3 Царств 20 глава

Третья книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Венадад, сирийский царь, собрал всё своё войско. С ним было тридцать два царя со своими конницами и колесницами. Они напали на Самарию и воевали против неё.

Бен-Гадад, цар арамійський, зібрав усе своє військо — було з ним 32 царі з кіньми й колісницями — і вирушив, обложив Самарію й воював з нею.

Царь отправил послов в город к Ахаву, израильскому царю,

Він послав послів у місто до Ахава, царя ізраїльського,

сказать: «Так говорит Венадад: „Твоё серебро и золото, а также твои лучшие жёны и дети принадлежат мне”».

і повелів йому сказати: «Так говорить Бен-Гадад: Срібло твоє й золото твоє — воно моє, жінки ж твої й діти твої — зостануться для тебе.»

Тогда царь Израиля ответил: «О, господин мой царь, я согласен, что я и всё, что у меня есть, принадлежит тебе».

Цар ізраїльський відповів йому так: «Як кажеш, пане мій царю, я твій з усім, що маю.»

Затем послы снова вернулись к Ахаву и сказали: «Так говорит Венадад: „Я говорил тебе раньше, что всё твоё серебро и золото, а также твои лучшие жёны и дети принадлежат мне. Отдай мне их!

Посли, однак же прийшли знову й сказали: «Так каже Бен-Гадад: Я посилаю тобі сказати, щоб ти дав мені срібло твоє і золото твоє, жінок твоїх і дітей твоїх.

Завтра к этому времени я пошлю к тебе своих слуг, чтобы они осмотрели твой дом и дом твоих слуг. Ты должен отдать им все свои драгоценности, и они принесут их ко мне”».

Тож знай, що взавтра о цій добі пришлю до тебе моїх слуг; вони обшукають твій дім і доми твоїх слуг, заберуть із собою все, що їм довподоби, та й винесуть геть.»

Тогда израильский царь созвал всех старейшин страны и сказал им: «Смотрите, Венадад ищет беды. Сначала он сказал, что все мои жёны и дети, моё серебро и золото принадлежат ему. Я не стал возражать этому. Но теперь он хочет забрать всё в своё владение».

Тоді цар ізраїльський скликав усіх старших краю і сказав: «Бачите ясно, що він задумав зло на мене; він присилає до мене й вимагає моїх жінок і моїх дітей, тоді як я не відмовив йому мого срібла й мого золота.»

Однако старейшины и все люди сказали ему: «Не слушай его и не соглашайся».

Старші всі й увесь народ йому відказали: «Не слухай, не згоджуйся!»

И сказал он послам Венадада: «Скажите господину своему царю, что я сделаю всё, о чём он говорил мне в первый раз, но я не могу подчиниться второму требованию». Послы принесли ответ царю Венададу,

Тоді він відповів так послам Бен-Гадада: «Скажіте моєму панові цареві: Усе, що ти жадав від твого слуги за першим разом, зроблю; цього ж не можу зробити.» І пішли посли і віднесли йому відповідь.

который послал их обратно сказать: «Я полностью уничтожу Самарию. Я обещаю, что ничего не останется от города! Не останется даже по горсти самарийского праха для каждого из моих людей. Пусть боги уничтожат меня, если я не сделаю этого!»

Тоді Бен-Гадад прислав йому сказати: «Нехай боги сяке й таке мені заподіють та ще й причинять, коли самарійського пороху стане на те, щоб узяти по жмені всім людям, що ось зо мною.»

Тогда израильский царь ответил: «Скажите Венададу: „Пусть хвалится не тот, кто надевает доспехи, а тот, кто останется в живых после битвы, чтобы их снять”».

А цар ізраїльський відповів: «Скажіть йому: Хто підперізується зброєю, нехай не чваниться так, як той, хто її скидає.»

Царь Венадад услышал это послание, когда пил в своём шатре с другими царями. Он приказал своим людям подготовиться к атаке, и все воины приготовились к осаде города.

Як тільки Бен-Гадад почув це, а він саме випивав з царями під шатрами, то повелів своїм слугам: «На місця!» І ті облягли місто.

В это время один пророк подошёл к Ахаву, израильскому царю, и сказал: «Так говорит тебе Господь: „Ты видишь это огромное полчище? Сегодня я позволю тебе разбить это войско. Тогда ты узнаешь, что Я — Господь”».

Та ось один пророк приступив до Ахава, царя ізраїльського, і каже: «Так говорить Господь: Чи бачиш цей великий натовп? Сьогодні видам тобі його в руки, щоб ти знав, що я — Господь.»

Ахав спросил: «С чьей помощью ты разобьёшь их?» Пророк ответил: «Господь говорит: „С помощью молодых слуг областных правителей”». Тогда царь спросил: «Кто будет командовать армией?» Пророк ответил: «Ты».

Ахав спитав: «Через кого?» А пророк відповів: «Так говорить Господь: Через вояків, що під окружними начальниками.» Той спитав далі: «Хто розпочне битву?» Пророк відповів: «Ти!»

Ахав собрал молодых слуг областных правителей; всего их было двести тридцать два. Затем он собрал всё израильское войско; всего в нём было семь тысяч человек.

Ахав зробив перегляд вояків, що під окружними начальниками; було їх 232. По тому ж зробив перегляд усього народу, усіх синів Ізраїля; 7 000 було їх.

Ахав начал наступление в полдень, в то время как царь Венадад вместе с тридцатью двумя царями, помогавшими ему, напились допьяна в своих шатрах.

Вирушили вони опівдні, тим часом як Бен-Гадад напивсь під шатрами до п'яна, сам він і 32 царі, що прийшли йому на підмогу.

Молодые слуги правителей областей выступили первыми. Люди царя Венадада донесли ему, что воины вышли из Самарии.

Першими двигнулися молоді хлопці, що під окружними начальниками. Послали й звістили про це Бен-Гадада: «Вирушили мужі з Самарії.»

И он сказал: «Может быть, они вышли воевать, а может быть, вышли просить мира. Схватите их живыми».

І повелів він: «Як вони вийшли з мирними намірами, схопіть їх живцем; та як вони вийшли для битви, все одно схопіть їх живцем!»

Молодые слуги областных правителей первыми пошли в атаку. И всё израильское войско следовало за ними.

Вирушили, отже, з міста: молоді хлопці, що під окружними начальниками, а за ними військо,

Каждый израильтянин убивал своего противника. Сирийцы побежали, а израильтяне погнались за ними, но Венадад, сирийский царь, спасся на коне в сопровождении нескольких кавалеристов.

і кожен ударив на свого противника. Арамії утекли, Ізраїль же погнавсь за ними. Бен-Гадад, цар арамійський, втік на коні зо своєю кіннотою.

Царь Израиля повёл войско, захватил коней и колесницы и нанёс великое поражение сирийскому войску.

Рушив тоді цар ізраїльський, забрав коні й колісниці й завдав араміям величезної поразки.

Тогда к израильскому царю подошёл пророк и сказал: «Следующей весной сирийский царь Венадад снова пойдёт против тебя. Ты должен сейчас пойти и укрепить своё войско и составить план действий».

Приступив пророк до ізраїльського царя та й сказав йому: «Вважай, тримайся мужньо й міркуй добре, що тобі робити, бо на той рік наступить знов на тебе цар арамійський.»

Слуги царя Венадада сказали ему: «Боги Израиля являются богами гор. Мы сражались с ними в горной местности, и поэтому они одолели нас. Давай сразимся с ними на равнине, тогда мы победим.

Слуги царя арамійського сказали йому: «Бог їхній — це Бог гір, тим і взяли вони над нами гору. Якщо ж будемо битися з ними на рівнині, напевне їх переможемо.

Ты должен сделать вот что: не разрешай тридцати двум царям командовать армией. Пусть начальники ведут свои войска.

Тож зроби от що: відішли усіх царів з їхніх місць і замість них постав отаманів.

Собери сейчас такое же войско, как было разбито, и коней и колесниц столько же, сколько было. Мы сразимся с израильтянами на равнине, и тогда мы победим». Венадад послушался их и сделал так, как они посоветовали.

Навербуй собі стільки війська, скільки загинуло в тебе, і коней, скільки було, й колісниць, скільки було, та й битимемося з ними на рівнині. Тоді ми напевне візьмемо гору над ними.» Послухав він ради і зробив так.

Следующей весной Венадад собрал сирийцев, и они пошли к Афеку, чтобы сразиться с Израилем.

На другий рік зібрав Бен-Гадад араміїв і двигнувся під Афек на війну проти Ізраїля.

Израильтяне тоже подготовились к войне. Взяв продовольствие, они вышли Араму навстречу. Они разбили свой стан напротив лагеря сирийцев, и в сравнении с теми выглядели как два небольших стада овец, в то время как армия Арама заполонила всю округу.

Зібрались і сини Ізраїля й, набравши живности, вирушили їм назустріч. Отаборилися сини Ізраїля навпроти них, неначе двоє стад кіз, тим часом як арамії вкрили землю.

Божий человек подошёл к израильскому царю и сказал: «Господь говорит: „Сирийцы сказали, что Я, Господь, являюсь Богом гор, а не Богом долин. Я позволю тебе сегодня разбить это огромное полчище. Тогда ты будешь знать, что Я — Господь, находящийся повсюду!”»

Прийшов Божий чоловік до царя ізраїльського й сказав: «Так говорить Господь: За те, що арамії кажуть: Господь є Бог гір, не Бог долини, я дам тобі у руки цей великий натовп, і ви взнаєте, що я — Господь.»

Войска стояли друг против друга семь дней, и на седьмой день началась битва. Израильтяне убили сто тысяч сирийцев в один день.

Сім день стояли вони табором одні проти одних, а сьомого дня відбувся бій, і сини Ізраїля в один день поклали трупом 100 000 арамійських піхотинців.

Остальные спаслись в Афеке, но обвалившаяся там городская стена погубила двадцать семь тысяч солдат. Венадад тоже убежал в город и спрятался в одной из внутренних комнат.

Решта ж утекла в Афек, у місто, але там обваливсь мур на 27 000 тих, що зостались. Утік і Бен-Гадад у місто й переховувався з покою до покою.

Слуги сказали ему: «Мы слышали, что израильские цари милостивы. Позволь нам пойти к израильскому царю в мешковине и с верёвками на голове. Может быть, он пощадит твою жизнь».

Кажуть йому його слуги: «Чули ми, що царі ізраїльські милосердні: дозволь, отже, нам одягти наші крижі у вереття, а на голови взяти мотузки, та й піти до царя ізраїльського. Може він зоставить тебе живим.»

Они оделись в мешковину, повязали верёвки на головы и пошли к израильскому царю. Они сказали: «Твой слуга Венадад говорит: „Пощади мою жизнь”». Тогда Ахав сказал: «Разве он ещё жив? Он мой брат».

Підперезались вони вереттям і з мотузками на головах пішли до царя ізраїльського та й сказали: «Слуга твій Бен-Гадад звелів сказати: зостав мене живим!» Той же спитав: «То він ще жив? Він — брат мій!»

Люди Венадада приняли это за знак того, что Ахав не убьёт царя Венадада, так как он назвал Венадада братом. Поэтому они без промедления подтвердили: «Да! Венадад — твой брат». Ахав приказал: «Приведите его ко мне». Когда Венадад пришёл к нему, Ахав посадил его с собой в колесницу.

Люди ці взяли те за добрий знак і чимдуж ухопили його за слово й сказали: «Бен-Гадад — твій брат?» Ахав же каже: «Ідіте й приведіте його.» Вийшов до нього Бен-Гадад, і він посадив його на колісницю.

Венадад сказал ему: «Ахав, я отдам тебе города, которые мой отец отобрал у твоего отца. И ты можешь построить свои торговые площади в Дамаске, как мой отец сделал в Самарии». Ахав ответил: «Если ты согласен на это, то я отпущу тебя». Два царя заключили мирное соглашение, а затем Ахав отпустил Венадада.

Бен-Гадад сказав йому: «Я поверну тобі міста, що батько мій забрав у твого батька, і ти поставиш собі в Дамаску базари, як мій батько мав в Самарії. Відпусти ж мене при цій умові!» І зробивши з ним умову, Ахав відпустив його.

По велению Господа один пророк сказал другому пророку: «Бей меня!» Но тот отказался.

Один з пророчих учнів, за наказом Господнім, сказав своєму товаришеві: «Вдар мене!» Той же не хотів його бити.

Тогда первый пророк сказал: «За то, что ты не подчинился приказу Господа, как только ты уйдёшь от меня, тебя убьёт лев». И после того как человек ушёл оттуда, его встретил лев и убил.

Перший сказав до нього: «Що ти не послухав слова Господнього, то як тільки вийдеш від мене, вмертвить тебе лев.» Не встиг той відійти від нього, як наскочив на нього лев і вмертвив його.

Первый пророк нашёл другого человека и сказал ему: «Бей меня!» Тогда этот человек ударил его и покалечил.

Зустрів пророк другого чоловіка й каже: «Вдар мене!» Той вдарив його і поранив.

Затем пророк закрыл своё лицо покрывалом, чтобы никто не мог видеть, кто он, пошёл и встал у дороги, ожидая царя.

Тоді пророк пішов і став чекати царя на дорозі, — а зробив він себе незнаним, зав'язавши перев'язкою собі очі.

Когда царь проезжал мимо, пророк сказал ему: «Я ходил на сражение. Один из наших людей привёл ко мне воина, взятого в плен, и сказал: „Охраняй этого человека. Если он убежит, тебе придётся отдать свою жизнь вместо него или заплатить штраф в талант серебра”.

Коли ж цар проходив проз, він кликнув до царя й сказав: «Слуга твій кинувся у вир битви, аж ось хтось приступив до мене й привів до мене чоловіка й каже: Постережи цього чоловіка! Як же він утече, то віддаси за нього свою душу, або мусиш відважити талант срібла.

Но я занялся другими делами, и тот человек убежал». И сказал царь Израиля: «Ты сам сказал, что виноват, позволив воину убежать. Поэтому ты знаешь ответ: ты должен сделать то, что тебе сказали».

Тим часом же як твій слуга робив то те, то се, той якось зник.» Цар ізраїльський йому каже: «Нехай буде за твоїм вироком. Ти сам присудив його собі.»

Тогда пророк быстро снял покрывало с головы. Израильский царь увидел, что этот человек был одним из пророков.

Той зняв притьмом з очей пов'язь, і цар ізраїльський упізнав, що він був одним із пророків.

Пророк сказал царю: «Так говорит Господь: „Ты отпустил человека, который должен был умереть. Поэтому ты займёшь его место, ты умрёшь вместо него. И твои люди займут место его людей, твои люди умрут вместо врагов!”»

Той же сказав йому: «Так говорить Господь: Тому, що ти випустив з рук чоловіка, якого я обрік на проклін, твоя душа буде за його душу й твій народ за його народ.»

И израильский царь отправился домой в Самарию встревоженный и огорчённый.

І пішов цар ізраїльський додому сумний й сердитий, і прибув у Самарію.

« 19 глава 21 глава »