К Евреям 2 глава

К Евреям
Слово Жизни → Українська Біблія. Турконяк

Итак мы должны со всем вниманием отнестись к тому, о чем мы услышали, чтобы нам не потерять верное направление.

Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.

Весть, переданная через ангелов, имела силу, и каждый проступок и непослушание влекли за собой справедливое наказание.

І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату,

Как же нам избежать наказания теперь, если мы пренебрегаем таким великим спасением? Ведь оно было провозглашено самим Господом, и нам это подтвердили те, кто лично слышал от Него эту весть,

то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув.

которую сам Бог удостоверил знамениями, чудесами, различными удивительными деяниями и дарами Святого Духа, распределяемыми Им по Его усмотрению.

А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею.

Будущую вселенную, о которой мы проповедуем, Он подчинил не ангелам.

Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо.

Некто негде засвидетельствовал: "Кто такой человек, что Ты так переживаешь о нем? Кто такой сын человеческий, что Ты так заботишься о нем?

А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?

Ты на короткое время сделал его ниже ангелов; Ты увенчал его славой и честью,

Ти зробив її дещо [1] меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;

Ты все положил к его ногам!" Бог все покорил человеку, не оставив ничего непокоренным ему. Но сейчас пока мы не видим, что человеку подчинено все.

усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане.

Однако мы видим, что Иисус, который действительно был на некоторое время поставлен ниже ангелов, теперь увенчан славой и честью, потому что претерпел смерть; по благодати Божьей Он вкусил смерть за каждого человека.

А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо [2] меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть.

Так подобало, что приводящий многих сыновей во славу Бог, для которого и благодаря которому все существует, сделал вождя их спасения совершенным через страдания.

Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним.

Тот, кто освящает людей, и те, кто освящаются благодаря Ему, — все дети одного Отца, и поэтому Иисусу не стыдно называть их братьями.

Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами,

Он говорит: "Я возвещу Твое имя братьям Моим и буду петь славу Тебе в присутствии всего собрания".

кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе.

Он говорит: "Я буду полагаться на Него", и: "Вот Я и дети, которых дал Мне Бог".

І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.

А так как дети обладают человеческой природой, то и Он сам получил человеческую природу, чтобы своей смертью лишить власти того, кому принадлежит власть над смертью — то есть дьявола, —

А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола,

и освободить тех, кто всю свою жизнь находился в рабстве у страха перед смертью.

і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві.

Ведь не ангелам Он помогает, а потомкам Aвраама!

Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.

Для этого Христу надо было во всем стать таким, как Его братья, чтобы быть милосердным и верным в служении Богу Первосвященником и искупить грехи народа.

Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей.

Он сам страдал, перенося искушения, и может теперь помочь тем, кто встречает искушения в жизни.

Бо в чому Сам постраждав, бувши випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування.

« 1 глава 3 глава »