2 Петра 2 глава

Второе соборное послание святого апостола Петра
Перевод Десницкого → Переклад Хоменка

Впрочем, бывали в народе и лжепророки, как и среди вас будут лжеучителя. Они протащат к вам свои губительные ереси, отрекутся от Владыки, Который их приобрел за выкуп — так они навлекут на себя скорую гибель.

Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель.

И многие последуют за собственным распутством, и из-за таких людей Путь истины подвергнется поруганию.

Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.

В поисках наживы они станут подкупать вас притворными речами — но на самом деле они давно осуждены, не избежать им погибели.

У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.

Ведь Бог даже ангелов не пощадил, когда они согрешили — заключил их в преисподнюю в оковах мрака и держит там для будущего суда.

Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;

Он не пощадил и прежний мир и сохранил лишь восьмерых, включая Ноя — вестника праведности, когда навел потоп на мир, населенный нечестивыми.

і коли він не пощадив старовинний світ, — а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, — і навів потоп на світ безбожних;

И города Содом и Гоморру Бог осудил на уничтожение и испепелил — в пример и назидание нечестивцам.

і коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;

Но избавил от гибели праведника Лота, которому опостылело жить среди преступного разврата:

коли він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,

мучительно было этой праведной душе видеть и слышать изо дня в день беззаконные дела.

— бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, —

Да, Господь умеет избавлять праведников от искушений, а неправых Он держит под стражей до дня Суда.

то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;

И прежде всего тех, кто движим грязными плотскими желаниями, кто презирает власти — эти самоуверенные наглецы не боятся бранить прославленных.

особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,

Ангелы превосходят таких людей силой и мощью, но даже они не выносят им обвинительного приговора от имени Господа.

тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом — зневажливого осуду.

Эти люди ругают то, чего не понимают — они как бессмысленные животные, которые по своей природе родятся, чтобы их ловили и губили. И погибнут они так же, как те животные.

Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені

За свою неправду они получат, что за нее причитается. Они находят удовольствие в забавах при свете дня, и когда они пируют с вами — лишь забавляются собственным обманом вам в осквернение и насмешку.

і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, — брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.

У них перед глазами только распутство и непрерывные грехи, они охотятся за незрелыми душами, а сердца их привычны к жадности, и ждет их проклятие.

Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, — діти прокляття!

Оставив прямой путь, они заблудились и подражают Валааму, сыну Восора, который пожелал прибыли от неправедного пророчества.

Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,

И кто же обличил его в беззаконии? Бессловесное животное под седлом заговорило человеческим голосом и остановило безумие пророка.

тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.

Эти люди — пересохшие источники, гонимые бурей облака, мрак и тьма уготованы им.

Вони — джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.

Они произносят напыщенную чушь и ловят на приманку телесных желаний тех, кто едва начал отходить от жизни во лжи.

Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.

Они обещают таким свободу, но сами они рабы погибели, ведь всякий становится рабом того, кто его победил.

Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.

Такие люди познали Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа, отошли было от грязи этого мира — но снова запутались и попали к ней в плен, что для них еще хуже прежнего.

Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.

Лучше бы им было никогда не знать пути праведности, чем познать, а потом отказаться от переданной им святой заповеди.

Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.

Вот какая поговорка точно к ним подходит: «пёс к своей блевотине вернулся». И ещё: «отмыли свинью — пошла в грязи валяться».

З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»

« 1 глава 3 глава »