К Евреям 2 глава

К Евреям
Слово Жизни → Сучасний переклад

Итак мы должны со всем вниманием отнестись к тому, о чем мы услышали, чтобы нам не потерять верное направление.

1-2 Через те ми мусимо уважніше прислуховуватися до того, чого нас навчають, щоб не збитися з путі праведного. Слово Боже, що було сказане Ангелами, підтвердилося, а непокора завжди приводила до належного покарання.

Весть, переданная через ангелов, имела силу, и каждый проступок и непослушание влекли за собой справедливое наказание.

Как же нам избежать наказания теперь, если мы пренебрегаем таким великим спасением? Ведь оно было провозглашено самим Господом, и нам это подтвердили те, кто лично слышал от Него эту весть,

То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа.

которую сам Бог удостоверил знамениями, чудесами, различными удивительными деяниями и дарами Святого Духа, распределяемыми Им по Его усмотрению.

За волею Своєю Бог також додав Свої докази про нього через Духа Святого — знамення, дива й різноманітні чудеса.

Будущую вселенную, о которой мы проповедуем, Он подчинил не ангелам.

Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо.

Некто негде засвидетельствовал: "Кто такой человек, что Ты так переживаешь о нем? Кто такой сын человеческий, что Ты так заботишься о нем?

Є у Святому Писанні такі слова: «Чому рід людський для Тебе такий важливий, чому піклуєшся про нього Ти? Ким є цей син людський,[6] котрий в помислах Твоїх?

Ты на короткое время сделал его ниже ангелов; Ты увенчал его славой и честью,

На деякий час зробив його Ти нижчим, ніж Ангели. Його Ти наділив і Славою, і честю.

Ты все положил к его ногам!" Бог все покорил человеку, не оставив ничего непокоренным ему. Но сейчас пока мы не видим, что человеку подчинено все.

Ти все поклав Йому до ніг[7]». Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому.

Однако мы видим, что Иисус, который действительно был на некоторое время поставлен ниже ангелов, теперь увенчан славой и честью, потому что претерпел смерть; по благодати Божьей Он вкусил смерть за каждого человека.

Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного Славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.

Так подобало, что приводящий многих сыновей во славу Бог, для которого и благодаря которому все существует, сделал вождя их спасения совершенным через страдания.

Усе в світі існує від Бога й через Бога. І Славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.

Тот, кто освящает людей, и те, кто освящаются благодаря Ему, — все дети одного Отца, и поэтому Иисусу не стыдно называть их братьями.

Цей Обранець дав людям святість. І всі, хто здобув святість, одержали її від Божого Обранця, та стали однією родиною. Через те й не соромиться Ісус назвати їх своїми братами і сестрами.

Он говорит: "Я возвещу Твое имя братьям Моим и буду петь славу Тебе в присутствии всего собрания".

Він каже: «Господи, Я розповім про Тебе Своїм братам і сестрам. Я вознесу хвалу Тобі перед Твоїм народом».

Он говорит: "Я буду полагаться на Него", и: "Вот Я и дети, которых дал Мне Бог".

І ще Він каже: «Вірою Своєю звернусь Я до Бога». І ще таке: «Ось Я, і зі Мною діти, яких Бог доручив Мені».

А так как дети обладают человеческой природой, то и Он сам получил человеческую природу, чтобы своей смертью лишить власти того, кому принадлежит власть над смертью — то есть дьявола, —

Ці діти — то люди, які існують у плоті й крові. Через те Ісус і розділив їхню долю, і сам пізнав життя у плоті й крові. Він зробив це для того, щоб смертю Своєю подолати того, хто володіє владою смерті — диявола.

и освободить тех, кто всю свою жизнь находился в рабстве у страха перед смертью.

Так Ісус зміг принести звільнення тим, хто все життя терпів рабство через страх смерті.

Ведь не ангелам Он помогает, а потомкам Aвраама!

Бо ж очевидно, що не Ангели то були, кому Він допомагав. Ні, то Авраамові діти.

Для этого Христу надо было во всем стать таким, как Его братья, чтобы быть милосердным и верным в служении Богу Первосвященником и искупить грехи народа.

Тому й Він мусив у всьому бути такими як ми, брати і сестри Його, щоб стати милосердним і сповненим віри Первосвящеником на службі Божій, щоб спокутувати гріхи людські.

Он сам страдал, перенося искушения, и может теперь помочь тем, кто встречает искушения в жизни.

Оскільки Сам Він здолав спокуси й зазнав страждань, то й іншим, хто зараз бореться зі спокусами, Він може допомогти.

« 1 глава 3 глава »