Деяния 1 глава

Деяния апостолов
Перевод Десницкого → Переклад Хоменка

В первой книге я написал тебе, Феофил, обо всем, что делал и чему учил Иисус с самого начала

Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку

и до того дня, когда Он по действию Святого Духа дал повеления апостолам, которых Сам прежде избрал, и был вознесен на небо.

аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.

Перед тем Он явился им, живой, уже после всех страданий, и тому было много свидетельств. Сорок дней Он являлся им и говорил с ними о Царстве Божьем.

Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.

За совместной трапезой Он объявил им, чтобы не покидали Иерусалима, а ждали, что Отец исполнит обещанное:— Вы ведь слышали об этом от Меня:

Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;

Иоанн крестил, омывая водой, а вы через несколько дней будете омыты Святым Духом.

бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.

А они — те, кто там собрался — стали спрашивать Его:— Господи, не настало ли время Тебе восстановить в Израиле царство?

Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»

Он им ответил:— Не вам знать времена и сроки, их определил Своей властью Отец.

Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.

Но вы обретете силу, когда на вас сойдет Святой Дух, и станете свидетельствовать обо Мне в Иерусалиме, по всей Иудее и Самарии и даже до края Земли.

Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

Так сказал Иисус, и прямо у них на глазах поднялся ввысь, и облако скрыло Его от их взоров.

І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.

Так они стояли и смотрели на небо, пока Он возносился — и тут рядом с ними появились двое в белых облачениях.

І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі

Они сказали:— Галилеяне! Что вы стоите и смотрите на небо? Иисус — Он был взят от вас на небо, и каким вы видели Его небесное восхождение, таким же точно образом Он и вернется.

і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»

С той горы (она называлась Елеонской и находилась вблизи от Иерусалима, так что можно было дойти до нее и в субботний день) они вернулись в Иерусалим.

Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму — день ходи в суботу.

Они вошли в ту самую верхнюю комнату, где обычно и находились: Петр, Иоанн, Иаков, Андрей, Филипп, Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков (сын Алфея), Симон по прозванию Зелот и Иуда (сын Иакова).

Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.

Все они непрестанно и единодушно молились; были там и женщины, в том числе Мария, мать Иисуса, вместе с Его братьями.

Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.

В один из тех дней Петр поднялся среди собратьев (а там собралось человек сто двадцать) и сказал:

І ставши тими днями Петро серед братів, — зібралось їх разом яких 120, — промовив:

— Братья! Исполнилось то, что Святой Дух устами Давида заранее возвестил в Писании об Иуде: он указал дорогу тем, кто схватил Иисуса.

«Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.

Он был одним из нас и участвовал в нашем общем служении.

Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.

А на деньги, полученные за неправое дело, он купил поле. Но когда он рухнул на землю, лопнуло его брюхо и внутренности вывалились,

Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.

это стало известно всем жителям Иерусалима, и тот участок они назвали Акелдама (на местном языке это означает «кровавый участок»).

Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.

Ведь и в книге псалмов написано: «пусть его жилище опустеет, пусть никто не селится в нем» и «его звание пусть переймет иной».

Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.

Это должен быть один из нас, кто был вместе с нами всё то время, что Господь Иисус провел среди нас,

Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,

со времени, как Его крестил Иоанн, и до дня, когда Он был от нас вознесен — и такой человек станет вместе с нами свидетелем Его воскресения.

почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, — щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»

Вывели вперед двоих: Иосифа по прозванию Варсавва (еще его называли Юстом) и Матфия.

І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.

И помолились:— Господи, Тебе открыты сердца всех людей, покажи, кого Ты избрал из этих двоих,

І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,

чтобы он принял апостольское служение вместо Иуды, который его оставил и отправился туда, где ему самое место.

щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.

Бросили о них жребий, и он выпал на Матфия, который и был причислен к одиннадцати апостолам.

І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.

« 21 глава 2 глава »