Joel 1 глава

Joel
New American Standard Bible → Українська Біблія. Турконяк

The word of the LORD that came to Joel, the son of Pethuel:

Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла.

Hear this, O elders, And listen, all inhabitants of the land. Has anything like this happened in your days Or in your fathers’ days?

Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків?

Tell your sons about it, And let your sons tell their sons, And their sons the next generation.

Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню.

What the gnawing locust has left, the swarming locust has eaten; And what the swarming locust has left, the creeping locust has eaten; And what the creeping locust has left, the stripping locust has eaten.

Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа.

Awake, drunkards, and weep; And wail, all you wine drinkers, On account of the sweet wine That is cut off from your mouth.

Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість!

For a nation has invaded my land, Mighty and without number; Its teeth are the teeth of a lion, And it has the fangs of a lioness.

Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти.

It has made my vine a waste And my fig tree splinters. It has stripped them bare and cast them away; Their branches have become white.

Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив [1] його і повалив, вибілив його галузки.

Wail like a virgin girded with sackcloth For the bridegroom of her youth.

Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця!

The grain offering and the drink offering are cut off From the house of the LORD. The priests mourn, The ministers of the LORD.

Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові,

The field is ruined, The land mourns; For the grain is ruined, The new wine dries up, Fresh oil fails.

бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.

Be ashamed, O farmers, Wail, O vinedressers, For the wheat and the barley; Because the harvest of the field is destroyed.

Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля.

The vine dries up And the fig tree fails; The pomegranate, the palm also, and the apple tree, All the trees of the field dry up. Indeed, rejoicing dries up From the sons of men.

Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.

Gird yourselves with sackcloth And lament, O priests; Wail, O ministers of the altar! Come, spend the night in sackcloth O ministers of my God, For the grain offering and the drink offering Are withheld from the house of your God.

Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання.

Consecrate a fast, Proclaim a solemn assembly; Gather the elders And all the inhabitants of the land To the house of the LORD your God, And cry out to the LORD.

Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа:

Alas for the day! For the day of the LORD is near, And it will come as destruction from the Almighty.

Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть!

Has not food been cut off before our eyes, Gladness and joy from the house of our God?

Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога.

The seeds shrivel under their clods; The storehouses are desolate, The barns are torn down, For the grain is dried up.

Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло.

How the beasts groan! The herds of cattle wander aimlessly Because there is no pasture for them; Even the flocks of sheep suffer.

Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.

To You, O LORD, I cry; For fire has devoured the pastures of the wilderness And the flame has burned up all the trees of the field.

До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля.

Even the beasts of the field pant for You; For the water brooks are dried up And fire has devoured the pastures of the wilderness.

І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.

« 14 глава 2 глава »