Евреям 12 глава

Послание Евреям
Русского Библейского Центра → Пераклад Сабілы і Малахава

 
 

Давайте же ради всех этих свидетелей, толпяшихся вокруг нас, освободимся от житейской кабалы, от привязчивого греха и на своем поприще проявим такое же завидное терпение.
 
Таму і мы, маючы вакол сябе гэткае воблака сьведкаў, скінуўшы зь сябе ўсялякі цяжар і грэх, які пастаянна налягае на нас, будзем зь цярпеньнем праходзіць шлях барацьбы, які ляжыць перад намі,

Будем взирать на Инициатора и Подвижника веры — Иисуса. Он в предвидении радости не побоялся позора, претерпел крестную смерть и теперь сидит по правую руку от Божьего престола.
 
гледзячы на Заснавальніка і Спраўцу веры — Ісуса, Які замест радасьці, якая (паводля справядлівасьці) прыналежала Яму, перацярпеў крыж, пагрэбаваўшы ганьбаю, і сеў праваруч Пасаду Бога.

Поразмыслите о том, какое Он претерпел над Собой от грешников глумление. Это поможет вам не изнемочь душой и не отчаяться.
 
Дык падумайце пра Перацярпеўшага над Сабою гэткі зьдзек ад грэшнікаў, каб вы ня зьнямагліся, аслабеўшы душамі вашымі.

Вы еще не смертным боем бились, ополчившись против греха,
 
Вы яшчэ ня да крыві ваявалі, змагаючыся супраць грэху,

И забыли поучение, которое Бог дает вам, как Своим сыновьям: «Сын мой! Не ставь себя выше наказания от Господа и не повергайся в уныние от Его укоризны.
 
і забыліся пра навучаньне, якое да вас, як да сыноў, гаворыць: «Сын мой! ня грэбуй пакараньнем ад Госпада і ня журыся, калі Ён цябе дакарае.

Господь, кого любит, с того взыскивает. Он не спускает никакому сыну, о котором печется».
 
Бо каго Госпад любіць, таго карае; б’е ж усякага сына, якога прыймае».

Если случается вам от Бога наказание, значит, Он держит вас за сыновей. Какого сына не наказывал отец?
 
Калі вы церпіце пакараньне, то Бог абыходзіцца з вамі, як з сынамі. Бо ці ёсьць гэткі сын, якога б ня караў бацька?

Если же нет вам наказания, а оно есть всем сыновьям, то вы — безродные дети, не сыновья.
 
Калі ж застаецеся бяз пакараньня, якому падлягаюць усе (дзеці), то вы байструкі, а ня дзеці.

К тому же, когда наказывали нас наши кровные родители, мы трепетали. У нас был перед ними страх. А перед Отцом духов? Ему тем более будем покорны — тогда будем жить.
 
Дык калі мы мелі ба́цькаў па целу, якія каралі нас, і мы баяліся іх, дык ці ні шмат больш мы павінны карыцца Ба́цьку духаў і жыць?

Родители наказывали нас по своим понятиям, исходя из повседневного уклада жизни, а Он и вовсе полезное нам преподает — причастность к Его святости.
 
Бо тыя каралі нас на кароткі час і як ім здавалася правільным; а Гэты — на карысьць, каб быць нам удзельнікамі ў сьвятасьці Ягонай.

Сиюминутное наказание удручает, от него радости нет, зато впоследствии те, кто способен извлечь из него урок, обретают умиротворенность праведности.
 
Усякае пакараньне ў цяперашні час здаецца ня радасьцю, а сумам; але пасьля навучаным празь яго (пакараньне) прыносіць мірны плод праведнасьці.

Поэтому наберитесь сил, у кого опустились руки и в ногах слабость.
 
Дык выпрастайце апушчаныя рукі і стомленыя калені

Идите прямо. Ковыляние уводит в сторону — исправьте его, если оно есть.
 
і хадзіце проста нагамі вашымі, каб кульгавае ня зьбілася з дарогі, але лепш, каб было аздароўлена.

Устанавливайте мир со всеми и святость — без нее никто не увидит Господа.
 
Імкніцеся мець мір са ўсімі і сьвятасьць, бяз якой ніхто ня ўбачыць Госпада,

Смотрите, чтобы никто у вас не лишился благодати Божьей, чтобы от нечаянного горького корня не вышло вам вреда и не осквернил он многих,
 
назіраючы, каб хто ня згубíў Багадаці Бога; каб які горкі корань праросшы ня нарабіў шкоды, і каб празь яго ня былі апаганеныя многія,

Чтобы не завелся среди вас какой-нибудь распутник или нечестивец, как Исав, который сторговал однажды похлебку за свое первородство.
 
каб ня было сярод вас якога блудадзея альбо бязбожніка, як Гісаў, які за адну ежу аддаў права першародства свайго.

Вы хорошо знаете, что впоследствии, желая вернуть себе отцовское благословение, он слезно просил об этом, но получил отказ, потому что раскаяние опоздало.
 
Бо ведаеце, што і пасьля таго, жадаючы ўспадкаваць багаславеньне, ён быў адхілены; бо ня ўбачыў свайго злачынства (адрачэньня) і ня пакаяўся, а багаславеньня прасіў са сьлязьмі.

Вы пришли не к тому урочищу на земле, где разгорелся пожар, где сумерки, где мрак и буря,
 
Бо вы прыступіліся ня да гары нядатыкальнай і агнём палаючай, ані да цемры і змроку, і буры,

И рев трубы, и громогласные слова, о которых те, кто слышал их, просили, чтобы им ничего такого больше не слышать,
 
ані да гуку трубнага і голасу словаў, пра які пачуўшыя прасілі, каб слова (гэта) да іх ня было падоўжана:

Потому что свыше их сил было вынести слово заповедальное: «Зверя, ступившего на гору, побить камнями».
 
таму што яны ня маглі вытрываць таго, што было зага́дана: нават калі зьвер дакранецца да гэтай гары, дык будзе ўкаменаваны, альбо працяты стралой.

Присутствовать при этом было так страшно, что Моисей сказал: «Я потрясен и ужасаюсь».
 
І гэткае ву́сьцішнае было гэта зьявішча, што нават Масей сказаў: «Я ў страху і ў трымценьні».

Нет, вы пришли к горе Сион, ко граду Живого Бога, небесному Иерусалиму, к неисчислимому собранию ангелов, к торжествующему собору,
 
Але вы падступіліся да гары Сыёну і да места Бога Жывога, да Ярузаліму Нябеснага і да мірыядаў Ангелаў,

К Церкви первенцев, о которых есть запись на небесах, и к Судье всех — Богу, и к духам праведников, достигших совершенства,
 
да ўрачыстага збору і царквы першародных, якія запісаны ў Нябёсах, і да Бога — Судзьдзі ўсіх, і да духаў праведнікаў, якія прыведзены да дасканаласьці,

И к Посреднику нового договора — Иисусу. И к крови кропления — она, по сравнению с Авелевой, говорит о вещах лучших.
 
і да Пасярэдніка Новага Запавету — Ісуса, і да Крыві крапленьня, якая гаворыць лепш, чым Абелева.

Смотрите, не будьте глухи к словам Говорящего. Если не сошло с рук тем, кто не услышал глашатая здесь, на земле, тем более не сойдет нам, если отвернемся от Того, кто взывает с небес.
 
Глядзіце, ня адвярніцеся ад Таго, Хто гаворыць; бо калі тыя ня пазьбеглі пакараньня на зямлі, ня паслухаўшы папяраджаючага, то тым больш (ня пазьбегнем) мы, калі адвернемся ад Таго, Хто зь Нябёсаў,

Его голос поколебал тогда землю, да и сегодня есть от Него обещание: «Еще раз потрясу и землю, и небо».
 
Чый голас тады пахістаў зямлю, а цяпер Ён паабяцаў, кажучы: «Яшчэ аднойчы Я страсяну ня толькі зямлю, але і неба».

Под словами «еще раз» надо понимать устранение из сотворенного мира всего зыбкого, чтобы незыблем был остаток.
 
А словы: «яшчэ раз» паказваюць на зьмяненьне таго, што устрасаема, як сатворанага, каб прабывала тое, што няпахіснае.

Бог будет доволен, если мы с благодарностью примем Его незыблемое Царство, а наше служение Ему сопроводим преклонением и страхом.
 
Дык мы, прымаючы Валадарства няпахіснае, зьберагайма Багадаць, празь якую служыцімем Богу, як Яму заўгодна, з багавейнасьцю і страхам,

Наш Бог — «огнь поядающий».
 
таму што Бог наш ёсьць агонь усёзьнішчальны.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.