2-е Петра 1 глава

Второе послание Петра
Русского Библейского Центра → Сучасний переклад

Симеон Петр, раб и апостол Иисуса Христа — тем, кто принял от нашего Бога и Спасителя Иисуса Христа правду и веру и у нас равно драгоценную:

Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.

Милость вам и мир! — они щедро даются тому, кто знает Бога и Иисуса, Господа нашего.

Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.

К нам от этого нашего знания поступает, передаваясь Божественной силой Того, кто призвал нас, все необходимое для благочестивой жизни. Славой и благом совершающимся, Ему присущим,

Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас Славою і добротою.

Сопровождаются великие, драгоценные дары, обещанные нам для приобщения к Божественному естеству. Удержитесь от капризов растленного мира.

І завдяки тій Славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.

Прилагая все старание, сочетайте с верой добродетель, с добродетелью — опыт,

Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності — знання.

С опытом — обуздание, с обузданием — терпение, с терпением — благочестие,

Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості — терпіння, а до терпіння — побожність.

С благочестием — братскую приязнь, с братской приязнью — любовь.

Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства — любов.

Если это у вас есть и прибавляется, то не без плода преуспеете в познании нашего Господа Иисуса Христа.

І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.

А у кого этого нет, тот слеп, близорук, забыл, что очищен от прежних своих грехов.

А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

Тем более старайтесь, братья, все силы отдавать непреложному вашему призванию и долгу избранничества. Будете так делать — никогда не оступитесь.

Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти.

Тогда откроется вам приветливо доступ в вечное Царство нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа.

І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.

Я и в дальнейшем буду напоминать вам об этом, хоть вам и не в новость, да и в истине, вам явившейся, вы довольно усердны.

Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам.

Полагаю справедливым, пока обретаюсь в скинии сей телесной, не давать вам покоя всегдашним напоминанием.

Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі.

Вскорости оставлю скинию мою, о чем и Господь наш Иисус Христос подал мне знак,

Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос.

Но сделаю все, чтобы вы и после моего отшествия сохранили способность всегда помнить об этом.

Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.

Мы не искусству плетения басен следовали, когда возвещали вам пришествие Господа нашего Иисуса Христа во всей силе: мы были очевидцами Его величия.

Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі.

Он честь и славу принял от Бога Отца, вложившего их для Него в слово прославленное, бесподобное: «Это — Мой Сын, Мой любимый Сын, угожденье Мое».

Христос одержав честь і Славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».

Этот возглас, донесшийся с небес, мы сами слышали, когда были с Ним на святой горе.

Ми теж чули цей голос, який лунав з Небес у той час, коли ми були з Ним на святій горі.[1]

Да и верное пророческое слово у нас тоже есть. Вы хорошо делаете, что полагаетесь на него, как на светильник, мерцающий в сумерках, пока не займется день и не взойдет утренняя звезда в ваших сердцах.

Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших.

Конечно, нельзя упускать из виду, что никакое пророчество в Писании не является личным высказыванием.

Найголовніше, що маєте ви зрозуміти, — це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками.

Никогда пророчество не было волеизъявлением человека: люди изрекали его от Бога под воздействием Святого Духа.

Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

« 5 глава 2 глава »