Приповістей 1 глава

Книга приказок Соломонових
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (МП)

Приповідки Соломона, сина Давида, царя Ізраїля,

Притчи Соломона, сына Давидова, царя Израильского,

щоб пізнати мудрість і навчання, щоб зрозуміти слова розсудні,

чтобы познать мудрость и наставление, понять изречения разума;

щоб засвоїти (собі) освічену науку, — справедливість, правосуддя та правоту, —

усвоить правила благоразумия, правосудия, суда и правоты;

щоб дати простодушним розсудність, юнакові знання та обачність,

простым дать смышленость, юноше — знание и рассудительность;

щоб мудрий слухав і зростав у знанні, розумний придбав здорові засади,

послушает мудрый — и умножит познания, и разумный найдет мудрые советы;

щоб зрозумів приповідки та приховане значення, слова мудрих та їхні загадки.

чтобы разуметь притчу и замысловатую речь, слова мудрецов и загадки их.

Острах Господній — початок мудрости; безумні мудрістю й навчанням нехтують.

Начало мудрости — страх Господень; [доброе разумение у всех, водящихся им; а благоговение к Богу — начало разумения;] глупцы только презирают мудрость и наставление.

Слухай, мій сину, настанови батька твого; не відкидай поучування матері твоєї,

Слушай, сын мой, наставление отца твоего и не отвергай завета матери твоей,

бо це гарний вінець тобі на голову, намисто тобі на шию.

потому что это — прекрасный венок для головы твоей и украшение для шеи твоей.

Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, не піддавайся!

Сын мой! если будут склонять тебя грешники, не соглашайся;

Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, причаймося на безвинного — без усякої причини,

если будут говорить: «иди с нами, сделаем засаду для убийства, подстережем непорочного без вины,

поглиньмо їх, мов Шеол, живих, цілком, мов би вони провалилися в пропасть!

живых проглотим их, как преисподняя, и — целых, как нисходящих в могилу;

Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, сповнимо наші доми здобиччю.

наберем всякого драгоценного имущества, наполним домы наши добычею;

Кинь жереб твій разом із нами, гаман нехай один буде в усіх нас!”

жребий твой ты будешь бросать вместе с нами, склад один будет у всех нас», —

Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, зверни ногу твою з їхньої стежки,

сын мой! не ходи в путь с ними, удержи ногу твою от стези их,

бо ноги їх біжать до злого, поспішають, щоб кров пролити.

потому что ноги их бегут ко злу и спешат на пролитие крови.

Таж даремно розставляють сіть в очах усілякої пернатої породи.

В глазах всех птиц напрасно расставляется сеть,

Вони ж на власну кров чигають, на самих себе засідають.

а делают засаду для их крови и подстерегают их души.

Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; воно вбиває того, хто його в собі має.

Таковы пути всякого, кто алчет чужого добра: оно отнимает жизнь у завладевшего им.

Мудрість по вулицях голосить, свій голос по майданах піднімає,

Премудрость возглашает на улице, на площадях возвышает голос свой,

на роздоріжжях гомінливих кличе, при входах у браму в місті виголошує:

в главных местах собраний проповедует, при входах в городские ворота говорит речь свою:

“Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, безумні ненавидітимуть науку?

«доколе, невежды, будете любить невежество? [доколе] буйные будут услаждаться буйством? доколе глупцы будут ненавидеть знание?

Верніться на мою дорогу; ось ізіллю на вас мій дух, слова мої звіщу вам.

Обратитесь к моему обличению: вот, я изолью на вас дух мой, возвещу вам слова мои.

За те, що кликала я, та ви зреклися, як простягала руку, ніхто не хотів зважати,

Я звала, и вы не послушались; простирала руку мою, и не было внимающего;

за те, що гордували всякою порадою моєю, моїх докорів не сприймали, —

и вы отвергли все мои советы, и обличений моих не приняли.

то я буду сміятися з вашого нещастя, я буду кпити, як на вас страх надійде;

За то и я посмеюсь вашей погибели; порадуюсь, когда придет на вас ужас;

як страх на вас надійде, немов буря; злетить на вас нещастя, немов вихор, коли на вас наляже гніт і смуток.

когда придет на вас ужас, как буря, и беда, как вихрь, принесется на вас; когда постигнет вас скорбь и теснота.

Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.

Тогда будут звать меня, и я не услышу; с утра будут искать меня, и не найдут меня.

За те, що вони зненавиділи науку, страху Господнього не прийняли,

За то, что они возненавидели знание и не избрали [для себя] страха Господня,

поради моєї не бажали, знехтували всі мої докори, —

не приняли совета моего, презрели все обличения мои;

тому плоди своїх учинків їстимуть, наситяться задумами своїми.

за то и будут они вкушать от плодов путей своих и насыщаться от помыслов их.

Бо відступництво невігласів їх убиває, і безтурботність дурнів губить їх.

Потому что упорство невежд убьет их, и беспечность глупцов погубит их,

Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, і буде спокійний, не боявшися лиха”.

а слушающий меня будет жить безопасно и спокойно, не страшась зла».

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

15 стезя — путь, дорога.

« 150 глава 2 глава »