Joel 1 глава

Joel
New King James Version → Українська Біблія. Турконяк

The word of the Lord that came to Joel the son of Pethuel.

Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла.

Hear this, you elders, And give ear, all you inhabitants of the land! Has anything like this happened in your days, Or even in the days of your fathers?

Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків?

Tell your children about it, Let your children tell their children, And their children another generation.

Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню.

What the chewing [a]locust left, the swarming locust has eaten; What the swarming locust left, the crawling locust has eaten; And what the crawling locust left, the consuming locust has eaten.

Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа.

Awake, you drunkards, and weep; And wail, all you drinkers of wine, Because of the new wine, For it has been cut off from your mouth.

Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість!

For a nation has come up against My land, Strong, and without number; His teeth are the teeth of a lion, And he has the fangs of a [b]fierce lion.

Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти.

He has laid waste My vine, And [c]ruined My fig tree; He has stripped it bare and thrown it away; Its branches are made white.

Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив [1] його і повалив, вибілив його галузки.

Lament like a virgin girded with sackcloth For the husband of her youth.

Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця!

The grain offering and the drink offering Have been cut off from the house of the Lord; The priests mourn, who minister to the Lord.

Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові,

The field is wasted, The land mourns; For the grain is ruined, The new wine is dried up, The oil fails.

бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.

Be ashamed, you farmers, Wail, you vinedressers, For the wheat and the barley; Because the harvest of the field has perished.

Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля.

The vine has dried up, And the fig tree has withered; The pomegranate tree, The palm tree also, And the apple tree — All the trees of the field are withered; Surely joy has withered away from the sons of men.

Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.

Gird yourselves and lament, you priests; Wail, you who minister before the altar; Come, lie all night in sackcloth, You who minister to my God; For the grain offering and the drink offering Are withheld from the house of your God.

Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання.

Consecrate a fast, Call a sacred assembly; Gather the elders And all the inhabitants of the land Into the house of the Lord your God, And cry out to the Lord.

Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа:

Alas for the day! For the day of the Lord is at hand; It shall come as destruction from the Almighty.

Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть!

Is not the food cut off before our eyes, Joy and gladness from the house of our God?

Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога.

The seed shrivels under the clods, Storehouses are in shambles; Barns are broken down, For the grain has withered.

Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло.

How the animals groan! The herds of cattle are restless, Because they have no pasture; Even the flocks of sheep [d]suffer punishment.

Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.

O Lord, to You I cry out; For fire has devoured the [e]open pastures, And a flame has burned all the trees of the field.

До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля.

The beasts of the field also cry out to You, For the water brooks are dried up, And fire has devoured the [f]open pastures.

І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.

« 14 глава 2 глава »