Евреям 2 глава

Послание Евреям
Русского Библейского Центра → Сучасний переклад

Мы должны больше вникать в то, что нам сказано, тогда не собьемся с толку.

1-2 Через те ми мусимо уважніше прислуховуватися до того, чого нас навчають, щоб не збитися з путі праведного. Слово Боже, що було сказане Ангелами, підтвердилося, а непокора завжди приводила до належного покарання.

С тех пор, как через ангелов было сказано обязующее слово, ни одно преступление или непослушание никому не сходило с рук.

И если мы тем более пропустим мимо ушей великое слово спасения, то куда мы денемся? Оно через тех, кто услышал его сначала из уст Самого Господа, дошло и до нас и остается в силе.

То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа.

А еще были Божьи указания: знамения, чудеса и действие разных сил. И дары Святого Духа — каждому по Божьей воле.

За волею Своєю Бог також додав Свої докази про нього через Духа Святого — знамення, дива й різноманітні чудеса.

И не ангелам Он отдал под начало грядущую вселенную, о которой идет речь.

Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо.

Нет. В одном месте в Писании сказано: «Что есть человек, что Ты помнишь о нем? Кто он такой, что Ты так любишь его?

Є у Святому Писанні такі слова: «Чому рід людський для Тебе такий важливий, чому піклуєшся про нього Ти? Ким є цей син людський,[6] котрий в помислах Твоїх?

Едва ли чересчур Ты принизил его перед ангелами. Ты увенчал его славой и честью...

На деякий час зробив його Ти нижчим, ніж Ангели. Його Ти наділив і Славою, і честю.

Все поверг ему под ноги», все отдал ему под начало, исключил саму возможность неподчинения. Однако сегодня еще не видим, чтобы все ему подчинилось.

Ти все поклав Йому до ніг[7]». Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому.

Зато видим, что за смертное страдание увенчан славой и честью Иисус, хотя Он не меньше был принижен перед ангелами. Ему за всех суждено было ради благодати Божьей принять смерть.

Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного Славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.

Бог, Владыка и Творец мира, сделал так, что всему множеству сыновей теперь обещана небесная слава. А Инициатора их спасения Он привел к цели путем страданий. Но только такой путь и мог быть оправдан.

Усе в світі існує від Бога й через Бога. І Славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.

Тот, кто святость дает, и те, кто святость получает — все от одного Отца, и Сын не стыдится признать Своих братьев. Он говорит:

Цей Обранець дав людям святість. І всі, хто здобув святість, одержали її від Божого Обранця, та стали однією родиною. Через те й не соромиться Ісус назвати їх своїми братами і сестрами.

«Имя Твое возвещу Моим братьям, пропою о Тебе всему их собранию».

Він каже: «Господи, Я розповім про Тебе Своїм братам і сестрам. Я вознесу хвалу Тобі перед Твоїм народом».

И еще: «Положусь на Него». И потом: «Вот Я и дети, которых дал Мне Бог».

І ще Він каже: «Вірою Своєю звернусь Я до Бога». І ще таке: «Ось Я, і зі Мною діти, яких Бог доручив Мені».

А если дети наделены плотью и кровью, то и Он тоже сделался плотью и кровью, чтобы Своей смертью истребить носителя смерти, то есть Дьявола,

Ці діти — то люди, які існують у плоті й крові. Через те Ісус і розділив їхню долю, і сам пізнав життя у плоті й крові. Він зробив це для того, щоб смертю Своєю подолати того, хто володіє владою смерті — диявола.

И освободить от страха смерти тех, кто всю жизнь был рабом этого страха.

Так Ісус зміг принести звільнення тим, хто все життя терпів рабство через страх смерті.

В Его щадящей руке — не ангелы, а потомки Авраамовы.

Бо ж очевидно, що не Ангели то були, кому Він допомагав. Ні, то Авраамові діти.

Он должен был во всем уподобиться братьям, чтобы Ему, сострадательному и верному Архиерею, совершить перед Богом умилостивление за грехи народа.

Тому й Він мусив у всьому бути такими як ми, брати і сестри Його, щоб стати милосердним і сповненим віри Первосвящеником на службі Божій, щоб спокутувати гріхи людські.

И если Ему Самому было такое испытание — так пострадать, то Он не может оставить без помощи тех, кому тоже выпало свое испытание.

Оскільки Сам Він здолав спокуси й зазнав страждань, то й іншим, хто зараз бореться зі спокусами, Він може допомогти.

« 1 глава 3 глава »