Zechariah 1 глава

Zechariah
New American Standard Bible → Переклад Куліша та Пулюя

In the eighth month of the second year of Darius, the word of the LORD came to Zechariah the prophet, the son of Berechiah, the son of Iddo saying,

У восьмому місяцї, в другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

“The LORD was very angry with your fathers.

Прогнївився вельми Господь на ваших отцїв;

“Therefore say to them, ‘Thus says the LORD of hosts, “Return to Me,” declares the LORD of hosts, “that I may return to you,” says the LORD of hosts.

Оце ж скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: Обернїтесь до мене, говорить Господь Саваот, то й я обернусь до ваc, говорить Господь сил небесних.

“Do not be like your fathers, to whom the former prophets proclaimed, saying, ‘Thus says the LORD of hosts, “Return now from your evil ways and from your evil deeds.”’ But they did not listen or give heed to Me,” declares the LORD.

Не будьте ж такі, як отцї ваші, що до них промовляли прежнї пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Зверніте з ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших; та вони не слухали й не вважали на мене, говорить Господь.

“Your fathers, where are they? And the prophets, do they live forever?

Отцї ваші,- де ж вони? та й пророки — чи вічно ж їм жити?

“But did not My words and My statutes, which I commanded My servants the prophets, overtake your fathers? Then they repented and said, ‘As the LORD of hosts purposed to do to us in accordance with our ways and our deeds, so He has dealt with us.’”’”

Слова ж мої й присуди мої, що я заповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив.

On the twenty-fourth day of the eleventh month, which is the month Shebat, in the second year of Darius, the word of the LORD came to Zechariah the prophet, the son of Berechiah, the son of Iddo, as follows:

Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

I saw at night, and behold, a man was riding on a red horse, and he was standing among the myrtle trees which were in the ravine, with red, sorrel and white horses behind him.

Бачив я вночі видиво: чоловік на червоному конї стоїть проміж миртами в зеленій долинї, а за ним конї червонобурі, теркаті й білі;

Then I said, “My lord, what are these?” And the angel who was speaking with me said to me, “I will show you what these are.”

І спитав я: Хто вони, пане мій? і сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони.

And the man who was standing among the myrtle trees answered and said, “These are those whom the LORD has sent to patrol the earth.”

Тодї озвався чоловік, що стояв проміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти землю.

So they answered the angel of the LORD who was standing among the myrtle trees and said, “We have patrolled the earth, and behold, all the earth is peaceful and quiet.”

Вони ж заговорили до ангела Господнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля заселена й спокійна.

Then the angel of the LORD said, “O LORD of hosts, how long will You have no compassion for Jerusalem and the cities of Judah, with which You have been indignant these seventy years?”

І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Ерусалиму й городів Юдиних, що гнївишся на них уже сїмдесять років?

The LORD answered the angel who was speaking with me with gracious words, comforting words.

І відказав Господь ангелові, що розмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними.

So the angel who was speaking with me said to me, “Proclaim, saying, ‘Thus says the LORD of hosts, “I am exceedingly jealous for Jerusalem and Zion.

І сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Ерусалима й Сиона великою ревностю;

“But I am very angry with the nations who are at ease; for while I was only a little angry, they furthered the disaster.”

І палаю великим гнівом, проти тих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони збільшали зло.

‘Therefore thus says the LORD, “I will return to Jerusalem with compassion; My house will be built in it,” declares the LORD of hosts, “and a measuring line will be stretched over Jerusalem.”’

Тим же то таж говорить Господь: Повернусь ізнов милосердно до Ерусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельнїй шнур через Ерусалим.

“Again, proclaim, saying, ‘Thus says the LORD of hosts, “My cities will again overflow with prosperity, and the LORD will again comfort Zion and again choose Jerusalem.”’”

Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим.

Then I lifted up my eyes and looked, and behold, there were four horns.

І підвів я мої очі й дивлюсь: ось чотири роги.

So I said to the angel who was speaking with me, “What are these?” And he answered me, “These are the horns which have scattered Judah, Israel and Jerusalem.”

І спитав я у ангела, що розмовляв ізо мною: Що се? а він відказав менї: Се роги, що порозкидали Юду, Ізраїля й Ерусалим.

Then the LORD showed me four craftsmen.

Потім показав мені Господь чотирі ремісники.

I said, “What are these coming to do?” And he said, “These are the horns which have scattered Judah so that no man lifts up his head; but these craftsmen have come to terrify them, to throw down the horns of the nations who have lifted up their horns against the land of Judah in order to scatter it.”

І поспитав я: Що вони йдуть робити? а він відказав так: Оті роги так порозкидали Юду, що нїхто не здолїе підвести голови своєї: а сї прийшли, щоб їх полякати та позбивати роги в народів, що підняли рога проти Юдиної землі, щоб її порозмітувати.

« 2 глава 2 глава »