Евреям 12 глава

Послание Евреям
Русского Библейского Центра → Сучасний переклад

Давайте же ради всех этих свидетелей, толпяшихся вокруг нас, освободимся от житейской кабалы, от привязчивого греха и на своем поприще проявим такое же завидное терпение.

Завдяки тим великим людям, ми маємо так багато прикладів непохитної віри. Тож відкиньмо все, що перешкоджає нам подолати відстань і перемогти в змаганнях; усе що уповільнює наш біг, разом із гріхом, який постійно примушує нас падати.

Будем взирать на Инициатора и Подвижника веры — Иисуса. Он в предвидении радости не побоялся позора, претерпел крестную смерть и теперь сидит по правую руку от Божьего престола.

Хай завжди перед очима нашими буде Ісус, наш Провідник у вірі, Який приведе її до досконалості. Заради радості, що чекала на Нього, Христос витерпів страту на хресті й, прийнявши цю ганьбу, тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу.

Поразмыслите о том, какое Он претерпел над Собой от грешников глумление. Это поможет вам не изнемочь душой и не отчаяться.

Пам’ятайте про Нього, Хто виніс таку наругу з боку грішників, щоб ви тепер не занепадали духом й не полишили ваші старання.

Вы еще не смертным боем бились, ополчившись против греха,

Ваша боротьба з гріхом ще не стала для вас боротьбою до смерті.

И забыли поучение, которое Бог дает вам, как Своим сыновьям: «Сын мой! Не ставь себя выше наказания от Господа и не повергайся в уныние от Его укоризны.

Ви — діти Господні. Тож невже ви забули слова втіхи, звернені до вас: «Мій сину, не нехтуй покаранням Господнім і докори Його не вважай тягарем.

Господь, кого любит, с того взыскивает. Он не спускает никакому сыну, о котором печется».

Бо суворість Господня — тим, кого Він любить, й покарання Його — тим, кого вважає за Своїх дітей». Книга Приказок

Если случается вам от Бога наказание, значит, Он держит вас за сыновей. Какого сына не наказывал отец?

Терпіть недолю як Батьківське покарання: то Бог суворий з вами як зі Своїми дітьми. Бо ж яку дитину батько не карає?

Если же нет вам наказания, а оно есть всем сыновьям, то вы — безродные дети, не сыновья.

Якщо ж ніхто вас не карає (кожну дитину карають), то, значить, ви не є законними дітьми, ви не є справжніми синами.

К тому же, когда наказывали нас наши кровные родители, мы трепетали. У нас был перед ними страх. А перед Отцом духов? Ему тем более будем покорны — тогда будем жить.

Крім того, всі ми маємо батьків — людей, які виховують нас і яких ми поважаємо. Тож наскільки більше мусимо ми підкорятися нашому духовному Батькові, щоб жити.

Родители наказывали нас по своим понятиям, исходя из повседневного уклада жизни, а Он и вовсе полезное нам преподает — причастность к Его святости.

Суворість наших земних батьків — нетривала. Вони суворі з нами мірою свого розуміння, а Бог суворий з нами для того, щоб ми могли розділити з Ним Його святість.

Сиюминутное наказание удручает, от него радости нет, зато впоследствии те, кто способен извлечь из него урок, обретают умиротворенность праведности.

Немає такої кари, яка б здавалася приємною, бо вона завдає болю, але згодом, тим, хто навчений нею, вона приносить мирний врожай праведного життя.

Поэтому наберитесь сил, у кого опустились руки и в ногах слабость.

Тож підніміть свої охлялі руки й зміцніть немічні коліна.

Идите прямо. Ковыляние уводит в сторону — исправьте его, если оно есть.

Живіть праведним життям, щоб отримати порятунок, і щоб неміч не спричинила вашу загибель.

Устанавливайте мир со всеми и святость — без нее никто не увидит Господа.

Прагніть жити в мирі з усіма людьми. Тримайтеся подалі від гріха, та прагніть святого життя, бо без цього ніхто не зможе побачити Господа.

Смотрите, чтобы никто у вас не лишился благодати Божьей, чтобы от нечаянного горького корня не вышло вам вреда и не осквернил он многих,

Пильнуйте, щоб ніхто не втратив милості та віри Божої і став подібний до гіркої рослини, яка створить ускладнення для вас і отруїть багатьох інших.

Чтобы не завелся среди вас какой-нибудь распутник или нечестивец, как Исав, который сторговал однажды похлебку за свое первородство.

Пильнуйте, щоб ніхто не став розпусником або безбожником, як той Ісав,[35] що свої права старшого сина віддав за тарілку їжі.

Вы хорошо знаете, что впоследствии, желая вернуть себе отцовское благословение, он слезно просил об этом, но получил отказ, потому что раскаяние опоздало.

А потім, як ви знаєте, коли він хотів успадкувати благословення, то був відштовхнутий своїм батьком. І хоч лив сльози, але змінити нічого не міг.

Вы пришли не к тому урочищу на земле, где разгорелся пожар, где сумерки, где мрак и буря,

Ви не прийшли до місця, яке можна побачити або торкнутись, подібно до гори, котру бачив народ ізраїльський, що горить вогнем, та вкрита темрявой, мороком й бурею.

И рев трубы, и громогласные слова, о которых те, кто слышал их, просили, чтобы им ничего такого больше не слышать,

Ви не почули звуків сурми й голосу, що промовляв слова, після яких кожен благав, щоб більше не було до нього ніяких слів.

Потому что свыше их сил было вынести слово заповедальное: «Зверя, ступившего на гору, побить камнями».

Бо не могли вони витримати того, що було наказано їм: «Якщо хоча б тварина торкнеться тієї гори, то враз повинна бути побита камінням».

Присутствовать при этом было так страшно, что Моисей сказал: «Я потрясен и ужасаюсь».

Видовище було таким жахливим, що Мойсей промовив: «Я тремчу від страху». [36]

Нет, вы пришли к горе Сион, ко граду Живого Бога, небесному Иерусалиму, к неисчислимому собранию ангелов, к торжествующему собору,

Але ви прийшли до гори Сіон, до міста Бога живого — Небесного Єрусалиму,[37] до тисяч і тисяч радісних Ангелів, які зібралися разом на свято.

К Церкви первенцев, о которых есть запись на небесах, и к Судье всех — Богу, и к духам праведников, достигших совершенства,

Ви прийшли на зібрання першородних синів [38] Божих, чиї імена написані на Небесах. Ви прийшли до Бога — Судді всіх людей. Ви прийшли до душ праведників, які вже стали досконалими.

И к Посреднику нового договора — Иисусу. И к крови кропления — она, по сравнению с Авелевой, говорит о вещах лучших.

Ви прийшли до Ісуса, Який приніс Новий Заповіт Своєму народу. Ви прийшли до крові, якою окропляють [39] і яка свідчить нам про кращі речі, ніж кров Авелева.

Смотрите, не будьте глухи к словам Говорящего. Если не сошло с рук тем, кто не услышал глашатая здесь, на земле, тем более не сойдет нам, если отвернемся от Того, кто взывает с небес.

Будьте обережні і не відмовляйтеся слухати Господа, коли Він говорить. Якщо ті, хто відмовилися слухати Його попередження на землі, не уникли своєї долі, то чи не важче буде їм, коли Всевишній попереджатиме їх з Небес?

Его голос поколебал тогда землю, да и сегодня есть от Него обещание: «Еще раз потрясу и землю, и небо».

Того разу голос Його потряс землю, а тепер Він пообіцяв: «Ще раз Я потрясу не лише землю, а й небеса».

Под словами «еще раз» надо понимать устранение из сотворенного мира всего зыбкого, чтобы незыблем был остаток.

Слова «ще раз» означають, що все створене — нестійке, що воно буде знищене, а те, чого потрясти неможливо, залишиться незміненим.

Бог будет доволен, если мы с благодарностью примем Его незыблемое Царство, а наше служение Ему сопроводим преклонением и страхом.

Отже, якщо ми дістаємо царство, яке не можна потрясти, то будьмо вдячні, і служитимемо Богу з пошаною і страхом.

Наш Бог — «огнь поядающий».

Бо наш Бог, немов вогонь палючий, який може знищити нас.

« 11 глава 13 глава »