3 Царств 17 глава

Третья книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Илия из города Фесвит в Галааде сказал Ахаву: «Так же верно, как жив Господь, Бог Израиля, Которому я служу, несколько лет не будет здесь ни росы, ни дождя. Дождь пойдёт, только если я прикажу».

Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово.»

Затем Господь сказал Илии:

І надійшло до нього таке слово Господнє:

«Уйди отсюда, пойди на восток и спрячься у потока Хораф, к востоку от реки Иордан.

«Іди звідси й повернися на схід сонця та сховайся коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.

Ты будешь пить из потока, а воронам Я приказал кормить тебя там».

Ти питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу.»

И сделал он так, как сказал ему Господь. Он пошёл к потоку Хораф, на востоке от Иордана, и остался там.

Пішов він і зробив на Господній наказ, і рушив, і оселився коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.

Вороны приносили ему хлеб и мясо каждое утро и каждый вечер, а пил он из потока.

Круки приносили йому хліба й м'яса вранці та хліба й м'яса ввечері, а пив він з потоку.

Через некоторое время этот поток высох, потому что не было дождей.

Та ось по деякому часі висох потік, бо не було дощу в країні.

Тогда Господь сказал Илии:

Тоді надійшло до нього таке слово Господнє:

«Иди в Сарепту, которая находится в Сидоне, и оставайся там. Я велел вдове там кормить тебя».

«Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. Я повелів там удові, щоб давала тобі їсти.»

Илия отправился в Сарепту. Когда он подошёл к городским воротам, он увидел женщину, которая собирала дрова. Илия сказал ей: «Не принесёшь ли ты мне немного воды в кувшине, чтобы я мог напиться?»

Устав він та й подався в Сарепту; прийшов до воріт міста, аж ось удовиця збирає дрова. Покликав він її та й каже: «Дай мені, будь ласка, трохи води з глечика напитись.»

Когда она пошла за водой, он крикнул ей вслед: «И принеси мне, пожалуйста, кусок хлеба».

Як же вона йшла по воду, кликнув у слід і каже: «Приниси мені, будь ласка, і шматок хліба.»

Она ответила: «Клянусь Господом, Богом твоим, у меня нет хлеба, а только горсть муки в кадке и немного масла в кувшине. Я пришла сюда, чтобы собрать несколько поленьев, отнести их домой и приготовить еду для себя и для моего сына. Мы съедим это, а потом умрём от голода».

Вона ж каже: «Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема в мене нічого печеного, тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. Оце назбираю трохи дров та повернувшись, приготую, що маю, собі та синові, а там з'їмо й помремо.»

Но Илия сказал ей: «Не бойся. Пойди домой и сделай, как ты сказала. Но сначала испеки для меня пресную лепёшку из того, что у тебя есть, и принеси её мне, а потом приготовь что-нибудь для себя и для своего сына.

Ілля ж їй: «Не журись, іди й зроби, як сказала; тільки наперед спечи мені коржика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля.

Господь, Бог Израиля, говорит: „Мука в кадке и масло в кувшине не кончатся до того дня, когда Господь пошлёт дождь на землю”».

Так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Посуд з мукою не спорожниться, глечик з олією не опустіє аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.»

Женщина ушла и сделала так, как сказал ей Илия. И было достаточно еды для него, для неё и её сына на много дней.

Пішла вона й зробила, як сказав їй Ілля; і їла вона, він і її син довго.

Мука в кадке не кончалась, и масло в кувшине не убывало, как и сказал Господь через Илию.

Посуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю.

После этого заболел сын женщины, которая была хозяйкой дома. Ему становилось всё хуже и хуже, и в конце концов он перестал дышать.

Після цього занедужав син тієї жінки, що її була господа, і недуга його була така важка, що зостався без віддиху.

И сказала женщина Илии: «Ты — Божий человек. Можешь ли ты помочь мне? Или ты пришёл, чтобы напомнить мне о моих грехах и убить моего сына?»

І каже вона до Іллі: «Що мені чинити з тобою, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене на те, щоб нагадати мої гріхи та навести смерть на мого сина.»

Илия сказал ей: «Дай мне твоего сына». Он взял его из её рук, отнёс в комнату наверху, где он жил, и положил мальчика на свою постель.

А він сказав до неї: «Дай мені сюди твого сина.» І взяв у неї з лона, поніс його на гору у світлицю, де мешкав, та й поклав його на своїй постелі.

Затем он помолился Господу: «О, Господи, Бог мой, неужели ты и вдове, у которой я живу, причинишь зло, умертвив её сына?»

Тоді візвав Господа словами: «Господи, Боже мій! Невже ж ти хочеш заподіяти таке зло вдовиці, де я гостював, щоб навести смерть на її сина?»

Затем Илия трижды склонился над мальчиком, при этом произнеся такую молитву: «О, Господи, Бог мой, верни жизнь мальчика в тело его!»

І простягся тричі над хлопчиком і візвав до Господа словами: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього!»

Тогда Господь услышал молитву Илии. Жизнь мальчика вернулась в него, и он ожил!

Почув Господь голос Іллі, і душа хлопцева повернулась до нього, і він ожив.

Илия взял мальчика и свёл его вниз из своей верхней комнаты. Он отдал его матери и сказал: «Смотри, твой сын жив!»

Узяв Ілля хлопця, зніс його зо світлиці вниз у хату та й передав матері, кажучи: «Дивися, син твій живий.»

Тогда женщина сказала Илии: «Теперь я знаю, что ты человек Божий и что Господь говорит через тебя правду!»

Жінка ж сказала Іллі: «Тепер я знаю, що ти — чоловік Божий та що слово Господнє в устах твоїх — правда.»

« 16 глава 18 глава »