Евреям 2 глава

Послание Евреям
Русского Библейского Центра → Пераклад Сабілы і Малахава

 
 

Мы должны больше вникать в то, что нам сказано, тогда не собьемся с толку.
 
Таму нам ніабходна быць асабліва ўважлівымі да пачутага, каб ня адпасьці.

С тех пор, как через ангелов было сказано обязующее слово, ни одно преступление или непослушание никому не сходило с рук.
 
Бо калі праз Ангелаў ска́занае слова было цьвёрдым, а ўсякае парушэньне і няпаслухмянства атрымала справядлівую адплату,

И если мы тем более пропустим мимо ушей великое слово спасения, то куда мы денемся? Оно через тех, кто услышал его сначала из уст Самого Господа, дошло и до нас и остается в силе.
 
дык як пазьбегнем мы, якія занядбалі гэткае вялікае выратаваньне, якое спачатку было абвешчана Госпадам, і ў нас умацавана тымі, што пачулі ад Яго,

А еще были Божьи указания: знамения, чудеса и действие разных сил. И дары Святого Духа — каждому по Божьей воле.
 
пры сьведчаньні Богам зна́камі і цудамі і рознымі сіламі, і разьмеркаваньнем дароў Духам Сьвятым па Ягонай волі?

И не ангелам Он отдал под начало грядущую вселенную, о которой идет речь.
 
Бо ня для Ангелаў (Ён) упакорыў будучы сусьвет, пра які гаворым.

Нет. В одном месте в Писании сказано: «Что есть человек, что Ты помнишь о нем? Кто он такой, что Ты так любишь его?
 
Засьведчыў жа недзе нехта, кажучы: «Што ёсьць чалавек, што Ты па́мятаеш яго, альбо сын чалавечы, што Ты клапоцішся пра яго?

Едва ли чересчур Ты принизил его перед ангелами. Ты увенчал его славой и честью...
 
Ты на нядоўга прынíзіў яго перад Ангеламі; славаю і чэсьцю Ты ўвянчаў яго і паставіў яго панад творамі Рук Тваіх;

Все поверг ему под ноги», все отдал ему под начало, исключил саму возможность неподчинения. Однако сегодня еще не видим, чтобы все ему подчинилось.
 
усё пакарыў Ты пад ногі ягоныя». Бо калі (гаворым, што) пакарыў яму ўсё, (гэта значыць, што) нічога ня пакінуў Ён ня пакораным яму. Але цяпер мы бачым, (што) яшчэ ня ўсё Яму было пакорана.

Зато видим, что за смертное страдание увенчан славой и честью Иисус, хотя Он не меньше был принижен перед ангелами. Ему за всех суждено было ради благодати Божьей принять смерть.
 
Але мы бачым на нядоўга ўмалёнага перад Ангеламі, — Ісуса, — увенчанага славай і чэсьцю за перанясеньне сьмерці, каб Яму паводля Багадаці Бога перанесьці сьмерць за кожнага.

Бог, Владыка и Творец мира, сделал так, что всему множеству сыновей теперь обещана небесная слава. А Инициатора их спасения Он привел к цели путем страданий. Но только такой путь и мог быть оправдан.
 
Бо належала Яму, праз Якога ўсё, і дзеля Якога ўсё, Які многіх сыноў прывёў у славу і праз пакуты стаўся Правадыром іхняга поўнага (і канчатковага) збаўленьня.

Тот, кто святость дает, и те, кто святость получает — все от одного Отца, и Сын не стыдится признать Своих братьев. Он говорит:
 
Бо і Той, Хто асьвячае, і асьвячаемыя — усе ад Аднаго, дзеля гэтага Ён ня сароміцца называць іх братамі,

«Имя Твое возвещу Моим братьям, пропою о Тебе всему их собранию».
 
кажучы: «Абвяшчу Імя Тваё братам Маім, сярод царквы буду славіць гімнамі Цябе».

И еще: «Положусь на Него». И потом: «Вот Я и дети, которых дал Мне Бог».
 
І яшчэ: «Я буду спадзявацца на Яго». І яшчэ: «Вось Я і дзеці, якіх даў Мне Бог».

А если дети наделены плотью и кровью, то и Он тоже сделался плотью и кровью, чтобы Своей смертью истребить носителя смерти, то есть Дьявола,
 
Гэтак сама як дзеці паходзяць (ад пэўнага) цела і крыві дык і Ён прыняў іх гэткімі (як дзяцей) каб праз сьмерць (Сваю дзеля іх) пазбавіць сілы таго хто мае сілу над сьмерцю, гэта значыць д’ябла,

И освободить от страха смерти тех, кто всю жизнь был рабом этого страха.
 
і вызваліць тых, якія ўсё жыцьцё былі зьняволены страхам сьмерці.

В Его щадящей руке — не ангелы, а потомки Авраамовы.
 
Бо Ён успрыняў (на Сябе) ня прыроду Ангелаў, але прыроду насеньня Абрагама.

Он должен был во всем уподобиться братьям, чтобы Ему, сострадательному и верному Архиерею, совершить перед Богом умилостивление за грехи народа.
 
Таму Яму належала ва ўсім стацца падобным да братоў, каб быць міласэрным і верным Архірэем перад Богам, і каб адкупіць народ (братоў) ад грахоў.

И если Ему Самому было такое испытание — так пострадать, то Он не может оставить без помощи тех, кому тоже выпало свое испытание.
 
Таму Ён можа дапамагчы тым, якія пераносяць спакусы, бо Ён і Сам перацярпеў тое ж, будучы спакушаемым.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.