Евреям 12 глава

Послание к Евреям апостола Павла
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Посему и мы, имея вокруг себя такое облако свидетелей, свергнем с себя всякое бремя и запинающий нас грех и с терпением будем проходить предлежащее нам поприще,

Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами,

взирая на начальника и совершителя веры Иисуса, Который, вместо предлежавшей Ему радости, претерпел крест, пренебрегши посрамление, и воссел одесную престола Божия.

дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу.

Помыслите о Претерпевшем такое над Собою поругание от грешников, чтобы вам не изнемочь и не ослабеть душами вашими.

Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами.

Вы ещё не до крови сражались, подвизаясь против греха,

Ви ще не боролися до крові, воюючи з гріхом.

и забыли утешение, которое предлагается вам, как сынам: «сын мой! не пренебрегай наказания Господня, и не унывай, когда Он обличает тебя.

І забули про заклик, що звернений до вас як до синів: Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє.

Ибо Господь, кого любит, того наказывает; бьёт же всякого сына, которого принимает».

Адже кого Господь любить, того й карає, і б’є кожного сина, якого приймає.

Если вы терпите наказание, то Бог поступает с вами, как с сынами. Ибо есть ли какой сын, которого бы не наказывал отец?

Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не картає?

Если же остаётесь без наказания, которое всем обще, то вы — незаконные дети, а не сыны.

Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви незаконні діти, а не сини.

Притом, если мы, будучи наказываемы плотскими родителями нашими, боялись их, то не гораздо ли более должны покориться Отцу духов, чтобы жить?

До того ж ми мали наших тілесних батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити?

Те наказывали нас по своему произволу для немногих дней; а Сей — для пользы, чтобы нам иметь участие в святости Его.

Ті — на короткий час нас карали, коли вважали це за потрібне, а Цей — для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості.

Всякое наказание в настоящее время кажется не радостью, а печалью; но после наученным через него доставляет мирный плод праведности.

Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності.

Итак, укрепите опустившиеся руки и ослабевшие колени

Тому випростайте опущені руки і знеможені коліна,

и ходите прямо ногами вашими, дабы хромлющее не совратилось, а лучше исправилось.

і стежки для ваших ніг зробіть прямими, аби кульгаве не збочило, але радше щоб виправилося.

Старайтесь иметь мир со всеми и святость, без которой никто не увидит Господа.

Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа.

Наблюдайте, чтобы кто не лишился благодати Божией; чтобы какой горький корень, возникнув, не причинил вреда, и чтобы им не осквернились многие;

Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився;

чтобы не было между вами какого блудника или нечестивца, который бы, как Исав, за одну снедь отказался от своего первородства.

аби не був хто блудником або нечестивим, як Ісав, який за одну страву віддав своє первородство.

Ибо вы знаете, что после того он, желая наследовать благословение, был отвержен; не мог переменить мыслей отца, хотя и просил о том со слезами.

Тож знайте, що й тоді, коли він забажав успадкувати благословення, — був відкинутий, хоча зі слізьми його шукав, бо не знайшов можливості покаятися.

Вы приступили не к горе, осязаемой и пылающей огнём, не ко тьме и мраку и буре,

Адже ви приступили не [до гори], до котрої можна доторкнутися, ні до палаючого вогню, і хмари, і темряви, і бурі,

не к трубному звуку и гласу глаголов, который слышавшие просили, чтобы к ним более не было продолжаемо слово,

і звука сурми, і голосу мови; його почувши, вони просили, аби більше не звучало до них слово,

ибо они не могли стерпеть того, что заповедуемо было: «если и зверь прикоснётся к горе, будет побит камнями или поражён стрелою»;

тому що не могли знести наказу: Коли б і тварина доторкнулася до гори, то нехай буде побита камінням!

и столь ужасно было это видение, что и Моисей сказал: «я в страхе и трепете».

І таким страшним було те видовище, що Мойсей сказав: Я наляканий і тремчу.

Но вы приступили к горе Сиону и ко граду Бога живого, к небесному Иерусалиму и тьмам Ангелов,

Але ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества,

к торжествующему собору и церкви первенцев, написанных на небесах, и к Судии всех — Богу, и к духам праведников, достигших совершенства,

до Церкви первістків, записаних на небі, до Бога — Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості,

и к Ходатаю нового завета — Иисусу, и к Крови кропления, говорящей лучше, нежели Авелева.

до Посередника Нового Завіту — Ісуса — і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.

Смотрите, не отвратитесь и вы от говорящего. Если те, не послушав глаголавшего на земле, не избегли наказания, то тем более не избежим мы, если отвратимся от Глаголющего с небес,

Пильнуйте, аби не відректися Того, Хто говорить. Якщо ті, котрі зреклися того, хто пророкував на землі, не уникнули кари, то тим більше ми, коли зрікаємося Того, Хто з неба,

Которого глас тогда поколебал землю и Который ныне дал такое обещание: «ещё раз поколеблю не только землю, но и небо».

і голос Якого тоді захитав землею, і Який тепер обіцяв, кажучи: Ще раз Я захитаю не тільки землею, але й небом.

Слова: «ещё раз» означают изменение колеблемого, как сотворённого, чтобы пребыло непоколебимое.

Оце «ще раз» означає заміну того, що хитається, як такого, що створене, аби залишилося непохитним.

Итак, мы, приемля царство непоколебимое, будем хранить благодать, которою будем служить благоугодно Богу, с благоговением и страхом,

Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служимо до вподоби Богові з побожністю і страхом.

потому что Бог наш есть огонь поядающий.

Адже наш Бог — це нищівний вогонь.

Примечания:

Синодальный перевод

1 поприще — путь, дистанция, подвиг.

2 одесную — по правую руку, справа.

16 снедь — еда, пища.

19 гласу глаголов — голосу, говорящему (произносящему) слова, речи, обращению.

22 тьма — в исчислении: десять тысяч, множество.

25 глаголавшего, Глаголющего — говорящего, возвещавшего, предупреждающего, обращающего.

« 11 глава 13 глава »