Числа 17 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (МП)

Промовив Господь до Мойсея:

И сказал Господь Моисею, говоря:

“Скажи Єлеазарові, синові Арона священика, щоб вигребав з пожарища кадильниці та геть струсив з них жар, вони бо посвячені.

скажи сынам Израилевым и возьми у них по жезлу от колена, от всех начальников их по коленам, двенадцать жезлов, и каждого имя напиши на жезле его;

З кадильниць отих людей, що проти самих себе згрішили, нехай зроблять тонко ковані бляшки на покриття жертовника, бо їх принесено до Господа, і вони стали святими; будуть вони знаком для синів Ізраїля.”

имя Аарона напиши на жезле Левиином, ибо один жезл от начальника колена их [должны они дать];

Узяв Єлеазар священик мідяні кадильниці, що їх були принесли ті, які згоріли, та й посплощував їх на покриття жертовника,

и положи их в скинии собрания, пред [ковчегом] откровения, где являюсь Я вам;

на спомин синам Ізраїля, щоб ніхто чужий, хто не з потомства Арона, не приступав кадити перед Господом і щоб і з ним не сталось, як із Корахом та його прибічниками, — як ото Господь йому був заповідав через Мойсея.

и кого Я изберу, того жезл расцветет; и так Я успокою ропот сынов Израилевых, которым они ропщут на вас.

Другого дня вся громада синів Ізраїля стала нарікати на Мойсея та Арона, кажучи: “Погубили ви люд Господній.”

И сказал Моисей сынам Израилевым, и дали ему все начальники их, от каждого начальника по жезлу, по коленам их двенадцать жезлов, и жезл Ааронов был среди жезлов их.

І коли громада збиралася проти Мойсея та Арона, вони звернулись до намету зборів, і ось хмара вкрила його, й з'явилася слава Господня.

И положил Моисей жезлы пред лицем Господа в скинии откровения.

Мойсей та Арон підступили до намету зборів.

На другой день вошел Моисей [и Аарон] в скинию откровения, и вот, жезл Ааронов, от дома Левиина, расцвел, пустил почки, дал цвет и принес миндали.

Промовив Господь до Мойсея:

И вынес Моисей все жезлы от лица Господня ко всем сынам Израилевым. И увидели они это и взяли каждый свой жезл.

“Відійдіть від цієї громади, я погублю їх в одну мить!” І впали вони обличчям до землі.

И сказал Господь Моисею: положи опять жезл Ааронов пред [ковчегом] откровения на сохранение, в знамение для непокорных, чтобы прекратился ропот их на Меня, и они не умирали.

Мовив Мойсей до Арона: “Візьми кадильницю та поклади до неї з жертовника жару й насип ладану, і йди чимдуж у громаду та відправ за них покуту, бо спалахнув гнів Господній, і почався мор.”

Моисей сделал это; как повелел ему Господь, так он и сделал.

Узяв Арон, як сказав Мойсей, кадильницю та й метнувсь у громаду, але мор уже почався між людьми. Насипав він ладану та й заходився справляти покуту за людей.

И сказали сыны Израилевы Моисею: вот, мы умираем, погибаем, все погибаем!

Стояв він між мертвими й живими, і мор припинився.

всякий, приближающийся к скинии Господней, умирает: не придется ли всем нам умереть?

Померло ж від мору 14 700, крім тих, які померли з-за Кораха.

І повернувсь Арон до Мойсея, до входу в намет зборів, коли мор припинився.

Господь промовив до Мойсея:

“Скажи синам Ізраїля і візьми від них по палиці, від кожного покоління, від князя кожного покоління, дванадцять палиць. І на палиці кожного напишеш його ім'я.

Ім'я ж Арона напиши на палиці Леві; одна бо лише буде палиця для голови покоління їхніх батьківських домів.

Потім покладеш їх у наметі зборів, перед свідоцтвом, де я звичайно зустрічаюся з тобою.

І станеться так, що палиця того, кого я вибрав, процвіте; і таким робом я втихомирю навколо мене шемрання синів Ізраїля, що нарікають на вас.”

Сказав це Мойсей синам Ізраїля, і подали йому всі їхні князі по палиці від кожного князя, за батьківськими домами їхніми, 12 палиць; і палиця Арона була між їхніми палицями.

І поклав Мойсей палиці перед Господом у наметі свідоцтва.

Другого дня ввійшов Мойсей у намет свідоцтва, аж ось розквітла палиця Арона, з дому Леві: пустила бруньки, зацвіла квітками й вродила стиглі миґдалі.

Виніс Мойсей усі палиці з-перед обличчя Господнього до всіх синів Ізраїля, і побачили вони, і кожен узяв свою палицю.

Господь сказав до Мойсея: “Принеси назад Аронову палицю до кивоту завіта, щоб зберегти її як осторогу й ознаку проти синів ворохобних, і нехай припиняться їхні нарікання на мене, щоб не вимерли вони.”

І Мойсей зробив так, як заповідав йому Господь, — так і вчинив він.

Сини ж Ізраїля промовили до Мойсея: “Глянь лишень, пропадаємо ми, гинемо, всі ми гинемо!

Хто тільки наблизиться до храмини Господньої, зараз умирає. Чи то ж усім нам загинути дощенту?”

« 16 глава 18 глава »