Евреям 2 глава

Послание Евреям
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Мы должны больше вникать в то, что нам сказано, тогда не собьемся с толку.

Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.

С тех пор, как через ангелов было сказано обязующее слово, ни одно преступление или непослушание никому не сходило с рук.

І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату,

И если мы тем более пропустим мимо ушей великое слово спасения, то куда мы денемся? Оно через тех, кто услышал его сначала из уст Самого Господа, дошло и до нас и остается в силе.

то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув.

А еще были Божьи указания: знамения, чудеса и действие разных сил. И дары Святого Духа — каждому по Божьей воле.

А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею.

И не ангелам Он отдал под начало грядущую вселенную, о которой идет речь.

Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо.

Нет. В одном месте в Писании сказано: «Что есть человек, что Ты помнишь о нем? Кто он такой, что Ты так любишь его?

А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?

Едва ли чересчур Ты принизил его перед ангелами. Ты увенчал его славой и честью...

Ти зробив її дещо [1] меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;

Все поверг ему под ноги», все отдал ему под начало, исключил саму возможность неподчинения. Однако сегодня еще не видим, чтобы все ему подчинилось.

усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане.

Зато видим, что за смертное страдание увенчан славой и честью Иисус, хотя Он не меньше был принижен перед ангелами. Ему за всех суждено было ради благодати Божьей принять смерть.

А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо [2] меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть.

Бог, Владыка и Творец мира, сделал так, что всему множеству сыновей теперь обещана небесная слава. А Инициатора их спасения Он привел к цели путем страданий. Но только такой путь и мог быть оправдан.

Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним.

Тот, кто святость дает, и те, кто святость получает — все от одного Отца, и Сын не стыдится признать Своих братьев. Он говорит:

Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами,

«Имя Твое возвещу Моим братьям, пропою о Тебе всему их собранию».

кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе.

И еще: «Положусь на Него». И потом: «Вот Я и дети, которых дал Мне Бог».

І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.

А если дети наделены плотью и кровью, то и Он тоже сделался плотью и кровью, чтобы Своей смертью истребить носителя смерти, то есть Дьявола,

А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола,

И освободить от страха смерти тех, кто всю жизнь был рабом этого страха.

і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві.

В Его щадящей руке — не ангелы, а потомки Авраамовы.

Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.

Он должен был во всем уподобиться братьям, чтобы Ему, сострадательному и верному Архиерею, совершить перед Богом умилостивление за грехи народа.

Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей.

И если Ему Самому было такое испытание — так пострадать, то Он не может оставить без помощи тех, кому тоже выпало свое испытание.

Бо в чому Сам постраждав, бувши випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування.

« 1 глава 3 глава »