Євреїв 2 глава

Послання до євреїв
Сучасний переклад → Синодальный перевод (МП)

1-2 Через те ми мусимо уважніше прислуховуватися до того, чого нас навчають, щоб не збитися з путі праведного. Слово Боже, що було сказане Ангелами, підтвердилося, а непокора завжди приводила до належного покарання.

Посему мы должны быть особенно внимательны к слышанному, чтобы не отпасть.

Ибо, если через Ангелов возвещенное слово было твердо, и всякое преступление и непослушание получало праведное воздаяние,

То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа.

то как мы избежим, вознерадев о толиком спасении, которое, быв сначала проповедано Господом, в нас утвердилось слышавшими [от Него,]

За волею Своєю Бог також додав Свої докази про нього через Духа Святого — знамення, дива й різноманітні чудеса.

при засвидетельствовании от Бога знамениями и чудесами, и различными силами, и раздаянием Духа Святаго по Его воле?

Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо.

Ибо не Ангелам Бог покорил будущую вселенную, о которой говорим;

Є у Святому Писанні такі слова: «Чому рід людський для Тебе такий важливий, чому піклуєшся про нього Ти? Ким є цей син людський,[6] котрий в помислах Твоїх?

напротив некто негде засвидетельствовал, говоря: что значит человек, что Ты помнишь его? или сын человеческий, что Ты посещаешь его?

На деякий час зробив його Ти нижчим, ніж Ангели. Його Ти наділив і Славою, і честю.

Не много Ты унизил его пред Ангелами; славою и честью увенчал его, и поставил его над делами рук Твоих,

Ти все поклав Йому до ніг[7]». Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому.

все покорил под ноги его. Когда же покорил ему все, то не оставил ничего непокоренным ему. Ныне же еще не видим, чтобы все было ему покорено;

Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного Славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.

но видим, что за претерпение смерти увенчан славою и честью Иисус, Который не много был унижен пред Ангелами, дабы Ему, по благодати Божией, вкусить смерть за всех.

Усе в світі існує від Бога й через Бога. І Славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.

Ибо надлежало, чтобы Тот, для Которого все и от Которого все, приводящего многих сынов в славу, вождя спасения их совершил через страдания.

Цей Обранець дав людям святість. І всі, хто здобув святість, одержали її від Божого Обранця, та стали однією родиною. Через те й не соромиться Ісус назвати їх своїми братами і сестрами.

Ибо и освящающий и освящаемые, все — от Единого; поэтому Он не стыдится называть их братиями, говоря:

Він каже: «Господи, Я розповім про Тебе Своїм братам і сестрам. Я вознесу хвалу Тобі перед Твоїм народом».

возвещу имя Твое братиям Моим, посреди церкви воспою Тебя.

І ще Він каже: «Вірою Своєю звернусь Я до Бога». І ще таке: «Ось Я, і зі Мною діти, яких Бог доручив Мені».

И еще: Я буду уповать на Него. И еще: вот Я и дети, которых дал Мне Бог.

Ці діти — то люди, які існують у плоті й крові. Через те Ісус і розділив їхню долю, і сам пізнав життя у плоті й крові. Він зробив це для того, щоб смертю Своєю подолати того, хто володіє владою смерті — диявола.

А как дети причастны плоти и крови, то и Он также воспринял оные, дабы смертью лишить силы имеющего державу смерти, то есть диавола,

Так Ісус зміг принести звільнення тим, хто все життя терпів рабство через страх смерті.

и избавить тех, которые от страха смерти через всю жизнь были подвержены рабству.

Бо ж очевидно, що не Ангели то були, кому Він допомагав. Ні, то Авраамові діти.

Ибо не Ангелов восприемлет Он, но восприемлет семя Авраамово.

Тому й Він мусив у всьому бути такими як ми, брати і сестри Його, щоб стати милосердним і сповненим віри Первосвящеником на службі Божій, щоб спокутувати гріхи людські.

Посему Он должен был во всем уподобиться братиям, чтобы быть милостивым и верным первосвященником пред Богом, для умилостивления за грехи народа.

Оскільки Сам Він здолав спокуси й зазнав страждань, то й іншим, хто зараз бореться зі спокусами, Він може допомогти.

Ибо, как Сам Он претерпел, быв искушен, то может и искушаемым помочь.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

3 толиком — столь великом.

14 диавол — старое написание, но не ошибка; сейчас пишут «дьявол», однако, чтобы искать по симфонии, нужно понимать, как слово пишется в старой орфографии.

« 1 глава 3 глава »