Об’явлення 19 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Переклад Огієнка → Cовременный перевод WBTC

По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив: „Алілу́я! Спасі́ння, і слава, і сила Господе́ві нашому,

После этого я услышал громкий шум, подобный голосу многочисленного народа в небесах. Они пели: "Аллилуйя! Победа, слава и сила принадлежит нашему Богу,

правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“

ибо суд Его истинен и справедлив. Он наказал блудницу, совратившую землю своим распутством. Он наказал блудницу, чтобы отплатить за смерть Своих слуг".

І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“

И снова запели они: "Аллилуйя! Дым будет возноситься над ней во веки вечные!"

І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“

И после того двадцать четыре старца и четверо животных пали ниц и стали поклоняться Богу, сидящему на троне. Они восклицали: "Аминь! Аллилуйя!"

А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“

Затем от престола раздался голос, произнёсший: "Восславьте нашего Бога все вы, слуги Его, все малые и великие, кто почитает Его!"

І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!

И тогда услышал я нечто подобное голосам множества людей, как рёв могучего водопада, оглушительные раскаты грома. Они пели: "Аллилуйя! Ибо правит наш Бог Всемогущий!

Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“

Возрадуемся же и возликуем, и восславим Его, ибо настало время свадьбы Агнца, и невеста Его уже приготовилась.

І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих.

Дали ей надеть одежды из чистого сверкающего полотна". Полотно же означает праведные поступки Божьих святых.

І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“

Затем ангел сказал мне: "Запиши: блаженны те, кто приглашён на пир свадебный". И ещё сказал он мне: "Это истинные слова Божьи".

І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.

И я упал к ногам его, поклоняясь, но он сказал мне: "Не делай этого! Я такой же слуга, как ты и братья твои, имеющие свидетельство Иисусово. Поклоняйся Богу! Ибо в свидетельстве Иисусовом — дух пророчества."

І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.

И тогда я увидел, что раскрылось небо, и передо мной предстал белый конь. Сидящего на нём называют Истинным и Верным, ибо Он судит и ведёт войну справедливо.

Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

Глаза Его подобны пылающему огню. На голове у Него множество венцов, и на них написано имя, которого не знает никто, кроме Него Самого.

I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

Он одет в одежды, омытые кровью. Имя Его — "Слово Божье".

А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.

За ним следовали войска всадников на белых конях, облачённых в чистые сверкающие одежды из тонкого белого полотна.

А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!

Изо рта у Него исходит острый меч, которым Он поразит язычников. Он будет править ими железным жезлом, и отожмёт вино виноградными тисками яростного гнева Всемогущего Бога.

I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.

На бедре у Него и на белом одеянии было написано Его имя: "Царь царей и Господь господствующих".

І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,

И тогда я увидел ангела, стоящего на солнце и громко воззвал он к птицам, парящим высоко в небе: "Придите, слетайтесь все вместе на великий пир Божий,

щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.

пожирать трупы царей, полководцев и великих мира сего, трупы коней и всадников их, трупы свободных и рабов, трупы малых и великих".

І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його.

И увидел я тогда зверя и царей земных вместе с армиями их, собравшимися воевать с Сидящим на коне и с войском Его.

І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

Но схватили зверя вместе с лжепророком, совершавшим для зверя чудеса. Этими чудесами он обманывал тех, на ком был знак зверя и кто поклонялся его изображению. Оба они были заживо брошены в кипящее озеро огненной серы.

А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

Остальные же, кто был в их войске, были убиты мечом, исходившим изо рта Сидящего на коне. И все птицы досыта наелись их трупами.

« 18 глава 20 глава »