.

І поставив боввана Астарти, що його зробив, у храмі, що про його говорив Господь Давидові й синові його Соломонові: В сьому храмі, й в Ерусалимі, що його вибрав я змїж усїх поколїнь Ізрайлевих, положу я імя моє по вічні часи;

Не заставлю Я впредь израильтян покидать ту страну, которую даровал их праотцам, если они будут твердо держаться всего, что Я заповедал им, всего, что записано в Законе слуги Моего Моисея».

І не допущу більш нозї Ізрайлитянина рушитись із землї, що надїлив отцям їх, аби тільки вони дбали чинити, як я приказав їм, і по закону, що заповідав їм раб мій Мойсей.

Но не послушались они, совратил их Манассия, и стали они поступать хуже тех народов, которые истребил ГОСПОДЬ ради израильтян.

Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що чинили ще гірше нїж ті народи, що їх вигубив Господь зперед лиця синів Ізрайлевих.

ГОСПОДЬ говорил через Своих слуг пророков:

І глаголав Господь через рабів своїх, пророків сими словами:

«За всё, что творил царь иудейский Манассия, за мерзости, которые он совершил — хуже всех тех, что прежде творили амореи, и за идолов его, которыми он вовлек в грех Иудею, —

За те, що Манассія, царь Юдейський, чинив такі гидоти, гірші над усе, що чинили Аморії, що перш його були, й самого Юду довів до гріхів своїми ідолами,

за всё это, говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля, Я наведу на Иерусалим и Иудею такое бедствие, что у всякого, кто услышит о нем, зазвенит в ушах.1

За те — так говорить Господь, Бог Ізрайлїв — наведу я таке лихо на Ерусалим і на Юду, що в усякого, хто почує про се, дзвенїти ме в обох ушах.

Иерусалиму Я воздам наравне с Самарией2 — той же мерой, что и дому Ахава! Сотру Иерусалим с лица земли, как стирают грязь с блюда — сотрут и перевернут вверх дном.

Я протягну на Ерусалим міряльного шнура, як колись на Самарию, й вагу дому Ахабового, й витру Ерусалим так, як витирають полумисок, та й перевертають, обтерши;

Я отвергну то, что осталось от наследия Моего, предам их в руки врагов на разграбление и насилие:

І відкину останок наслїддя мого, й подам їх ворогам їх на поталу, й будуть вони всїм ворогам своїм лупом і здобиччю,

творили они то, что было злом в глазах Моих, гневили Меня с того времени, как вышли праотцы их из Египта, и поныне».

За те, що вони чинили неправедність в очах моїх, і гнївили мене, з того часу, як їх отцї вийшли з Египту, та й по сей день.

А Манассии мало было тех грехов, в которые он вовлек Иудею, творя то, что было злом в глазах ГОСПОДА, — он еще пролил столько невинной крови, что от края до края залил ею Иерусалим.

До того ще пролив Манассія дуже багацько безвинної крові, так що сповнив нею Ерусалим від краю до краю, опріч тієї провини, що привів Юду до гріха — чинити зло в очах Господнїх.

Прочее о делах Манассии, которые он совершил, и о грехах, которые творил, записано в летописи царей иудейских.

Проче про Манассію й про все, що він чинив, і про його гріхи, що він укоїв, се прописано в лїтописї царів Юдиних.

Манассия отошел к праотцам и был похоронен в дворцовом саду, в саду Уззы. После него взошел на престол его сын Амон.

І опочив Манассія з батьками своїми, й поховано його при домі його в саду Уззи. А син його Аммон настав царем намість його.

Амон воцарился в возрасте двадцати двух лет и правил в Иерусалиме два года. Имя его матери было Мешуллемет, дочь Харуца из Йотвы.

Двайцять і два годи було віку Аммонові, як він став царем, а два роки царював у Ерусалимі. Матїр його звалась Мешуллемета Харузівна, з Ятби.

Он творил то, что было злом в глазах ГОСПОДА, как и отец его Манассия.

І чинив він неправедне в очах Господнїх, як чинив отець його Манассія,

Он следовал по тому же пути, что и его отец, служил тем же идолам и поклонялся им.

І ходив по тій самій дорозї, по якій ходив отець його, й служив ідолам, тим, що служив отець його, й покланявся їм,

Он оставил ГОСПОДА, Бога своих праотцов, и отверг путь ГОСПОДНИЙ.

І відступив од Господа, Бога отцїв своїх, і не ходив дорогою Господньою.

Слуги Амона составили против него заговор и убили царя в его собственном дворце.

І змовились слуги його проти його, та й убили царя в його палатї.

Однако жители страны, восстав, убили всех, кто был в заговоре против Амона, и поставили после него царем его сына Иосию.

Люд же перебив усїх, що змовились були проти царя Аммона, й поставив народ сина його Йосію царем намість його.

Прочее о делах Амона, которые он совершил, записано в летописи царей иудейских.

Проче про Аммона, що він чинив, прописано в лїтописї царів Юдиних.

Его похоронили в собственной гробнице в саду Уззы, а после него воцарился его сын Иосия.

І поховали його в гробовищі його в саду Уззи, а син його Йосія став царем намість його.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

12 [1] — Зазвенит в ушах — устойчивое выражение, передающее необыкновенный ужас от надвигающегося бедствия.

13 [2] — Букв.: над Иерусалимом будет протянут тот же шнур, что и над Самарией — символический образ, указывающий на меру заслуженного возмездия.

« 20 глава 22 глава »