2 Петра 2 глава

Второе соборное послание святого апостола Петра
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Впрочем, бывали в народе и лжепророки, как и среди вас будут лжеучителя. Они протащат к вам свои губительные ереси, отрекутся от Владыки, Который их приобрел за выкуп — так они навлекут на себя скорую гибель.

У минулому з’являлися лжепророки серед людей Божих, так само, як і серед вас будуть лженаставники. Вони будуть нести згубні вчення і заперечувати Господу, Який заплатив за їхню свободу. Тим самим вони самі ведуть себе до загибелі.

И многие последуют за собственным распутством, и из-за таких людей Путь истины подвергнется поруганию.

Багато хто йтиме за ними у своїй розпусті. І через них дорога правди буде зневажена.

В поисках наживы они станут подкупать вас притворными речами — но на самом деле они давно осуждены, не избежать им погибели.

Жадібні, вони зароблятимуть на вас, обдурених їхніми облесливими словами. Та вирок їм давно винесено, і Всевишній принесе їм неминучу загибель.

Ведь Бог даже ангелов не пощадил, когда они согрешили — заключил их в преисподнюю в оковах мрака и держит там для будущего суда.

Адже Бог не помилував ангелів, які грішили, а відправив їх до темного підземелля у пекло, щоб перебували вони там аж до самого суду.

Он не пощадил и прежний мир и сохранил лишь восьмерых, включая Ноя — вестника праведности, когда навел потоп на мир, населенный нечестивыми.

Всевишній не помилував й давнього світу, але захистив Ноя, людину, яка проповідувала праведне життя, і ще сімох, коли Він наслав потоп на світ безбожників.

И города Содом и Гоморру Бог осудил на уничтожение и испепелил — в пример и назидание нечестивцам.

Він прирік міста Содом і Ґоморру і спопелив їх. То був приклад суду над нечестивцями, щоб знали, що з ними трапиться.

Но избавил от гибели праведника Лота, которому опостылело жить среди преступного разврата:

Але Він врятував праведну людину Лота, який був пригнічений розпусною поведінкою нечестивих.

мучительно было этой праведной душе видеть и слышать изо дня в день беззаконные дела.

Цей добрий чоловік мучився в душі своїй праведній через беззаконні вчинки, котрі він бачив і про які він чув, живучи день у день серед них.

Да, Господь умеет избавлять праведников от искушений, а неправых Он держит под стражей до дня Суда.

Отож Господь знає, як благочесних врятувати від випробувань. І так само Він знає, як неправедних дотримати до Дня Суду, коли їх буде покарано.

И прежде всего тех, кто движим грязными плотскими желаниями, кто презирает власти — эти самоуверенные наглецы не боятся бранить прославленных.

Це покарання головним чином для тих, хто потурає брудній хтивості своїй, своїй людській природі й зневажає Його владу. Ці лжевчителі зухвалі й самовпевнені, і без страху зневажають славних.[2]

Ангелы превосходят таких людей силой и мощью, но даже они не выносят им обвинительного приговора от имени Господа.

Хоч Ангели й дужчі й могутніші, вони ж ніколи не обмовляють їх перед Господом!

Эти люди ругают то, чего не понимают — они как бессмысленные животные, которые по своей природе родятся, чтобы их ловили и губили. И погибнут они так же, как те животные.

Люди ці ганять те, чого не розуміють. Вони, мов та звірина нерозумна, яка чинить згідно з природою своєю, оскільки народжена для того, щоб її спіймали і вбили. І як та худоба дика, вони будуть забиті.

За свою неправду они получат, что за нее причитается. Они находят удовольствие в забавах при свете дня, и когда они пируют с вами — лишь забавляются собственным обманом вам в осквернение и насмешку.

За їхнє зло їм заплатиться злом. Ті люди насолоджуються злими вчинками, які роблять привселюдно серед білого дня. Вони — погань і мерзенність, та лише соромлять вас, бенкетуючи з вами.

У них перед глазами только распутство и непрерывные грехи, они охотятся за незрелыми душами, а сердца их привычны к жадности, и ждет их проклятие.

У них хтиві очі, які дивляться на жінку тільки як на предмет перелюбу. Вони не можуть спинитися в гріховності своїй, та зваблюють нестійких, вводячи їх у пастку гріха. Серця їхні повні жадоби. Вони прокляті.[3]

Оставив прямой путь, они заблудились и подражают Валааму, сыну Восора, который пожелал прибыли от неправедного пророчества.

Вони заблукали, збилися з праведної дороги, пішовши шляхом Валаама, сина Восора, який любив одержувати плату за неправедне.

И кто же обличил его в беззаконии? Бессловесное животное под седлом заговорило человеческим голосом и остановило безумие пророка.

Але ж йому було показано ослицею, що він неправий, коли ослиця заговорила людським голосом і зупинила божевільного провидця.

Эти люди — пересохшие источники, гонимые бурей облака, мрак и тьма уготованы им.

Ці лжевчителі — неначе сухі, безводні джерела, чи гнані бурею хмари. На них чекає морок темряви вічної.

Они произносят напыщенную чушь и ловят на приманку телесных желаний тех, кто едва начал отходить от жизни во лжи.

Вони вихваляються безглуздими словами, та вводять людей у пастку гріха. Використовуючи як спокусу тілесні бажання, вони знаходять тих, хто тільки-но втекли від неправедного життя й повертають їх до гріха.

Они обещают таким свободу, но сами они рабы погибели, ведь всякий становится рабом того, кто его победил.

Вони обіцяють тим людям волю, хоча самі є раби гріховного розтління. Адже людина є рабом того, що підкорило її.

Такие люди познали Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа, отошли было от грязи этого мира — но снова запутались и попали к ней в плен, что для них еще хуже прежнего.

Бо коли люди, прийнявши й пізнавши Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, відійшли від опоганення світу, а потім знову загрузли в ньому, переможені, цього разу їхня доля буде ще гіршою, ніж коли вони вперше стали на шлях розпусти.

Лучше бы им было никогда не знать пути праведности, чем познать, а потом отказаться от переданной им святой заповеди.

Краще для них було б і не пізнавати праведної дороги, ніж пізнати святу заповідь, передану їм, і знову зректися її.

Вот какая поговорка точно к ним подходит: «пёс к своей блевотине вернулся». И ещё: «отмыли свинью — пошла в грязи валяться».

Що трапляється з такими, справедливо говорить прислів’я: «Пес повертається до свого ж блювотиння» або «Як свиню не мий, вона все одно грязюку знайде».

« 1 глава 3 глава »