2 Samuel 1 глава

Samuel
Darby Bible Translation → Українська Біблія. Турконяк

And it came to pass after the death of Saul, when David had returned from the slaughter of the Amalekites, that David abode two days in Ziklag.

І сталося, після того, як помер Саул, Давид повернувся. Розгромивши Амалика, Давид перебував у Секелаку два дні.

And it came to pass on the third day, that behold, a man came out of the camp from Saul with his garments rent, and earth upon his head; and as soon as he came to David, he fell to the earth and did obeisance.

І сталося третього дня, що ось прийшов чоловік з табору, з людей Саула, його одяг роздертий, а на його голові — земля. І сталося, коли він підходив до Давида, то впав на землю і поклонився йому.

And David said to him, Whence comest thou? And he said to him, Out of the camp of Israel am I escaped.

А Давид його запитав: Звідки ти прийшов? А він відповів йому: Я врятувався з табору Ізраїля.

And David said to him, What has taken place? I pray thee, tell me. And he said that the people had fled from the battle, and many of the people also had fallen and died, and that Saul and Jonathan his son were dead also.

І сказав йому Давид: Яке це слово, сповісти мені? Той відповів: Народ утік з бою, полягло багато народу і загинуло. Загинув також і Саул, і його син Йонатан загинув.

And David said to the young man that told him, How knowest thou that Saul and Jonathan his son are dead?

Тоді Давид сказав слузі, який йому сповіщав: Як ти довідався, що загинув Саул і його син Йонатан?

And the young man that told him said, I happened by chance to be upon mount Gilboa, and behold, Saul leaned on his spear; and behold, the chariots and horsemen followed hard after him.

А слуга, який про це сповіщав йому, відповів: Випадково потрапив я на гору в Ґелвуї, і ось Саул опирався на свій спис, а колісниці й вельможі на нього напирали.

And he looked behind him, and saw me, and called to me. And I said, Here am I.

Він озирнувся позаду себе, побачив мене і покликав мене, а я сказав: Ось я!

And he said to me, Who art thou? And I said to him, I am an Amalekite.

Він же сказав мені: Хто ти? Я сказав: Я — амаликієць.

He said to me again, Stand, I pray thee, over me, and slay me; for anguish has seized me; for my life is yet whole in me.

Стань же наді мною і вбий мене, — сказав він мені, — бо мене огорнула страшна темрява, і вся моя душа в мені!

So I stood over him, and put him to death, for I knew that he would not live after his fall; and I took the crown that was upon his head, and the bracelet that was on his arm, and have brought them hither to my lord.

Тож я став над ним, і я вбив його, бо знав, що він не житиме після свого падіння. І я взяв царський вінець, який на його голові, та браслет, що на його руці, і я приніс їх сюди моєму володареві.

Then David took hold of his garments and rent them; and all the men that were with him [did] likewise.

Давид схопився за свій одяг і роздер його, і всі мужі, які були з ним, роздерли їхній одяг.

And they mourned, and wept, and fasted until even for Saul, and for Jonathan his son, and for the people of Jehovah, and for the house of Israel; because they were fallen by the sword.

І плакали, і ридали, і постили аж до вечора за Саула і за його сина Йонатана, за народ Юди і за ізраїльський дім, бо були побиті мечем.

And David said to the young man that told him, Whence art thou? And he said, I am the son of an Amalekite stranger.

І сказав Давид слузі, який йому сповіщав: Звідки ти? Той відповів: Я — син мужа з роду Амалика.

And David said to him, How wast thou not afraid to stretch forth thy hand to destroy Jehovah's anointed?

А Давид йому сказав: Як же ти не побоявся підняти своєї руки, щоб убити Господнього помазаника?

Then David called one of the young men and said, Draw near, [and] fall on him. And he smote him that he died.

І тоді Давид покликав одного зі своїх слуг, і сказав: Підійди і напади на нього! І він наніс йому удар, і той помер.

And David said to him, Thy blood be upon thy head; for thy mouth has testified against thee, saying, I have slain Jehovah's anointed.

І промовив до нього Давид: Твоя кров на твоїй голові, бо твої уста засвідчили проти тебе, кажучи: Я вбив Господнього помазаника!

And David lamented with this lamentation over Saul and over Jonathan his son;

Такою скорботною піснею Давид оплакував Саула і його сина Йонатана,

and he bade them teach the children of Judah [the song of] the bow. Behold, it is written in the book of Jasher: --

і сказав навчити синів Юди, ось записано в Книзі праведного:

The beauty of Israel is slain upon thy high places: how are the mighty fallen!

Постав стовпа, Ізраїлю, за померлих на твоїх висотах, за ранених. Як полягли сильні!

Tell [it] not in Gath, carry not the tidings in the streets of Ashkelon; Lest the daughters of the Philistines rejoice, Lest the daughters of the uncircumcised triumph.

Не сповіщайте в Ґеті й не розповідайте на роздоріжжях Аскалона, щоби часом не зраділи дочки филистимців, аби часом не втішилися дочки необрізаних.

Ye mountains of Gilboa, let there be no dew, no rain upon you, nor fields of heave-offerings! For there the shield of the mighty was vilely cast away, The shield of Saul, [as] not anointed with oil.

Гори, що в Ґелвуї, хай на вас не буде роси чи дощу, ні поля первоплодів, бо там зневажливо розправилися зі щитом сильних, — щит Саула не був помазаний олією.

From the blood of the slain, from the fat of the mighty, The bow of Jonathan turned not back, And the sword of Saul returned not empty.

Від крові поранених, від жиру сильних лук Йонатана не повертався порожнім, і меч Саула не приходив назад порожнім.

Saul and Jonathan, beloved and pleasant in their lives, Even in their death were not divided; They were swifter than eagles, they were stronger than lions.

Саул і Йонатан, улюблені й прекрасні, нерозлучні, гарні були за їхнього життя і в їхній смерті не розділилися, легші за орлів і сильніші за левів.

Ye daughters of Israel, weep over Saul, who clothed you in scarlet with splendour, Who put ornaments of gold upon your apparel.

Плачте, ізраїльські дочки, за Саулом, який одягав вас у кармазин з вашими прикрасами, який приносив золоті прикраси для вашого одягу.

How are the mighty fallen in the midst of the battle! Jonathan is slain upon thy high places.

Як полягли сильні посеред бою, Йонатан убитий на твоїх висотах.

I am distressed for thee, my brother Jonathan: very pleasant wast thou unto me; Thy love to me was wonderful, passing women's love.

Вболіваю за тобою, мій брате Йонатане! Ти для мене найпрекрасніший, прекраснішою за любов жінок є для мене твоя любов.

How are the mighty fallen, and the instruments of war perished!

Як полягли сильні, і загинула бойова зброя!

« 31 глава 2 глава »