Об’явлення 19 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Переклад Куліша та Пулюя → Cовременный перевод WBTC

А після сього чув я наче грімкий голос великого народу в небі, що казав: Алилуя! Спасеннє і слава і честь і сила Господеві Богу нашому;

После этого я услышал громкий шум, подобный голосу многочисленного народа в небесах. Они пели: "Аллилуйя! Победа, слава и сила принадлежит нашему Богу,

правдиві бо і праведні суди Його, що осудив велику блудницю, котра псувала землю блудодїяннєм своїм; і помстив кров слуг своїх од руки її.

ибо суд Его истинен и справедлив. Он наказал блудницу, совратившую землю своим распутством. Он наказал блудницу, чтобы отплатить за смерть Своих слуг".

І сказали удруге: Алилуя! а дим її сходить на вічні віки.

И снова запели они: "Аллилуйя! Дым будет возноситься над ней во веки вечные!"

І впали двайцять і чотири старцї, і чотири животні, і поклонились Богу, сидячому на престолї, глаголючи: Амінь! Алилуя!

И после того двадцать четыре старца и четверо животных пали ниц и стали поклоняться Богу, сидящему на троне. Они восклицали: "Аминь! Аллилуйя!"

А з престола вийшов голос і глаголав: Хвалїте Бога нашого, всї слуги Його, і боящі ся Його, і малі і великі.

Затем от престола раздался голос, произнёсший: "Восславьте нашего Бога все вы, слуги Его, все малые и великие, кто почитает Его!"

І чув я наче голос народу великого, і наче голос многих вод, і наче голос сильних громів, що казали: Алилуя! обняв бо царство Господь Бог Вседержитель.

И тогда услышал я нечто подобное голосам множества людей, как рёв могучего водопада, оглушительные раскаты грома. Они пели: "Аллилуйя! Ибо правит наш Бог Всемогущий!

Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.

Возрадуемся же и возликуем, и восславим Его, ибо настало время свадьбы Агнца, и невеста Его уже приготовилась.

І дано їй, щоб з'одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданнє сьвятих.

Дали ей надеть одежды из чистого сверкающего полотна". Полотно же означает праведные поступки Божьих святых.

І рече менї: напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весїлля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві.

Затем ангел сказал мне: "Запиши: блаженны те, кто приглашён на пир свадебный". И ещё сказал он мне: "Это истинные слова Божьи".

І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове — дух пророцтва.

И я упал к ногам его, поклоняясь, но он сказал мне: "Не делай этого! Я такой же слуга, как ты и братья твои, имеющие свидетельство Иисусово. Поклоняйся Богу! Ибо в свидетельстве Иисусовом — дух пророчества."

І бачив я відчинене небо, і ось, кінь білий, а що сидїв на ньому, Того зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює по правдї.

И тогда я увидел, что раскрылось небо, и передо мной предстал белый конь. Сидящего на нём называют Истинным и Верным, ибо Он судит и ведёт войну справедливо.

Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого нїхто не знав, як тільки Він сам.

Глаза Его подобны пылающему огню. На голове у Него множество венцов, и на них написано имя, которого не знает никто, кроме Него Самого.

А з'одягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже.

Он одет в одежды, омытые кровью. Имя Его — "Слово Божье".

А війська, що на небі, йшли слїдом за Ним на білих конях, з'одягнені у виссон білий і чистий.

За ним следовали войска всадников на белых конях, облачённых в чистые сверкающие одежды из тонкого белого полотна.

А з уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желїзним; і сам товче винотоку вина лютости і гнїва Бога Вседержителя.

Изо рта у Него исходит острый меч, которым Он поразит язычников. Он будет править ими железным жезлом, и отожмёт вино виноградными тисками яростного гнева Всемогущего Бога.

А на одежі в Нього, і на поясницї в Нього імя написане: Цар царів, і Пан панів.

На бедре у Него и на белом одеянии было написано Его имя: "Царь царей и Господь господствующих".

І бачив я одного ангела, що стояв на сонцї; і кликав він голосом великим, глаголючи усьому птаству, що лїтало посеред неба: Ходїть і зберітесь на вечерю великого Бога,

И тогда я увидел ангела, стоящего на солнце и громко воззвал он к птицам, парящим высоко в небе: "Придите, слетайтесь все вместе на великий пир Божий,

щоб їсти тїла царів, і тїла тисячників, і тїла сильних, і тїла коней, і тих, що сидять на них, і тїла всїх вольних і невольних, і малих і великих.

пожирать трупы царей, полководцев и великих мира сего, трупы коней и всадников их, трупы свободных и рабов, трупы малых и великих".

І бачив я зьвіра, і царі земні, і війська їх зібрані, щоб воювати війну з сидячим на конї, і з військом Його.

И увидел я тогда зверя и царей земных вместе с армиями их, собравшимися воевать с Сидящим на коне и с войском Его.

І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сїркою.

Но схватили зверя вместе с лжепророком, совершавшим для зверя чудеса. Этими чудесами он обманывал тех, на ком был знак зверя и кто поклонялся его изображению. Оба они были заживо брошены в кипящее озеро огненной серы.

І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.

Остальные же, кто был в их войске, были убиты мечом, исходившим изо рта Сидящего на коне. И все птицы досыта наелись их трупами.

« 18 глава 20 глава »