2 Летопись 28 глава

Ахазу было двадцать лет, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме шестнадцать лет. Ахаз не делал то, что Господь считал праведным и не подчинялся Господу, как его предок Давид.

 

Було Ахазові 20 років, як став царем, і царював він 16 років в Єрусалимі; та не чинив, що було довподоби Господеві, як предок його Давид.

Ахаз творил зло, подобно другим израильским царям. Он сделал литых идолов, чтобы поклоняться Ваалу.

 

Він ходив дорогами ізраїльських царів, ба навіть і робив вилиті боввани ваалам.

Он сжигал благовонное курение в долине Бен-Енном. Он даже своих сыновей принёс в жертву на огне, следуя страшным грехам народов, которых Господь прогнал из страны, когда пришли израильтяне.

 

Він палив кадила в долині Бен-Гінном, перевів своїх синів через вогонь, за звичаєм гидотних народів, що їх Господь вигнав перед Ізраїлем,

Он совершал жертвоприношения и сжигал благовонное курение на высотах, холмах и под каждым зелёным деревом.

 

приносив жертви й палив кадила на узвишшях, на горбах і під кожним деревом зеленим.

Ахаз грешил, и поэтому Господь позволил сирийскому царю одержать победу над ним. Сирийский царь и его войско разбили Ахаза и, захватив в плен много иудеев, увели их в Дамаск. Господь позволил также сыну Ремалии Факею, израильскому царю, нанести поражение Ахазу.

 

Господь Бог видав його в руки царя араміїв, що побив його, забрав в нього силу бранців та й повів у Дамаск; видав його також у руки ізраїльського царя, і той завдав йому великої поразки.

Факей и его войско убили в один день сто двадцать тысяч храбрых воинов из Иудеи. Израильский царь уничтожил иудеев, потому что они оставили Господа Бога, Которому поклонялись их предки.

 

Пеках, син Ремалії, вбив в Юдеї за один день 120 000 чоловік, усіх войовничих людей, за те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх.

Зихрий был храбрым воином из Ефрема, который убил Маасею, сына царя Ахаза, Азрикама, начальника над царскими палатами, и Елкану, который был вторым лицом после царя.

 

А Зіхрі, ефраїмський витязь, убив Масею, царського сина, та Азрікама, головного над палацом, та Елкану, другого по цареві.

Израильское войско взяло в плен двести тысяч своих же родственников, живших в Иудее. Они захватили в Иудее женщин, детей и много ценных вещей и привезли пленных и добычу в Самарию.

 

Сини Ізраїля забрали у своїх братів у полон 200 000 жінок, синів та дочок; та й силу здобичі награбували в них і принесли ту здобич у Самарію.

Но там находился один из пророков Господа по имени Овид. Он встретил израильское войско, возвращавшееся в Самарию, и сказал: «Господь Бог, Которому подчинялись ваши предки, позволил вам поразить иудеев, потому что Он гневался на них. Вы убили и жестоко наказали народ Иудеи, и теперь Бог гневается на вас.

 

А був там пророк Господній, на ім'я Одед. Він вийшов назустріч війську, що поверталось у Самарію, і сказав їм: «Оце Господь, Бог батьків ваших, у своєму гніві на юдеїв, видав їх у ваші руки, і ви повибивали їх з такою лютістю, що вона дійшла до неба.

Вы задумали держать народ Иудеи и Иерусалима в рабстве. Вы также согрешили против Господа, Бога вашего.

 

І тепер ви гадаєте підбити під себе синів Юди та Єрусалим як невільників та невільниць. Та хіба ж у вас самих нема провин перед Господом, Богом вашим?

А теперь послушайте меня. Отпустите своих братьев и сестёр, которых вы взяли в плен, потому что страшный гнев Господа направлен против вас».

 

Тож послухайте мене й поверніть полонених, що ви захопили з-поміж ваших братів, бо гнів Господній палає на вас!»

Когда некоторые вожди народа Ефрема увидели израильских воинов, возвращающихся с войны, они встретили их и предостерегли. Эти вожди были: Азария, сын Иоханана, Берехия, сын Мешиллемофа, Иехизкия, сын Селлума, и Амессай, сын Хадлая.

 

І деякі з начальників синів Ефраі'ма: Азарія, син Йоханана, Берехія, син Мешіллемота, Єзекія, син Шаллума, та Амаса, син Хадлая, встали проти тих, що поверталися з війни,

Они сказали израильским воинам: «Не приводите сюда пленных из Иудеи, чтобы наш грех перед Господом не стал ещё больше. Это лишь усугубит наш грех и вину, и гнев Господа будет над Израилем!»

 

і сказали їм: «Не приводьте сюди полонених! Невже ви маєте на думці додати до провини, що вже тяжить над нами перед Господом, нові наші гріхи та переступи? Вже й так велика наша провина, і гнів палає на Ізраїля!»

Тогда воины передали пленных и ценные вещи этим вождям и народу Израиля.

 

Тоді військові лишили полонених та здобич перед начальниками й усією громадою.

Вожди же, упомянутые раньше, встали и помогли пленным. Эти четверо мужчин взяли одежду, которую захватили израильские воины, и отдали её нагим пленным. Вожди также обули их, дали пленным иудеям есть и пить и растёрли их маслом. Затем вожди из народа Ефрема посадили всех ослабевших пленных на ослов и отправили их обратно к их семьям в город Иерихон, который назывался городом Пальм. После этого четверо вождей вернулись домой в Самарию.

 

І встали мужі, призначені за іменами, взяли полонених і одягли всіх роздягнених між ними із здобичі; одягли вони їх, узули їх, нагодували й напоїли їх, намастили їх олією, посадили на ослів усіх слабих з-поміж них та й, відвівши їх в Єрихон, місто пальм, до братів їхніх, повернулись у Самарію.

Тогда царь Ахаз попросил ассирийского царя помочь ему.

 

Того часу цар Ахаз послав послів до асирійського царя, щоб він допоміг йому.

В то время снова пришли идумеяне и разбили иудеев, захватив многих в плен.

 

Едомії прийшли ще раз, побили Юду й забрали полонених;

Филистимляне тоже напали на города, находившиеся на холмах и на юге Иудеи. Они захватили города Вефсамис, Аиалон, Гедероф, Сохо, Фимнаф, Гимзо и все маленькие города вокруг них и поселились там.

 

та й філістимляни нападали на міста, що на низині й на півдні Юдеї, і здобули: Бет-Шемеш, Аялон, Гедерот, Сохо та залежні від нього міста, Тімну та залежні від неї міста, і Гімзо та залежні від нього міста, й оселились там,

Господь принёс беды Иудее, потому что Ахаз, иудейский царь, вводил народ Иудеи в грех и не был верен Господу.

 

бо Господь хотів понизити Юдею з-за юдейського царя Ахаза, що довів до розгнуздання й тяжко грішив перед Господом.

Феглафелласар, ассирийский царь, пришёл к Ахазу, но вместо того, чтобы помочь ему, принёс Ахазу только беды.

 

От і двигнувся на нього асирійський цар Тіглатпілесар, що завдав йому тільки лиха і не допоміг йому,

Ахаз взял некоторые сокровища из храма Господа, из царского дворца и из дома князей и отдал их ассирийскому царю, но и это ему не помогло.

 

бо цар Ахаз мусів забрати скарби з дому Господнього, царської палати й від князів та й віддати асирійському цареві. Та це йому не допомогло.

Во время своих бед Ахаз грешил ещё тяжелее и становился всё более неверным Господу.

 

Ба навіть і в скрутний для нього час він, цар Ахаз, грішив і далі перед Господом.

Он приносил жертвы богам, которым поклонялся народ Дамаска. Народ Дамаска разбил Ахаза, и поэтому он подумал: «Боги, которым поклоняются сирийцы, помогают им. Если я принесу жертвы этим богам, может быть, они и мне помогут». Поклоняясь этим богам, Ахаз сам грешил, а также вводил народ Израиля в грех.

 

Він приносив жертви богам дамаським, що його побили, бо думав собі: боги арамійських царів допомагають їм; принесу й я їм жертву, то й вони, мовляв, допоможуть мені; але вони були причиною занепаду для нього й для всього Ізраїля.

Ахаз собрал священные предметы из храма Божьего и разбил их на куски, а затем закрыл двери храма Господа. Он сделал алтари и поставил их на каждом углу в Иерусалиме.

 

Ахаз зібрав посуд дому Божого й розбив його; він замкнув двері дому Господнього й наробив собі жертовників по всіх кутках в Єрусалимі.

В каждом городе Иудеи Ахаз сделал высоты для сжигания благовонного курения, чтобы поклоняться другим богам. Ахаз очень прогневил Господа Бога, Которому повиновались его предки.

 

Крім того, спорудив узвишшя в кожному місті Юдеї, щоб кадити іншим богам, і тим привів до гніву Господа, Бога своїх батьків.

Остальные дела Ахаза, от начала до конца, описаны в книге «Летописи иудейских и израильских царей».

 

Решта його дій та всі його вчинки, від перших до останніх, записані в князі юдейських та ізраїльських царів.

Ахаз умер и был похоронен со своими предками в Иерусалиме, но не в той гробнице, где хоронили израильских царей, а после него новым царём стал его сын Езекия.

 

І спочив Ахаз при батьках своїх, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не хотіли класти його в гробовищі юдейських царів. На місце його став царем син його Єзекія.