3 Царств 21 глава

Третья книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Недалеко от дворца Ахава, царя Самарии, в Изрееле, находился виноградник, который принадлежал Навуфею изреелитянину.

І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.

Ахав сказал Навуфею: «Отдай мне свой виноградник, потому что он рядом с моим дворцом. Я хочу сделать из него огород. Взамен я дам тебе виноградник лучше этого или, если угодно тебе, заплачу тебе столько, сколько он стоит».

І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.

Но Навуфей ответил: «Я не могу отдать тебе мою землю. Эта земля принадлежит моей семье».

І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.

Тогда Ахав пошёл домой злой и огорчённый, потому что Навуфей изреелитянин отказал ему. Ахав лёг в постель, отвернулся и отказался есть.

І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

Жена Ахава, Иезавель, вошла к нему и спросила: «Почему ты так встревожен? Почему ты отворачиваешься и отказываешься есть?»

І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“

Ахав ответил: «Потому что я сказал Навуфею изреелитянину: „Продай мне свой виноградник или, если угодно тебе, я дам тебе взамен другой виноградник”. Но он отказался отдать мне своё поле».

І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“

Иезавель, жена Ахава, сказала ему: «Но ты же царь Израиля! Встань с постели, съешь что-нибудь и тебе сразу же станет лучше. Я заполучу для тебя виноградник Навуфея изреелитянина».

І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.

Она написала несколько писем, подписала их именем Ахава, поставила на них его печать и отправила эти письма старейшинам и вельможам, жившим в городе Навуфея.

І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.

В письмах она написала следующее: Объявите день, когда люди будут поститься. Затем соберите всех жителей города, и мы будем говорить о Навуфее.

А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.

Найдите несколько негодяев, которые оклеветали бы Навуфея. Эти люди должны сказать, что они слышали, как Навуфей оскорблял Бога и царя. Затем выведите его из города и забейте камнями.

І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.

Вельможи и старейшины, жившие в городе, сделали всё, как приказала им Иезавель в своих письмах.

І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.

Они объявили пост, собрали в тот день весь народ и поставили Навуфея перед людьми.

Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.

Затем пришли эти два человека, сели рядом с Навуфеем и сказали присутствующим, что они слышали, как Навуфей оскорблял Бога и царя. Люди вывели его из города и забили камнями.

І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.

Затем они послали к Иезавели с таким сообщением: «Навуфей забит камнями».

І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.

Когда Иезавель услышала, что Навуфей умер, она сказала Ахаву: «Навуфей мёртв. Иди и возьми в своё владение виноградник Навуфея изреелитянина, который он отказался продать тебе».

І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.

Когда Ахав услышал об этом, он отправился в этот город, чтобы взять в своё владение виноградник Навуфея изреелитянина.

І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.

В это время Господь сказал пророку Илии фесвитянину:

І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:

«Пойди к Ахаву, израильскому царю, который правит в Самарии. Он сейчас находится в винограднике Навуфея, чтобы взять его в своё владение.

„Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.

Скажи Ахаву: „Так говорит Господь: „Ахав, ты убил человека, а сейчас забираешь его наследие. Так Я говорю тебе вот что: в том же месте, где псы лизали кровь Навуфея, они будут лизать и твою кровь!”»

І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“

Тогда Илия пошёл к Ахаву. Увидев Илию, Ахав сказал ему: «Мой враг снова нашёл меня». Илия ответил: «Да, я снова нашёл тебя, так как ты посвятил жизнь тому, чтобы творить зло против Господа.

І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.

Так говорит Господь: „Я уничтожу тебя. Я истреблю каждого мужчину в твоей семье.

Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

Я погублю твою семью так же, как и семью Иеровоама, сына Навата, и семью Ваасы, сына Ахии. Эти две семьи были полностью уничтожены. Я сделаю это за то, что ты прогневил Меня и ввёл народ Израиля в грех”».

І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.

Также и о твоей жене Иезавели Господь сказал: «Псы съедят тело жены твоей Иезавели в городе Изреель.

І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.

Того из семьи Ахава, кто умрёт в городе, съедят псы, а того, кто умрёт на поле, склюют птицы небесные».

Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.

Не было ещё такого человека, как Ахав, который посвятил себя тому, чтобы творить зло против Господа. Его жена Иезавель вводила его в грех.

Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.

Он поступал мерзко, поклоняясь идолам, как делали аморреи, которых Господь прогнал с их земли, отдав её Израилю.

І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.

Когда Ахав услышал эти слова, он разорвал свои одежды, оделся во власяницу и объявил пост. Он спал в этой одежде и был очень опечален.

І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...

И сказал Господь пророку Илии фесвитянину:

І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

«Я вижу, что Ахав смирился предо Мной. Поэтому Я не наведу на него беды, пока он жив. Я подожду, когда сын его станет царём, и тогда Я уничтожу его семью».

„Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.

« 20 глава 22 глава »