Римлян 10 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Куліша та Пулюя → Аверинцев: отдельные книги

Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.

Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.

Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.

Кінець бо закону — Христос, на праведність кожному віруючому.

Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.

А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)

або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)

А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;

щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.

Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.

Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.

Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.

Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.

Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?

А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?

Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?

Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.

Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.

І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.

Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.

До Ізраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперечних.