Евреям 12 глава

Послание к Евреям апостола Павла
Синодальный перевод → Сучасний переклад

Посему и мы, имея вокруг себя такое облако свидетелей, свергнем с себя всякое бремя и запинающий нас грех и с терпением будем проходить предлежащее нам поприще,

Завдяки тим великим людям, ми маємо так багато прикладів непохитної віри. Тож відкиньмо все, що перешкоджає нам подолати відстань і перемогти в змаганнях; усе що уповільнює наш біг, разом із гріхом, який постійно примушує нас падати.

взирая на начальника и совершителя веры Иисуса, Который, вместо предлежавшей Ему радости, претерпел крест, пренебрегши посрамление, и воссел одесную престола Божия.

Хай завжди перед очима нашими буде Ісус, наш Провідник у вірі, Який приведе її до досконалості. Заради радості, що чекала на Нього, Христос витерпів страту на хресті й, прийнявши цю ганьбу, тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу.

Помыслите о Претерпевшем такое над Собою поругание от грешников, чтобы вам не изнемочь и не ослабеть душами вашими.

Пам’ятайте про Нього, Хто виніс таку наругу з боку грішників, щоб ви тепер не занепадали духом й не полишили ваші старання.

Вы ещё не до крови сражались, подвизаясь против греха,

Ваша боротьба з гріхом ще не стала для вас боротьбою до смерті.

и забыли утешение, которое предлагается вам, как сынам: «сын мой! не пренебрегай наказания Господня, и не унывай, когда Он обличает тебя.

Ви — діти Господні. Тож невже ви забули слова втіхи, звернені до вас: «Мій сину, не нехтуй покаранням Господнім і докори Його не вважай тягарем.

Ибо Господь, кого любит, того наказывает; бьёт же всякого сына, которого принимает».

Бо суворість Господня — тим, кого Він любить, й покарання Його — тим, кого вважає за Своїх дітей». Книга Приказок

Если вы терпите наказание, то Бог поступает с вами, как с сынами. Ибо есть ли какой сын, которого бы не наказывал отец?

Терпіть недолю як Батьківське покарання: то Бог суворий з вами як зі Своїми дітьми. Бо ж яку дитину батько не карає?

Если же остаётесь без наказания, которое всем обще, то вы — незаконные дети, а не сыны.

Якщо ж ніхто вас не карає (кожну дитину карають), то, значить, ви не є законними дітьми, ви не є справжніми синами.

Притом, если мы, будучи наказываемы плотскими родителями нашими, боялись их, то не гораздо ли более должны покориться Отцу духов, чтобы жить?

Крім того, всі ми маємо батьків — людей, які виховують нас і яких ми поважаємо. Тож наскільки більше мусимо ми підкорятися нашому духовному Батькові, щоб жити.

Те наказывали нас по своему произволу для немногих дней; а Сей — для пользы, чтобы нам иметь участие в святости Его.

Суворість наших земних батьків — нетривала. Вони суворі з нами мірою свого розуміння, а Бог суворий з нами для того, щоб ми могли розділити з Ним Його святість.

Всякое наказание в настоящее время кажется не радостью, а печалью; но после наученным через него доставляет мирный плод праведности.

Немає такої кари, яка б здавалася приємною, бо вона завдає болю, але згодом, тим, хто навчений нею, вона приносить мирний врожай праведного життя.

Итак, укрепите опустившиеся руки и ослабевшие колени

Тож підніміть свої охлялі руки й зміцніть немічні коліна.

и ходите прямо ногами вашими, дабы хромлющее не совратилось, а лучше исправилось.

Живіть праведним життям, щоб отримати порятунок, і щоб неміч не спричинила вашу загибель.

Старайтесь иметь мир со всеми и святость, без которой никто не увидит Господа.

Прагніть жити в мирі з усіма людьми. Тримайтеся подалі від гріха, та прагніть святого життя, бо без цього ніхто не зможе побачити Господа.

Наблюдайте, чтобы кто не лишился благодати Божией; чтобы какой горький корень, возникнув, не причинил вреда, и чтобы им не осквернились многие;

Пильнуйте, щоб ніхто не втратив милості та віри Божої і став подібний до гіркої рослини, яка створить ускладнення для вас і отруїть багатьох інших.

чтобы не было между вами какого блудника или нечестивца, который бы, как Исав, за одну снедь отказался от своего первородства.

Пильнуйте, щоб ніхто не став розпусником або безбожником, як той Ісав,[35] що свої права старшого сина віддав за тарілку їжі.

Ибо вы знаете, что после того он, желая наследовать благословение, был отвержен; не мог переменить мыслей отца, хотя и просил о том со слезами.

А потім, як ви знаєте, коли він хотів успадкувати благословення, то був відштовхнутий своїм батьком. І хоч лив сльози, але змінити нічого не міг.

Вы приступили не к горе, осязаемой и пылающей огнём, не ко тьме и мраку и буре,

Ви не прийшли до місця, яке можна побачити або торкнутись, подібно до гори, котру бачив народ ізраїльський, що горить вогнем, та вкрита темрявой, мороком й бурею.

не к трубному звуку и гласу глаголов, который слышавшие просили, чтобы к ним более не было продолжаемо слово,

Ви не почули звуків сурми й голосу, що промовляв слова, після яких кожен благав, щоб більше не було до нього ніяких слів.

ибо они не могли стерпеть того, что заповедуемо было: «если и зверь прикоснётся к горе, будет побит камнями или поражён стрелою»;

Бо не могли вони витримати того, що було наказано їм: «Якщо хоча б тварина торкнеться тієї гори, то враз повинна бути побита камінням».

и столь ужасно было это видение, что и Моисей сказал: «я в страхе и трепете».

Видовище було таким жахливим, що Мойсей промовив: «Я тремчу від страху». [36]

Но вы приступили к горе Сиону и ко граду Бога живого, к небесному Иерусалиму и тьмам Ангелов,

Але ви прийшли до гори Сіон, до міста Бога живого — Небесного Єрусалиму,[37] до тисяч і тисяч радісних Ангелів, які зібралися разом на свято.

к торжествующему собору и церкви первенцев, написанных на небесах, и к Судии всех — Богу, и к духам праведников, достигших совершенства,

Ви прийшли на зібрання першородних синів [38] Божих, чиї імена написані на Небесах. Ви прийшли до Бога — Судді всіх людей. Ви прийшли до душ праведників, які вже стали досконалими.

и к Ходатаю нового завета — Иисусу, и к Крови кропления, говорящей лучше, нежели Авелева.

Ви прийшли до Ісуса, Який приніс Новий Заповіт Своєму народу. Ви прийшли до крові, якою окропляють [39] і яка свідчить нам про кращі речі, ніж кров Авелева.

Смотрите, не отвратитесь и вы от говорящего. Если те, не послушав глаголавшего на земле, не избегли наказания, то тем более не избежим мы, если отвратимся от Глаголющего с небес,

Будьте обережні і не відмовляйтеся слухати Господа, коли Він говорить. Якщо ті, хто відмовилися слухати Його попередження на землі, не уникли своєї долі, то чи не важче буде їм, коли Всевишній попереджатиме їх з Небес?

Которого глас тогда поколебал землю и Который ныне дал такое обещание: «ещё раз поколеблю не только землю, но и небо».

Того разу голос Його потряс землю, а тепер Він пообіцяв: «Ще раз Я потрясу не лише землю, а й небеса».

Слова: «ещё раз» означают изменение колеблемого, как сотворённого, чтобы пребыло непоколебимое.

Слова «ще раз» означають, що все створене — нестійке, що воно буде знищене, а те, чого потрясти неможливо, залишиться незміненим.

Итак, мы, приемля царство непоколебимое, будем хранить благодать, которою будем служить благоугодно Богу, с благоговением и страхом,

Отже, якщо ми дістаємо царство, яке не можна потрясти, то будьмо вдячні, і служитимемо Богу з пошаною і страхом.

потому что Бог наш есть огонь поядающий.

Бо наш Бог, немов вогонь палючий, який може знищити нас.

Примечания:

Синодальный перевод

1 поприще — путь, дистанция, подвиг.

2 одесную — по правую руку, справа.

16 снедь — еда, пища.

19 гласу глаголов — голосу, говорящему (произносящему) слова, речи, обращению.

22 тьма — в исчислении: десять тысяч, множество.

25 глаголавшего, Глаголющего — говорящего, возвещавшего, предупреждающего, обращающего.

« 11 глава 13 глава »