Joel 1 глава

Joel
New American Standard Bible → Переклад Куліша та Пулюя

The word of the LORD that came to Joel, the son of Pethuel:

Слово Господнє до Йоіла Ватуіленка.

Hear this, O elders, And listen, all inhabitants of the land. Has anything like this happened in your days Or in your fathers’ days?

Чуйте се, люде старезні, та й ви осадники сієї землї. Чи бувало коли таке за вас або за днїв батьків ваших?

Tell your sons about it, And let your sons tell their sons, And their sons the next generation.

Перекажіте се дїтям вашим; а дїти ваші нехай перекажуть своїм дїтям, а сих дїти — дальшому родові:

What the gnawing locust has left, the swarming locust has eaten; And what the swarming locust has left, the creeping locust has eaten; And what the creeping locust has left, the stripping locust has eaten.

Що полишила гусїниця, їла сарана; що полишила сарана, точили черви, що ж од червів зоставалось, жуки те доїли.

Awake, drunkards, and weep; And wail, all you wine drinkers, On account of the sweet wine That is cut off from your mouth.

Прокиньтесь, пяницї, й плачте-голосїте, ви всї, що любите вино попивати, затужіть по виноградньому сокові, бо його однято од уст у вас!

For a nation has invaded my land, Mighty and without number; Its teeth are the teeth of a lion, And it has the fangs of a lioness.

Бо наступив на мою землю народ дужий, що його й не злїчиш. Зуби в його — левині, челюстї в його, як у левицї.

It has made my vine a waste And my fig tree splinters. It has stripped them bare and cast them away; Their branches have become white.

Мій виноградник він спустошив, фиґовину обломив, облупив її з кори й відкинув, — тільки галузки її білїють.

Wail like a virgin girded with sackcloth For the bridegroom of her youth.

О! голоси, як молодиця, приперезана веретищем, по мужові молодощів своїх!

The grain offering and the drink offering are cut off From the house of the LORD. The priests mourn, The ministers of the LORD.

Перестали приноси хлїбні та ливні жертви в дому Господньому; плачуть сьвященники, служителї Господнї.

The field is ruined, The land mourns; For the grain is ruined, The new wine dries up, Fresh oil fails.

Поле облогом лежить, землиця сумує; витоптано збіжжє, сок виноградний висох та й оливина повяла.

Be ashamed, O farmers, Wail, O vinedressers, For the wheat and the barley; Because the harvest of the field is destroyed.

Румянїтесь із заводу, ви, хлїбороби; ридайте, виноградарі; плачте по пшеницї й ячменї — пропали жнива в полї.

The vine dries up And the fig tree fails; The pomegranate, the palm also, and the apple tree, All the trees of the field dry up. Indeed, rejoicing dries up From the sons of men.

Зсохла лоза виноградня, фиґовина повяла; гранатнє дерево, пальма та яблонь — всї дерева в полї повсихали; тим то й в синів людських всї радощі зникли.

Gird yourselves with sackcloth And lament, O priests; Wail, O ministers of the altar! Come, spend the night in sackcloth O ministers of my God, For the grain offering and the drink offering Are withheld from the house of your God.

Попідперізуйтеся веретищами й плачте, сьвященники! ридайте, слуги олтаря! ійдїть, в волосяницях ночуйте, слуги Бога мого! не стало нї хлїба, нї ливних жертов в дому Бога вашого.

Consecrate a fast, Proclaim a solemn assembly; Gather the elders And all the inhabitants of the land To the house of the LORD your God, And cry out to the LORD.

Визначіте піст, оповістїть сходини громадські, скличте старшину й усїх осадників землї в дом Господа, Бога вашого, й благайте Господа.

Alas for the day! For the day of the LORD is near, And it will come as destruction from the Almighty.

О, що за день! а близько він, сей день Господень; мов хуртовина, прийде він од Всемогучого, й усе спустошить.

Has not food been cut off before our eyes, Gladness and joy from the house of our God?

Чи ж не зникає вже перед нашими очима пожива з дому Бога нашого, а з нею радощі й веселощі?

The seeds shrivel under their clods; The storehouses are desolate, The barns are torn down, For the grain is dried up.

Зерно зітлїло під скибами своїми, спорожнїли засїки, повалено стодоли, бо не стало збіжжя.

How the beasts groan! The herds of cattle wander aimlessly Because there is no pasture for them; Even the flocks of sheep suffer.

О, як реве скотина, сумує стадо худоби, що нема їм паші, та й отари валяться з ніг.

To You, O LORD, I cry; For fire has devoured the pastures of the wilderness And the flame has burned up all the trees of the field.

До тебе, Господи, кличу: ось огонь попалив травні пасовища по степу, поломє посмалило всї дерева в полї.

Even the beasts of the field pant for You; For the water brooks are dried up And fire has devoured the pastures of the wilderness.

Ба вже й зьвіррє полеве покликає до тебе, бо повисихали води в потоках, а огонь випалив у степу всю зелень.

« 14 глава 2 глава »